Характер припливів у морях та океанах
Загалом по берегах океанів припливи мають досить правильний характер, в Атлантичному океані і особливо в його північній половині прилив дуже правильний, що і полегшило свого часу перший вивчення явища. Неправильні припливи є в Мексиканській затоці і Карибському морі і в деяких інших місцях.
У Тихому океані (45 % Світового океану) у загальному припливи менш правильні, ніж в Атлантичному океані; найбільш правильні біля берегів Південної Америки, Австралії і на деяких островах (Самоа).
Неправильні припливи спостерігаються уздовж берегів Північної Америки і вздовж океанічних берегів Японії. Особливо неправильні в морях Азіатського узбережжя (Філіппіни, Тонкинский затока) і на деяких островах (Гавайські).
В Індійському океані в багатьох місцях узбережжя правильні припливи.
Неправильні – вздовж берегів Африки і особливо у західних берегів Австралії.
Пояснити, чим зумовлена поява неправильних припливів, поки неможливо. Іноді майже поруч спостерігаються припливи абсолютно різного характеру; наприклад, в Зондських морях припливи односуточие, а майже поруч по західному узбережжю Індокитаю, Малакки і Суматри в Індійському океані вони. Півдобові. У Де – Кастрі прилив правильний, а трохи північніше, у о. Лангр (Байдукова. Ред.), – Неправильний.
Очевидно, це є результат впливу місцевих умов, розуміючи останні широко, тобто не тільки як умови навколо самого місця спостереження, а й на значному просторі навколо нього.
У Сайгоні добова складова майже дорівнює півдобовий, і тому, коли схилення Місяця велике (між 17-25), одна з двох малих вод сильно різниться від іншої, виходить велика добове нерівність по висоті. Є добове нерівність і за часом, бо місцями відлив коротше припливу. 25 – го Місяць на екваторі, і після цього добове нерівність зменшується, а 30 – го знову збільшується.
У Куї – Ньоні добова складова в два рази більше півдобовий, і там, при великому відмінюванні Місяця, тільки один приплив і відплив, на добу, причому відлив коротше припливу. Коли ж Місяць близько екватора, то спостерігаються два припливи і два відливи (26-29).
У До – Соні добова складова в 20 разів більше півдобовий,, і там спостерігається цілий рік лише добовий приплив, причому в квадратури (28) і при малому відмінюванні прилив абсолютно неправильний. У Уїллетс – Пойнті (м. Уїллетс в прот. Лонг – Айленд біля Нью – Йорка) по іншу Сторону Атлантичного океану, трохи південніше Бреста, прилив теж правильний, але добова складова дорівнює одній восьмій півдобовий, і тому, коли схилення Місяця велике (з 30 серпня), добове нерівність стає помітно. Повні і малі води мають помітну тривалість, і в малих водах є деяка неправильність.
Припливи біля берегів Росії і в Тихому океані. Явище припливів в російських морях за останні роки стало докладно вивчатися, і в даний час Головним гідрографічним управлінням Морського міністерства видаються особливі ” Щорічники припливів” для Мурмана і Білого моря (приблизна сторінка дана вище, стор 336) \ і для російських узбереж Східного океану. Крім того, припливи ще спостерігалися і в Балтійському морі, але, внаслідок малої амплітуди, тут вони не мають значення для мореплавання, а тільки теоретичний інтерес.
У Скагеррак і Каттегат знайдені припливи не тільки в поверхневому шарі опріснення води, але і в більш глибокому і солоному шарі, причому амплітуди в. Нижньому шарі виявилися значніше. У Копенгагені амплітуда 11 см.
У Санкт – Петербурзі прилив теж є, сізігійний амплітуда 4,80 см; коли схилення Місяця велике, то і добове нерівність велике, і тоді буває тільки один приплив і відплив на добу.
У Чорному морі поки припливи ще не були виявлені, але більш ретельна обробка записів самописних рівнемірів, може бути, ще покаже існування припливів і там.
У Кемі, на о. Попова, прилив теж правильний, в ньому невеликі різниці в сізігійних і квадратурних припливах. Острів Попова знаходиться у гирла р.. Кемі, і її протягом позначається на характері кривої, прилив триває менше часу, ніж відплив, і при останньому іноді помічається деяка неправильність близько малої води. Сізігійний амплітуда 1,6 м.
Прилив в Кемі також оброблений за способом гармонійного аналізу і служить підставою для передбачення припливів в інших містах Білого моря.
В Кандалакше прилив теж півдобовий характеру, добове нерівність мало помітно. Так як Кандалакша стоїть в гирлі річки, то вплив її позначається на тривалості припливу і відпливу, і в останньому бувають невеликі неправильності, подібні, як у Кемі, але більш помітні. Сізігійний амплітуда 2,1 м.
Настільки ж правильні припливи і в решті частини Білого моря.
На підставі обробки спостережень припливів на Новій Землі в двох місцях, біля берегів Сибіру у Таймирського півострова, у гирл р. Олени і р. Колими і на Новосибірських островах, видно, що і далі, вздовж північного берега Росії до Берингової протоки, припливи продовжують зберігати півдобовий характер, порушується в гирлах таких великих річок, як Олена і Колима, стоком їх вод.
У бухті Нагаєва, що знаходиться на північному березі Охотського моря при вході в Гіжіганскую губу, прилив має значну добову складову. Мабуть, і в інших місцях по берегу Охотського моря припливи також неправильні.
На американському березі Тихого океану припливи взагалі відрізняються неправильністю; для прикладу наведена крива Порт – Таунсенда, де прилив має велику добову складову (вона перевершує півдобовий майже в 1,5 рази), чго особливо помітно при великому відмінюванні Місяця, причому добове нерівність по висоті головним чином відбивається на малих водах, одна з яких майже пропадає. Різниця в висотах повних вод не так значна, вона більше, коли Місяць па екваторі. Добове нерівність в часі найбільше для повних вод, коли схилення велике (моменти повних вод зближені, а малих розсунуті). Сізігійний амплітуда 3,3 м.
На тому ж кресленні дані ще дві криві припливів на о – вах Гавайських і Таїті, що піднімаються з великих глибин посеред Тихого океану.
У Гонолулу (Гаваї) прилив півдобовий, але з великою добової складової (вона трохи більш півдобовий), яка по висоті головним чином помітна в повних водах (назад тому, як в Порт – Таунсенді).
У Папеете (Таїті) прилив абсолютно правильний, особливо в сизигії, але головним чином сонячний, бо повні води більш слідують за проходженнями Сонця через меридіан, ніж Місяця.
Амплітуди на цих двох островах невеликі, в Гонолулу – близько 0,6 м, в Папеете ще менше, близько 0,3 м.
Криві припливів для 15 місць, наведені в курсі з їх описом, охоплюють всі головні випадки припливів; різноманітність поєднань, звичайно, може бути дуже велике, але всі головні типи вказані тут, і таким чином зроблений огляд дає повне поняття про характер явища припливів в природі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)