ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ Й РЕАЛІЗМУ В РОМАНІ О. С. ПУШКІНА “ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН”. РЕАЛІСТИЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ РОМАНТИЧНИХ ТЕМ (КОХАННЯ І ВІДЧУЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТІ, ЖИТТЯ І СМЕРТІ, РОЗЛАДУ МРІЇ ДІЙСНОСТІ ТОЩО) ТА ОБРАЗІВ (ОНЄГІН – ТЕТЯНА, ЛЕНСЬКИЙ – ОЛЬГА) – ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ Й РЕАЛІЗМУ
Мета (формувати компетентності): предметні (знання про місце роману “Євгеній онєгін” у творчому доробку о. С. Пушкіна; уміння характеризувати роман як вершину творчості поета; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу поетичних творів; прагнення сповідувати загальнолюдські цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі, толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: вміння визначати роль головного й деталей у тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурні: естетичний смак, читацькі інтереси, світогляд).
Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок.
Основні терміни й поняття: роман у віршах, онєгінська строфа.
Міжпредметні зв’язки: історія, етика, естетика.
Обладнання: підручник; літературознавчий словник; портрет поета, видання його творів, ілюстрації до них; роздавальний матеріал за темою уроку; медіазасоби.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
ü Виразно прочитайте улюблені вами поезії Пушкіна. Чому ви обрали саме ці твори?
2. Інтерактивна стратегія “Одне слово”
ü По черзі додайте по одному-два слова до початого мною речення: “Поезія О. С. Пушкіна – легка, мелодійна, глибока, чарівна… (варіанти учнів)”.
ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Роман “Євгеній Онєгін” – головний твір О. С. Пушкіна. Цьому роману – від задуму (колискою “Онєгіна…” Пушкін називав Крим, який відвідав 1820 р.) до окремого видання (коли глави, що спершу публікували окремо, склали в одну книгу) – поет присвятив 13 років свого життя. Зрозуміло, що за цей час змінився і сам Пушкін, і російське світське товариство, і духовна атмосфера країни. Роман розвивався та зростав разом з автором, тому історія його створення відбиває історію духовного сходження поета. Твір незвичайний: за жанром – роман у віршах, за системою віршування – написаний онєгінською строфою, а також завдяки поєднанню романтизму з реалізмом та використанню модерністських прийомів майбутнього. Із цим дивовижним поетичним взірцем ми й розпочнемо знайомитися сьогодні.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Слово вчителя
– романтизм і реалізм у романі “Євгеній Онєгін” перебувають у складній взаємодії. Уплив доби романтизму в романі виявляється в характері проблематики (кохання, відчуження особистості, життя і смерті, розладу мрії та дійсності), у своєрідності образів (Онєгін – реаліст, ленський – романтик, вихований на німецькій філософії І. Канта), у ліричному струмені твору (багато ліричних відступів, щирий, довірливий тон оповіді), в особливостях поетики (використання особливої онєгінської строфи, як у Байрона – спенсерової строфи).
Реалізм роману виявився в універсальному зображенні людини, її внутрішнього світу, інтелектуального, психологічного, морального життя. Зображувати побут у часи класицизму й романтизму було справою другорядною. Пушкін щедро виписує картини побуту й звичаїв різних верств сучасного йому суспільства, але особливо не заглиблюється в це.
У цьому романі, як в енциклопедії, можна дізнатися про часи Пушкіна все: про те, як одягалися, що було в моді (широкий болівар1 Онєгіна, малиновий берет Тетяни), меню престижних ресторанів (біфштекс закривавлений), що йшло в театрі (балети Дідло). Упродовж дії роману і в ліричних відступах поет зобразив вищий світ Петербурга та патріархальної Москви, помісне дворянство та селянство.
Петербург того часу був місцем проживання передових людей росії – декабристів, прогресивних митців. Автор описує місто, яке добре знав і любив: детально, часто – іронічно (згадуючи про 1 сіль світської злості, необхідних дурнів, накрохмалених нахаб та інших представників світського товариства). Московське дворянство Пушкін описує у такому самому дусі, хоча саму Москву любить і поважає за перемогу над Наполеоном.
1 Тут і далі: цитати з роману “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкіна наведено у перекладі М. Т. Рильського.
Десяту главу “Євгенія Онєгіна” повністю присвячено декабристам.
Для поета Росія – сільська, і він підкреслює це грою слів у одному з епіграфів. Мабуть, тому у творі так багато образів помісного дворянства. Наприклад, трагічна і водночас звичайна історія матері Тетяни Ларіної: “В неї ради не спитались, / Як виряджали до вінця”. Спочатку вона “пручалася, ридала”, але замінила щастя звичкою: “Солила про запас гриби, / Голила кріпакам лоби”. життя селянства в романі зображено скупо, але містко й образно, як, наприклад, просту розповідь няні про її заміжжя або сцену збирання ягід у панському саду.
Роман О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” мав неабияке значення для подальшого розвитку російської літератури.
2. Робота з підручником
ü За почутим словом вчителя та за матеріалами підручника запишіть ключові слова до теми “Ознаки романтизму та реалізму в романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін””.
