Вступ – головна частина – висновок

У плані абсолютно будь-якого виступу повинні чітко виокремлювати введення і висновок. Без них структура публічної промови втрачає красу і, почасти, логіку. Складно собі уявити хорошого викладача, який прийшов на лекцію і з порога відразу став писати на дошці рівняння, коментуючи записи поясненням методів рішення, а закінчивши з рівняннями, просто замовк і пішов. Введення і висновок покликані обрамляти мова оратора, по-перше, дозволяючи слухачам зрозуміти, про яку проблему йтиметься у виступі, і по-друге, усвідомити, до яких висновків в результаті прийшов автор сказаного.

Хайнц Леммерман пропонує в будь промові дотримуватися правило трьох частин: 1) вступ, 2) головна частина, 3) висновок. Розглянемо кожну частину окремо.

Введення
У вступі оратор повинен відповісти своїм слухачам на такі ключові питання, як “про що і навіщо я говорю?”, “З якою метою сьогодні шукаю уваги аудиторії, що хочу донести до слухача?” .Обозначів Предмет виступу і відразу поставивши перед собою і слухачами мета, ви допомагаєте аудиторії налаштуватися на вашу хвилю. Крім того, саме гарний початок виступу задає тон усій вашій мові і формує перше враження у слухачів.

Як же почати виступ? Є кілька типових способів:

1. Спосіб підкріплення. Цей метод пов’язаний з встановленням зі слухачами особистих відносин, завдяки яким між учасниками заходу виникає довіра і теплий контакт. Цей спосіб ефективний, але підходить далеко не завжди, тому що в малознайомій аудиторії він може зійти за панібратство і зіпсувати все враження. Краще використовуйте даний прийом тільки в тих випадку, коли ви впевнені в непідробний дружньому до вас відношенні аудиторії.

Наприклад: Друзі, я колись, як і ви зараз, задумався про важливість вивчення риторики.

2. Спосіб приводу. У вступі ви можете відразу позначити реальний привід вашого виступу або знайти інший відповідний привід своїй промові. Привід повинен чітко і переконливо показувати важливість проблематики вашого майбутнього виступу і бути безпосередньо пов’язаний зі змістом промови. Це може бути невелика пригода, важлива дата, особисте переживання, анекдот, актуальне в даній ситуації порівняння та багато іншого.

Наприклад: Сьогодні виповнюється рівно сто років з дня народження одного великого оратора, саме у зв’язку з цією подією сьогодні ми маємо намір в черговий раз торкнутися теми важливості риторики.

3. Спосіб спонукання до роздумів. Вигідним початком виступу також може стати прийом, що дозволяє оратору відразу надати імпульс розумової активності слухачів, задавши їм цікаву задачку для роздумів. Це максимально ефективно, якщо аудиторія зацікавлена??і активна. Крім того, подібний вступ доречно в тому випадку, якщо у своїй промові ви плануєте робити нетривіальні висновки.

Наприклад: Як ви думаєте, скільки людей щодня цікавляться проблемами риторики, вдаючись до запитів в пошукових системах?

4. Прямий спосіб. І нарешті, у введенні можна відразу перейти до суті справи, без жодних хитрощів. Ця техніка підходить для тих випадків, коли потрібно швидко виголосити промову, коли слухачі чекають самої суті. Такий метод є найбільш прямолінійним, він характерний для коротких ділових повідомлень.

Наприклад: Сьогодні я планую вам розповісти про сайт 4brain. ru, який являє собою один з найефективніших способів навчитися ораторському мистецтву в інтернеті. Отже…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Вступ – головна частина – висновок