Вторинні ресурси

Перехід від ери “ресурсної марнотратності” до епохи раціонального використання природних ресурсів пов’язується з двома основними моментами. Перший з них полягає в тому, що енергетична криза 70-х років дав сильний імпульс розвитку енергозберігаючої технології, сприяв початку переходу світової економіки з екстенсивного шляху на інтенсивний. У багатьох галузях матеріального виробництва та невиробничої сфери помітно зменшилися витрати енергії, що призвело до економії вуглеводневої сировини.

Другий момент асоціюється зі зниженням “прямий” ресурсної марнотратності. Так, з величезного обсягу щорічно витягується з надр планети гірської маси на виробництво готової продукції використовується не більше 20%. В результаті за довгі роки у відвалах накопичилося сотні мільярдів тонн різних гірських порід. На цих технологічних “кладовищах” лежать також мільярди тонн золи електростанцій і шлаків – відходів металургійних заводів. Багато розкривні породи і відходи збагачення викопного сировини придатні для виробництва цілого ряду металів, хімічних продуктів, будівельних матеріалів – цегли, цементу, вапна і т. Д.

У зв’язку з цим одне з головних змін в світовому ресурсозабезпечення пов’язано з переходом до широкомасштабного використання вторинної сировини, яке стає “новою сировинною базою” світової економіки. Деякі вчені пророкують неминуче настання ери оборотного (т. Е. Повторного) використання ресурсів, коли в економіці головними сировинними матеріалами стануть відходи, а природні запаси будуть грати роль резервних джерел постачання.

При оборотному використанні невідновних ресурси як би трансформуються в відновлювані. При цьому вторинна сировина щорічно “відтворюється” в розширеному вигляді – темпи зростання обсягів відходів в індустріально розвинених країнах перевищують вдвічі динаміку матеріального виробництва і природного приросту населення. За наявними даними, на початку 90-х років площі технологічних “кладовищ” щорічно росли: у США – на 4,5 млрд т, в Західній Європі – на 2 млрд т, в Японії – на 1,3 млрд т, що відповідає не тільки економічної мощі держав, а й віком їх економіки.

Глибока утилізація вторинної сировини сприяє впровадженню малоотходной і безвідходної технологій. Зрозуміло, безвідходна технологія – це ідеальна модель, на яку орієнтовано сучасне виробництво. Досягти 100% безвідходності практично нереально. Тому величину більше 90% прийнято вважати відповідною безвідходного виробництва, а 75-90% – маловідходних. Створення таких виробництв – процес тривалий, що вимагає вирішення цілої низки технологічних, економічних, організаційних та інших завдань.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Вторинні ресурси