Очікувана відповідь
Ознаки романтизму та реалізму в романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”
Ознаки романтизму | Ознаки реалізму |
Образ Ленського; Ліричні відступи; Онєгінська строфа; Проблеми відчуження особистості, Розладу мрії та дійсності | Зображення російської дійсності – побуту, звичаїв вищого світу, провінційних поміщиків, селян; пояснення характеру героїв умовами виховання в суспільстві |
3. Аналіз літературного твору (евристична бесіда)
ü Виразно прочитайте фрагменти 1-ї глави роману “Євгеній Онєгін”. У яких умовах зростав Євгеній? Хто його виховував і як?
ü Якої думки герой про свої знання і якими вони є насправді?
ü Як проводив свій день Онєгін?
ü Чому Євгеній занудьгував? Чим намагався подолати сплін?
ü Із чим пов’язаний від’їзд Онєгіна до села?
ü Чому з новим поміщиком не товаришували його сусіди? Що їх найбільше дивувало й обурювало?
ü Прокоментуйте наведену далі строфу. Що за один цей “я” та які в нього взаємини з героєм роману? (“Я” – це автор; герой йому близький завдяки подібності поглядів.)
Зненавидівши марнослів’я
І світські приписи дрібні,
Його зустрів і полюбив я.
Припали до душі мені
І мрій жадоба мимовільна,
І своєрідність непохильна,
І ум холодний та їдкий;
Він був похмурий, я – лихий.
Обидва пристрасті ми знали,
Обох життя гнітило нас;
В серцях огонь юнацький згас;
Обох підступно чатували
Злоба фортуни і людей,
Як тільки в світ прийшли ми цей.
ü Чи можна ототожнювати автора роману з його героєм? Свою думку обгрунтуйте.
ü Із ким автор порівнює Онєгіна?
4. Словникова робота (запис до зошитів)
Онєгінська строфа – це 14 рядків: три чотиривірші і завершальний двовірш. Схема строфи – абаб ввгг деед жж. Подібну строфу О. С. Пушкін уже застосовував: у вірші “Таврида” (1822), перша строфа якого увійшла до тексту “Євгенія Онєгіна” (глава 1-ша, строфа XXX).
Учитель. Кожна строфа має смислову єдність. Вона містить певний сюжет, завершений і цілісний. Дослідники зазвичай виокремлюють два типи строф, обумовлених ліро-епічною природою роману: строфи, у яких представлено епічний початок, і строфи, що розвивають абстрактну думку. У першому випадку структура онєгінської строфи є такою: 1-й чотиривірш – експозиція і зав’язка дії, 2-й – розвиток дії (різноманітні додатки, уточнення), 3-й – кульмінація, розкриття самого сенсу взятої теми, двовірш – іронічний фінал.
Другий тип онєгінської строфи зазвичай будується за типом логічного доведення. Органічний зв’язок тези й антитези визначається романтичною іронією. Перші два чотиривірші – це теза логічної побудови, зав’язка і розвиток думки; далі – антитеза; за нею – двовірш: синтез.
Безсумнівно, історія створення роману “Євгеній Онєгін” – це історія створення онєгінської строфи. Саме за допомогою
Варіювання строф авторові вдалося у віршованому романі створити аналог прозових розділів і глав: переходити від однієї теми до іншої, змінювати стиль викладу від роздуму до динамічного розвитку сюжету. У такий спосіб автор створює враження невимушеної бесіди зі своїм читачем.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ МАТЕРІАЛУ
Інтерактивний прийом “Мозковий штурм”
ü Чим може зацікавити Євгеній Онєгін сучасного читача? (Прагненням пізнати життя; різнобічними та грунтовними знаннями; спробами змінити життя селян; умінням відгородитися від того, що йому не цікаве, й від тих, хто йому не цікавий; він не лукавить, не лицемірить.)
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Заключне слово вчителя
– Сам Пушкін визначав жанр “Євгенія Онєгіна” як вільний роман, адже твір був вільним від стереотипів і штампів. Пушкін постійно полемізує з літературною традицією: він воскрешає у свідомості читача прикмети поетики традиційного роману.
“Євгеній Онєгін” – роман ліро-епічний: наскільки об’єктивний, настільки ж сповідальний, тому в ньому позначається ліричний сюжет. Пушкін виробляє особливі форми розкриття образу автора: роздуми, зізнання, спогади, душевні виливи, судження про навколишній світ і дійових осіб роману (все це називають ліричними відступами); водночас центральні персонажі розкриваються через вчинки, дії, діалоги, монологи. Незважаючи на те що поет наділяє фактами своєї біографії образ автора, останній не тотожний Пушкіну. Образ автора – утілення певного світорозуміння, ставлення до життя, він має значення етичної норми, духовноморального ідеалу.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Для всіх: знати зміст 1-2-ї глав роману О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”, уміти коментувати, розповідати про ознаки романтизму й реалізму у творі; скласти цитатну характеристику головного героя.
Індивідуальне: підготувати художнє читання листа Тетяни Онєгіну (дівчина), лист Онєгіна Тетяні (хлопець).
Творче: дібрати ілюстрації до 1-2-ї глав роману, прокоментувати їх і порівняти зі своїм уявленням про героїв; створити власні ілюстрації або відеопрезентацію (за можливості).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)