Вплив статевих гормонів у людини

Чоловіки і жінки мають одні й ті ж статеві гормони – андрогени, естрогени і прогестини, але в різних співвідношеннях і кількостях. Їх вплив залежить від концентрацій кожної, пропорцій і конкретних внутрішніх умов середовища індивідуумів різної статі. Кількість естрогену у чоловіків становить від 2 до 30%, а концентрація прогестерону – від 6 до 100% жіночого рівня цих гормонів в залежності від стадії менструального циклу.
Середній рівень андрогенів у жінок становить 6% чоловічого рівня. У чоловіків концентрація тестостерону щодня коливається, причому розмах коливань може досягати більше 40% від середнього рівня. Рівень гормонів залежить від стадії розвитку організму (дитинство, пубертатний період, зрілість, старість), часу доби, психологічного статусу і зовнішніх впливів. На відміну від тварин люди не змінюють свої статеві ролі при зміні балансу гормонів.
Розрізняють вплив гормонів на різних стадіях розвитку організму (генетичний ефект) і їх періодичне вплив (супутній ефект) (Beach, 1977).
Якщо каструвати чоловіка і вводити йому жіночі статеві гормони, то його тіло зміниться, він втратить здатність до сексуального контакту, але його сексуальна орієнтація не поміняється. Аналогічна ситуація спостерігається і у жінок, які можуть навіть при кастрації не втратити сексуального потягу. Більше того, іноді вони починають цікавитися сексом навіть більше, ніж до операції.
Це відмінність людини від тварин пов’язано з тим, що ефект пренатального дії гормонів на мозок носить безповоротний характер. Більш пізніше вплив тих чи інших гормонів не здатна змінити статеву ідентичність і статеву орієнтацію людини, сформовану в критичний період внутрішньоутробного розвитку. У той же час їх надлишок в критичний період диференціації мозку може змінити статеву орієнтацію мозку, призводячи до більш фемінностям поведінки хлопчика чи до більш маскулінного у дівчинки.
Результат надлишкового впливу андрогенів виявляється при захворюванні, яке називається вродженою гіперплазією наднирників і виражається в підвищеному синтезі андрогенів наднирковими (андрогенітальним синдром), починаючи з пренатального періоду. Змінена секреція чоловічих статевих гормонів не впливає на формування хлопчиків. Дівчатка ж, що розвиваються при їх надлишку, мають збільшений клітор і частково з’єднані статеві губи (оскільки мошонка і статеві губи виникають з одного зародкового зачатка). У 48% жінок з діагнозом “вроджена гіперплазія наднирників” зазначається гомо – і бісексуальна орієнтація, тоді як, за даними А. С. Кінсі з співавторами (Kinsey ea, 1953), тільки 10% американок у віці 20 років мали сексуальний контакт з жінками. Зіставляючи обидві цифри, можна припустити, що пренатальна андрогенізація веде до істотної зміни статевої орієнтації дорослої жінки. До цього ж ефекту призведе вживання жінками в період вагітності синтетичних стероїдів. Народились у них дівчатка будуть проявляти хлоп’яче поведінку і більшу агресивність (Ehrhardt ea, 1985).
Протилежний результат виявлений при захворюванні, обумовленому відсутністю чутливості до андрогенів. У його основі лежить мутація, наслідком якої є зміна спорідненості рецепторів до андрогенів. У хлопчиків з таким захворюванням яєчка синтезують і андрогени, і речовина, переважна мюллерових систему, але тільки останнє має дію. У таких хлопчиків немає жіночих гонад, але є зовнішні і внутрішні жіночі статеві органи, для розвитку яких не потрібні додаткові фактори. Часто в таких випадках яєчка видаляють, оскільки вони не можуть впливати на організм, але підвищують вірогідність канцерогенезу. Якщо це не робиться, то в пубертатному періоді такий хлопчик виглядає, як дівчинка, оскільки яєчка виробляють достатню кількість естрадіолу. Хірургічно у таких особин подовжується піхву, що дозволяє в дорослому стані цим індивідуумам вести себе, як жінки. Вони мають середню сексуальне бажання і можуть відчувати оргазм, хоча ніколи не зможуть завагітніти.
У жінок гормони можуть впливати на сексуальну поведінку, але не визначають його. Якщо миші копуліруют тільки в еструс, то жінка може брати участь у статевому акті в будь-який момент менструального циклу.
Рівень естрогенів змінюється протягом усього життя, досягаючи максимуму в 35-40 років. Слідом за його зростанням посилюється і сексуальний потяг жінки (рис. 17.6). Концентрація естрогену зумовлює сексуальну збудливість жінки не тільки протягом усього життя, але і протягом одного менструального циклу. Саме тому максимальна збудливість відзначається багатьма жінками або в період овуляції, або безпосередньо перед нею, коли концентрація естрогенів досягає максимуму (Вислоцкая, 1992) (рис. 17.7).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Вплив статевих гормонів у людини