Характеристика Карла 12 в поемі “Полтава” Пушкіна
Знаменита поема Олександра Сергійовича Пушкіна, присвячена полтавської вікторії, була написана під враженнями поета від іншої знаменної події в історії Росії – повстання декабристів.
У центрі поеми знаходяться два головних персонажа, два монарха двох величезних держав. Не тільки поет, а й історія віддає перемогу російському царю, що, на думку Пушкіна, є закономірним підсумком.
Але звернемося до особистості Карла XII, який правив в Швеції з 1697 по 1718 роки. Його мріям про перетворення Балтики у внутрішнє шведське озеро заважає його молодий ровесник – Петро. Пушкін дуже схвально відгукується про Карла, називаючи його “войовничим волоцюгою”. Карл, загартований в десятках військових походів, розуміє, що перемогти Росію можна, позбавивши її їжі. Тому шведський імператор спрямовується на Україну, де, до того ж, знаходить собі союзника – козачого гетьмана Мазепу.
Порівнюючи Карла і Петра, не можна не помітити, що вони обидва є лідерами своїх армій і держав. Солдати вірять в них, однак, якщо Петра ми знаходимо на полі брані, то Карл спостерігає за боєм з боку і вносить корективи як стратег, а не тактик.
У поемі “Полтава” Карл XII є лжегероя, імені якого не Незбереженість Історія. Лише “світом порослі ступені” нагадають про Карла, тоді як Петро спорудив собі нерукотворний пам’ятник. Карл по-справжньому відважний, хоробрий, амбітний. Однак, Пушкін показує нам його любов до воєн і розширення своєї імперії, але йому немає діла до своїх підданих, які чекають перетворень від молодого короля. Пушкін показує слабкість Карла як правителя в тому, що він бачить свої обов’язки у війні, в той час як Петро будує нову державу відразу в декількох сферах людської діяльності. Саме тому Карл свідомо був приречений на поразку. Це був його закономірний підсумок.
Карл на всьому протязі полтавської баталії залишається відважним і безрозсудним королем.
Пушкін залишається вірний собі і дуже точно відображає історичну епоху в цілому і подія зокрема. Він розкриває їх через людські долі, що не затемнюючи людських пороків і не прикрашаючи позитивних рис своїх персонажів. Саме тому в правдоподібності опису особистості Карла XII читач може бути абсолютно впевнений.
Варіант 2
“Полтава” поема великого російського письменника О. С. Пушкіна, написана в 1828 році. Описана Полтавська битва, яка відбулася 27 червня 1709 року. У роботі над поемою Пушкін звертався до історичних джерел. У поемі яскраво описано історичні особистості царя Петра, короля Швеції Карла і такій суперечливій постаті як Мазепа. По початку, до речі Пушкін хотів назвати свою поему саме “Мазепа”, тому як цей герой є основною дійовою персонажем твору, як і Карл XII і Петро I. Мазепа в поемі зрадник для росіян в той же час його не сприймають як рівного собі шведи. І в цьому звичайно певний трагізм героя.
Шведського короля Карл XII Пушнін описує як коливається, почасти слабовільного правителя. Царя Петра навпаки твердого та вольового в своїх діях. Поранений же Карл не може наближатися самостійно, викликає навіть якесь співчуття до своєї персони. Петро підтримує своїх воїнів, весь час на коні серед військ. Карл цього зробити не може, він поранений. Взагалі тут дуже важливий момент, Пушкін порівнює обох монархів Петро – здоровий, Карл – хворий. Поранення Карла причинного його слабкості і апатії. Без нього, все було інакше. Тобто, цим пораненням Карл поставлений в більш ущемлене положення, “заочно” програв. Він не може в повній мірі виконувати свої обов’язки.
Напередодні битви до нього доходить вся серйозність становища. Але він невірно оцінює обстановку. Весь вечір і ніч проводить він в неспокійних роздумах. До того ж він поранений в ногу і страждає від болю. І раптом знесилений Карл рушив полки на російських. “Гра почалася”, – як сказав Наполеон в “Війні і світі”.
Це характеризує Карла як не простого, таємного, повного сюрпризів (не приємно) противника. У Карлі ховається енергія сили і загрози для Петра. У нього авантюристичний склад характеру. Він не воїн в повному розумінні цього слова. У поемі Пушкіна Карл зображений як “король” на війні, він не слухає генералів, які говорять що сили, не рівні. У рядках Пушкіна прослизає насмішка. Коли Мазепа називає короля Швеції “жвавим хлопчиком”. Однак в той же час Пушкін характеризує Карла XII як і безстрашну людину “відповідати на бомбу сміхом”.
Першим головним недоліком Карла, Пушкін вважає його самовпевненість і недооцінка ворога “російських”. На що йому вказує Мазепа.
Другий недолік це елементарне боягузтво короля Швеції. Коли той, забувши про свою рані, біжить із залишками своєї армії від наступаючої російської армії.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)