Взаємодія атомів елементів-неметалів між собою

Ми вже розглянули, як взаємодіють атоми елементів-металів з атомами елементів-неметалів: одні віддають свої зовнішні електрони і перетворюються при цьому на позитивні іони, інші приймають електрони і перетворюються при цьому в негативні іони. Іони притягуються один до одного, утворюючи іонні з’єднання.

А як здійснюється зв’язок між атомами елементів-неметалів, які мають подібну тенденцію до приєднання електронів? Розглянемо спочатку, як здійснюється зв’язок між атомами одного і того ж хімічного елемента, наприклад в речовинах, що мають двоатомні молекули: азоту N2, водню Н2, хлору С12.

Зверніть увагу, що для відбиття складу цих речовин за допомогою хімічних знаків також використовують індекси.

Два однакових атома елемента-неметалла можуть об’єднуватися в молекулу тільки одним способом: усуспільнивши свої зовнішні електрони, т. Е. Зробивши їх загальними для обох атомів.

Розглянемо, наприклад, освіта молекули фтору F2.

Атоми фтору – елемента головної підгрупи VII групи (VILA групи) Періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва – мають на зовнішньому енергетичному рівні сьомій електронів, і кожному атому не вистачає до його завершення лише одного електрона. Зовнішні електрони атома фтору утворюють три електронні пари і один непарний електрон.
Якщо зближуються два атоми і в кожного з них є по одному зовнішньому неспарених електронів, то ці електрони “об’єднуються” і стають загальними для обох атомів, у яких тим самим сформується завершений зовнішній восьміелектронний рівень.

Уточнимо наші уявлення про ковалентного зв’язку на прикладі утворення молекули водню, використовуючи поняття електронної хмари (див. § 9). При зближенні двох атомів водню, що мають по одному s-електронних хмар сферичної форми, відбувається перекривання електронних хмар. При цьому виникає область (місце), де щільність негативного заряду найбільш висока і тому володіє підвищеним негативним зарядом. Позитивно заряджені ядра притягуються до неї (це відомо з курсу фізики), і утворюється молекула. Таким чином, хімічний зв’язок – результат дії електричних сил.

Потрібно відзначити, що в основі утворення ковалентного зв’язку, так само як і при виникненні іонного зв’язку, лежить взаємодія протилежних зарядів.

На закінчення розглянемо алгоритм міркувань, необхідних для того, щоб записати схему утворення ковалентного зв’язку, наприклад для молекули азоту N2.

1. Азот – це елемент головної підгрупи V групи (VA групи). Його атоми мають по п’ять електронів на зовнішньому рівні. Щоб визначити число неспарених електронів, скористаємося формулою:

8 – N = число неспарених електронів,

Де N – номер групи хімічного елемента.

Отже, атоми азоту матимуть (8 – 5 = 3) трьох неспарених електрона.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Взаємодія атомів елементів-неметалів між собою