Все більше спогадів і менше сподівань – ПЛУЖНИК ЄВГЕН

Все більше спогадів і менше сподівань…

І на чолі – утрат сліди глибокі…

Як непомітно ближчає та грань,

Що жде за нею прикінцевий спокій!

Так гірко відати, що юність відцвіла!

Та нарікань і розпачу немає, –

Така відміна, зрештою, мала:

Колишні мрії досвід заступає.

Так дерева, відцвівши навесні,

Тільки на те годують соком віти,

Щоб в дні серпневі, теплі та ясні,

Упав на землю овоч соковитий.

1927


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Все більше спогадів і менше сподівань – ПЛУЖНИК ЄВГЕН