Характеристика Нептуну
Нептун. Восьма по порядку від Сонця велика планета сонячної системи. Була відкрита в 1846 році, має діаметр 3,9 рази більше земного, період обертання навколо своєї осі – 17 годин 32 хвилини, навколо Сонця – 165 років. При сильному збільшенні через телескоп має вигляд зеленуватого диска, позбавленого всяких деталей. Нахил екватора Нептуна до площини орбіти 29 градусів. Нептун має кілька супутників, найбільші з яких Тритон, відкритий в 1846 році і Нереїда відкритий в 1949 році. Нептун отримує дуже мало світла і тепла від Сонця внаслідок великої віддаленості від нього, а також, тому що атмосфера планети розсіває в космічний простір до 83% сонячних променів. У спектрі Нептуна спостерігаються сильні смуги поглинання метану, особливо інтенсивні в червоній області, через що Нептун має зеленуватий колір. Рівноважна температура Нептуна дорівнює 220 градусам. Радіовимірювання дають свідчення близько 160 градусів, що по – видимому відноситься до підхмарного шару і вказує на наявність власного тепла у планети. У спектрі Нептуна також виявлені ознаки молекулярного водню, хоча переважаючим елементом в атмосфері і надрах планети є, ймовірно, гелій. Нептун має грозову атмосферу, а також тонкі перисті хмари, що складаються з завмерлого метану. Температура на поверхні складає – 213 оС. У Нептуна є супутник – Тритон. Це найхолодніша Місяць. Температура на його поверхні мінус 240 оС. З надр Тритона регулярно виривається 100 кілометрові клуби азоту. Тритон оточений розрідженою атмосферою, тиск якої в 100 00 разів менше ніж на Землі. Вона складається головним чином з азоту і метану. Поверхню супутника покрита рожевим снігом – сумішшю завмерлих атмосферних газів. Витягнуті темні плями, видимі в нижній частині сліди сезонних вивержень азоту та інших газів, що знаходяться неглибоко під поверхнею Тритона в рідкому і твердому стані. Коли літнє Сонце починає припікати поверхню супутника гази починають бурхливо випаровуватися. Розраховано, що газ може вириватися фонтаном висотою до 40 км зі швидкістю 250 метрів в секунду. Також у Нептуна є ще ряд супутників, серед яких Нереїда, а всього їх 6. їх відстань від центру планети від 50 до 120 000 км. Всі нововідкриті супутники мають неправильну форму. За даними, отриманими з супутника Вояджер Нептун має блакитне забарвлення, слідство наявності великої кількості метану в атмосфері планети, які поглинають червоні промені. Атмосфера планети буквально кипить потужними вітрами, можливо, що частина енергії надходить з ядра планети. Поблизу екватора видно овальне темна пляма, що нагадує Велика Червона Пляма видиме на Юпітері. Як і на Юпітері, це пляма являє собою постійний кругообіг хмар і величезний циклон. По діаметру він майже дорівнює Землі (Нептун приблизно в 4 рази більше Землі). Магнітне поле планети слабше земного і вражає своєю асиметричністю, магнітні полюси планети зрушені від географічних на 50 градусів і, крім того, центр кулястого магнітного поля не збігається з центром планети, а сильно зрушений до південного півкулі. Є фотографії кілець Нептуна, всього їх п’ять, причому в одному маються арки – потовщені зони. Поки не зрозуміло, чому ці потовщення залишаються на місці, а не розташовуються по всій орбіті кільця або чому кільце не розривається.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)