Характеристика Ляпкина-Тяпкіна в комедії “Ревізор”
У своєму творі Гоголь, використовуючи невигадливий сюжет, висміює чиновників повітового міста. Вони замість турботи про благо городян, загрузли у хабарництві і крадіжці. Один з них – суддя Аммосов Федорович Ляпкін-Тяпкін.
Він типовий представник влади глухого російського містечка. Його комічний образ, яскраво і правдиво намальований Гоголем, допомагає розкрити зміст твору. Примітний зовнішній вигляд судді – у нього на обличчі завжди “значна міна” і говорить повільно, басом. Ляпкін-Тяпкін вважає себе освіченою, начитаною і важливою людиною. Автор іронізує, що суддя прочитав п’ять або шість книг і отримав славу “вільнодумця”. Любить встрявати в розмови, вигадуючи факти. Він вважає, що ревізор хоче перевірити, чи немає в місті “зради”, тому що скоро буде війна. Ляпкін-Тяпкін іноді може посперечатися з городничим, адже він обраний на посаду судді “з волі дворянства”. А подарунки хортенятами, це не хабарі і йому нема чого боятися.
За некомпетентність і недбале ставлення до служби, Гоголь наділив суддю “говорить” прізвищем. У його судових справах суцільний безлад. Він сам не може розібратися, де “правда, а де неправда”. Для Ляпкіна-Тяпкіна головне встигнути отримати вигоду. Поки йде тяжба між поміщиками, він встигає “труїти зайців” на їхніх полях. Найбільше його цікавить полювання і “домашня зграя”, за що і прозвали його “суддя – собачник”. У приміщенні суду панує хаос, бігають гуси, на стіні висить мисливський батіг, який, ймовірно, необхідний для тілесних покарань. Тому городничий розпорядився зняти його перед приїздом ревізора, а так же вигнати всю живність і усунути погані запахи.
За таку нікчемну службу суддя мав звання “колезького асесора”, а за “три триріччя представлений до Володимира”. Коли чиновники вирішили відкупитися від ревізора, головним переговірником призначили Ляпкіна-Тяпкіна. Адже він вважався найбільш красномовним, “що ні слово, то Цицерон з язика злітає”. Сцена передачі грошей Хлестакова дуже примітна. Самовпевнений і нахабний перед нижчими станами, суддя боїться і лицемірить перед “ревізором”. Вустами автора Хлестаков дав йому влучну характеристику – “моветон”, що означає невихована людина.
Суддя Ляпкін-Тяпкін є збірним образом чиновників – казнокрадів, які замість служіння державі, лагодять свавілля і займаються власним збагаченням.
Варіант 2
Амос Федорович Ляпкін-Тяпкін один з яскравих персонажів комедії “Ревізор” М. В. Гоголя. Він працює суддею і ніколи не відмовляється від хабарів. У нього брехлива і підла натура. Цей персонаж є збірним образом всіх представників чиновників будь-якого міста.
Автор твору не випадково придумав свого героя прізвище Ляпкін-Тяпкін. Судячи з неї можна багато чого сказати про характер персонажа і про його професійні навички. Від інших чиновників Ляпкін-Тяпкін відрізняється своєю нахабністю і безтактністю. Він не боїться вступати в суперечку з городничим міста. Це тому, що Амос Федорович суддя. Його професійна діяльність не залежить від городничого. Суддею йому допомогли стати дворяни, а свій стан він сколотив за рахунок хабарів.
У той час в суді працювали суддя і кілька засідателів. Всіх їх обирало дворянство. Робота суду була направлена врегулювання кримінальних і цивільних позовів. Зазвичай в цих організаціях процвітало цілковите беззаконьє, плутанина і хаос.
Амос Федорович ставив себе вище за інших. Він думав, що найрозумніший і грамотний. А все тому, що Ляпкін-Тяпкін прочитав парочку “розумних” книжок. Коли він дізнався про плановане приїзд ревізора, він відразу ж подумав, що готується величезний змову. Амос Федорович вирішив, що ревізор це таємний агент, який повинен дізнатися про можливу зраду. Все це робиться для того, що б Росія могла розв’язати війну. Насправді це лише домисли Ляпкіна-Тяпкіна. Весь цей бред далекий від правди. Все це свідчить про бурхливу і невгамовної фантазії міського судді.
Персонаж твору дуже часто в робочий час їздить на полювання. Це його улюблене хобі. Тому він вважає за краще брати хабарі не грошовими банкнотами, а хортами гуляють. Заради отримання своєї вигоди Амос Федорович не гребує нічим, він здатний підставити або посварити людей.
Суд, в якому працює Ляпкін-Тяпкін, знаходиться в занепаді, по ньому ходять гуси. Там панує розруха і цілковитий хаос. Все це підтверджує той факт, що Амос Федорович завзятий хабарник. Найчастіше засідателі з’являлися на робочому місці в стані алкогольного сп’яніння. Ляпкін-Тяпкін не стежив за порядком і атмосферою на робочому місці. Його цікавили тільки хабарі. Вся робота в суді проходила за методом “тяп-ляп”. Але, незважаючи на це Амос Федорович не боявся приїзду ревізора.
Ляпкін-Тяпкін є образ справжнього державного діяча тих часів. Посада судді не заважає Амосту Федоровичу ігнорувати і не дотримуватися законодавства. Для нього важлива його особисте життя, стан і хобі. Він справжній егоїст. Ляпкин-Тяпкін думає тільки про себе, а доля оточуючих людей йому байдужа.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)