Взаємовідносини держави та церкви

Розглянемо особливості і підходи до побудови системи взаємовідносин держави і церкви.

У перекладі з грецької мови слово “церква” означає “будинок Бога. У вузькому сенсі “церква” розуміють як будівля для відправлення обрядів християнської релігії, які характеризуються набором атрибутів. При широкому підході “церква” представляє особливий тип релігійної організації, яка об’єднує послідовників певної релігії на основі наявності спільності віровчення і культових обрядів.

Виділяють два основних способи побудови взаємин держави і церкви:

– наявність державної церкви, за якою закріплено привілейоване становище у взаєминах з іншими віросповіданнями;

– відділення держави і школи від церкви.

Наявність статусу державної церкви передбачає привілеї і щільні взаємовідносини держави і церкви в різних сферах суспільного життя. Так, в дореволюційній Росії подібний статус мала Російська Православна Церква.

Статусу державної церкви властиві такі риси:

– церквою на праві власності володіє широким набором об’єктів, який включає землі, будівлі, предмети культу і т. д.;

– держава на постійній основі надає їй матеріальну допомогу і виділяє субсидії;

– церква має певні юридичними повноваженнями (наприклад, в сфері шлюбно-сімейних відносин);

– вона має право брати участь у політичному житті, наприклад, через своє представництво в окремих державних органах;

– вона має широкі повноваження у вихованні та освіті молодого покоління. В освітніх установах зазвичай присутній обов’язкове вивчення релігії.

Режим відділення церкви від держави (Росія, Бельгія, Франція і т. д.) характеризується такими рисами:

– держава регламентує і контролює діяльність релігійних організацій, але не втручається в їх внутрішні питання і внутрішньоцерковну діяльність;

– церква не отримує від держави матеріальної та фінансової допомоги;

– церква не має права виконувати державні функції і не втручається в державні справи;

– відносини держави і церкви базуються на юридично закріпленому принципі свободи совісті та віросповідання.

Нормальні взаємини держави і церкви припускають їх співпраця при вирішенні всіх громадських завдань, які мають на увазі їх взаємодія.

У статті Конституції України відображено, що Україна є світською державою, і жодна релігія не встановлюється як державна або обов’язкова. Релігійні об’єднання відокремлені від держави і знаходяться в рівному становищі перед законом.

Правове розвиток і конкретизація положень Конституції відображені в законі “Про свободу совісті та релігійні об’єднання”, який кожному гарантує свободу совісті та віросповідання.

У сучасній Україні релігійні об’єднання не мають права втручатися в державні справи і брати участь у виборах органів державної влади. Система державного утворення також має світський характер.

Таким чином, взаємовідносин держави і церкви можуть мати різну форму, яка є відбиття


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Взаємовідносини держави та церкви