Вуглецеві нанотрубки

Вуглецеві нанотрубки – це матеріал, яким марять багато вчених. Високий коефіцієнт міцності, чудова тепло – і електропровідність, вогнестійкість і ваговий коефіцієнт на порядок вище, ніж у більшості відомих матеріалів. Вуглецеві нанотрубки представляють згорнутий в трубку лист графену. Російські вчені Костянтин Новосьолов, а також Андрій Гейм за його відкриття отримали Нобелівську премію в 2010 році.

Вперше ж спостерігати за вуглецевими трубками на поверхні залізного каталізатора могли радянські вчені ще в 1952 році. Однак треба було п’ятдесят років, щоб вчені змогли побачити в нанотрубках перспективний і корисний матеріал. Одним з вражаючих властивостей цих нанотрубок є те, що їх властивості визначаються геометрією. Так від кута скручування залежать їх електричні властивості – нанотрубки можуть демонструвати напівпровідникову і металеву провідність.

Що це

Багато перспективних напрямків в нанотехнологіях сьогодні пов’язують саме з вуглецевими нанотрубками. Якщо просто, то вуглецеві нанотрубки представляють гігантські молекули або каркасні структури, які складаються лише з атомів вуглецю. Легко уявити таку нанотрубку, якщо уявити, що відбувається згортання в трубку графена – це один з молекулярних шарів графіту. Метод згортання нанотрубок багато в чому визначає кінцеві властивості даного матеріалу.

Природно, що ніхто не створює нанотрубки, спеціально звертаючи їх з аркуша графіту. Утворюються нанотрубки самі, наприклад, на поверхні вугільних електродів або між ними при дуговому розряді. Атоми вуглецю при розряді випаровуються з поверхні і з’єднуються між собою. В результаті утворюються нанотрубки різного виду – багатошарові, одношарові і з різними кутами закручування.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Вуглецеві нанотрубки