Взаємини людини і біосфери. Вчення В. І. Вернадського про ноосферу
Місце людини в біосфері відрізняється істотною специфікою, зумовленої самою природою людини. Його існування, як і всіх інших гетеротрофних організмів, залежить від наявності органічної їжі, повітря, води і т. д. У той же час він має особливостями, що виділяють його, – здібностями до праці, творчої діяльності, соціальним відносинам.
На ранніх етапах існування людини його діяльність не порушувала рівноваги в біосфері. Споживані ресурси природи і продукти людської життєдіяльності циркулювали в загальному кругообігу речовин, так само як і інших видів живих істот. Згодом же, у міру збільшення чисельності людей і розвитку цивілізації, інтенсивність використання нашим суспільством природних ресурсів стало різко зростати. Людина стає потужним екологічним чинником, що порушує рівновагу в біосфері.
Вплив його на навколишню природу досягло до теперішнього часу планетарних масштабів. В результаті діяльності людини відбуваються зміни клімату, ландшафтів, атмосфери, видового і чисельного складу живих організмів. Повсюдне знищення лісів призводить до зниження виділення кисню та утилізації вуглекислого газу, порушення водного режиму, ерозії грунтів, зміни клімату. Спалюючи органічне паливо (вугілля, торф, деревину, нафтопродукти), люди знижують вміст кисню в атмосфері. Так, наприклад, при пробігу автомобілем 100 км шляху витрачається річна норма кисню, необхідна для дихання однієї людини.
За останні десятиліття відзначаються підвищення вмісту вуглекислого газу в атмосфері, накопичення промислового пилу. Це веде до виникнення парникового ефекту – порушення розсіювання тепла з поверхні Землі в космос, що обертається поступовим потеплінням клімату на планеті. За деякими даними, за останні 30 років середня температура приземної атмосфери підвищилася на 1 ° C. Якщо тенденція забруднення атмосфери збережеться, то через 50 років температура збільшиться ще на 2-3 ° C, що загрожує таненням “полярних шапок” і катастрофічним підвищенням внаслідок цього рівня Світового океану (приблизно на 50-60 м). При цьому величезні простори суші виявляться затопленими.
В атмосферу щорічно викидаються мільйони тонн забруднюючих біосферу речовин. Особливу небезпеку становить сірчистий газ, який, з’єднуючись з парами води, утворює сірчистийкислоту і служить причиною випадання кіслотн’х дощів.
Повсюдно на нашій планеті відзначається погіршення стану водних систем в результаті іригаційних і меліоративних заходів. Виснажуються підземні води, відбувається масова загибель малих річок, скорочується водостік великих, висихають великі водойми (наприклад, Арал).
Промислові та побутові стоки, забруднюючі гідросферу отруйними речовинами, радіоактивними відходами і т. п., складають 700 км3 на рік (приблизно 3% всього планетарного обсягу води). Важкий шкоди природним водним системам завдає “теплове забруднення” – скидання гарячих промислових вод.
Значно наше вплив і на літосферу. Розорювання земель для сільськогосподарських потреб (а сьогодні близько 30% суші зайнято угіддями) призводить до ерозії грунтів, їх засолення, підняттю грунтових вод. Нарешті, людина безпосередньо знищує окремі види рослин і тварин. Так, були винищені тур, морська корова, епіорніс, дронт і багато інших. Чимало видів тварин, які знаходяться на межі зникнення, – зубри, кулани, білі ведмеді, сині кити, багато видів промислових риб.
Розглядаючи перехід біосфери в ноосферу (“сферу розуму”), В. І. Вернадський припускав планове, науково обгрунтованих використання природних ресурсів, що передбачає “розумне” поєднання потреб людського суспільства і нормального функціонування біосфери. До теперішнього часу людство явно недостатньо приділяло уваги проблемам охорони біосфери та раціонального природокористування. Однак в останній чверті XX в. проблеми довкілля, регулювання взаємовідносин з природою стають справою кожного. Суспільство впритул наблизилося до можливості глобальної екологічної катастрофи. Загроза власному існуванню змушує людство невідкладно вирішувати ці проблеми.
Нині існують численні урядові та громадські організації, наукові колективи, що проводять оцінку стану біосфери, розробку програм і науково-технічних проектів з усунення збитку, нанесеного природі, проведенню природоохоронних заходів. У промисловості, сільському господарстві, на транспорті, в комунальній сфері розробляються і впроваджуються нові технології, спрямовані на зниження негативного впливу людини на біосферу. У політиці проблеми екології також займають одне з провідних місць. Полягають численні міждержавні договори та угоди з приводу спільних дій в галузі охорони природи і раціонального її використання. Всі ці процеси підтверджують ідею В. І. Вернадського про перетворення біосфери в ноосферу і дають підставу людству з оптимізмом дивитися в майбутнє.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)