Хаос і закономірність
Спостерігаючи за всім, що відбувається в навколишньому світі, ми виявляємо в ньому деякі закономірності, що дозволяють нам орієнтуватися в просторі і в часі. Перше означає, що ми можемо прийти в бажане місце або знайти потрібний в даний момент предмет. Друге виражається в тому, щоб передбачати майбутнє, наприклад природні явища, наслідки своїх і чужих вчинків і т. П. Поєднання таких закономірностей ми називаємо порядком. Якщо ж знайти потрібне місце або передбачити настання подій важко, ми говоримо, що в даній обстановці або ситуації спостерігається безлад. Крайній ступінь безладдя називають хаосом. Слово це взято з давньогрецької міфології, де воно означало разверзнувшейся безодню, безмежну масу, з якої утворилося все існуюче. У сучасному розумінні хаос позначає безлад і плутанину (рис. 186).
У цій главі нас буде цікавити питання про те, де і як у природі виявляється хаос і закономірність, чи можливо встановити межу між ними і яким чином можна виміряти ступінь порядку або, навпаки, хаосу. Почнемо з того, що строго визначити ступінь хаосу або порядку в тих випадках, коли мова йде про людські вчинки, часто буває важко. Уявімо собі, що для оформлення бібліотеки запросили дизайнера. Той виявився педантом і розставив книги в строгому порядку, т. Е. Розташував їх за кольорами корінців, а в межах квітів ще й за розміром. Вийшло дуже акуратно, але навряд чи такий порядок влаштує бібліотекарів, їм буде практично неможливо знайти необхідну книгу. Те, що оформлювачеві здається порядком, для користувача буде повним хаосом. Кажуть, що один професор мало не помер від серцевого нападу, коли прибиральниця, побачивши моторошний “безлад” на його письмовому столі, привела всі книги і папери в ідеальний “порядок”, розклавши їх по акуратним стопках.
Після цього професор кілька днів не міг приступити до роботи, оскільки був не в змозі знайти потрібного матеріалу. Ще один приклад: мова чужою мовою здається нам хаотичним набором звуків, у той час як володіє мовою людина знайде в ній суворий порядок і логіку.
Тому ми поки не будемо говорити про порядок і хаосі в індивідуальному людському сприйнятті, а познайомимося з тим, як ці поняття використовують у науці, де вони присутні в об’єктивних природних явищах, можуть бути виміряні і можуть стати надбанням усього людства.
Поняття порядку і хаосу тісно пов’язані з поняттями зумовленості і випадковості. Порядок завжди пов’язаний з зумовленістю: чим більше порядку, тим більше вірогідність виявити потребується предмет або передбачити якась подія. Якщо ж ми не маємо жодних уявлень про стратегію цього пошуку, то виявити або передбачити щось можна лише випадково, як кажуть, “методом тику”. І тут виникає принципове питання, яке хвилює мислячих людей протягом багатьох століть: “Чи існують в природі випадкові процеси або випадковим здається нам тільки те, що ми не в змозі поспостерігати чи виміряти?”
(2 votes, average: 2.50 out of 5)