Володимир Іванович Вернадський
Моє повідомлення присвячено життю і науковій діяльності Володимира Івановича Вернадського. Це великий вчений, дослідник природи, який жив на рубежі 19 і 20 століть. Його внесок в науку величезний і різноманітний. Він працював в області різних наук і здійснював в них відкриття.
Початок життя та наукової діяльності
Життя вченого була довгою і насиченою. Він народився в 1863 році на Україні в утвореної і талановитої сім’ї. Його троюрідний брат – прозаїк Володимир Короленко, який написав “Діти підземелля”, “Сліпий музикант” та інші відомі твори. Папа Вернадського був професором.
Спочатку сім’я переїхала до Петербурга, але там залишалася недовго і вирушила до Харкова, де прожила кілька років. Потім знову в Петербург, де Володимир Іванович закінчив гімназію і вступив до університету. Тут він вивчав природничі науки, а його вчителями були відомі люди, в тому числі Д. І. Менделєєв.
Закінчивши університет, Вернадський займався геологією і мінералогії, а потім викладав ці науки в Московському університеті. Однак, коли кількох професорів звільнили за політичними звинуваченнями, Вернадський теж пішов з університету.
Великий натураліст Володимир Іванович Вернадський.
Вивчення радіоактивних речовин
Великий натураліст зацікавився радіоактивними речовинами; цій роботі він присвятив багато років свого життя, їздив в експедиції, прагнув створити на Уралі Дослідницькі станції.
Свою роботу Вернадський продовжив і після революції 1917 року. Він поїхав викладати на Україну: спочатку до Києва, потім до Сімферополя, де деякий час був ректором університету. Але потім Володимир Іванович повернувся до Петербурга і продовжив активну наукову діяльність і дослідження радіоактивних речовин.
Йому вдалося організувати експедицію до місця падіння Тунгуського метеорита. Під керівництвом В. І. Вернадського і В. Г. Хлопіна був створений завод в Татарстані, на якому вперше вдалося отримати високозбагачений радій.
Вчення про ноосферу
Діяльність Володимира Івановича не зводилася тільки до дослідження урану і радію. Йому належить створення вчення про ноосферу. Вчений вважав, що ноосфера прийде на зміну біосфері. У біосфері він налічував 7 видів речовин: живе, биогенное, тобто виникло з живого, і так далі, аж до розсіяних атомів і речовин космічного походження. Він вважав, що живе вічно, а людина в процесі еволюції стане найголовнішим з живого. Все більше людей стане вивчати науки, народ прийде до влади, буде створена інформаційна космічна мережу, а атомна енергія дасть людям можливість змінити біосферу. Тоді біосфера (простір життя) перейде в ноосферу (простір розуму). Вчений дивився в майбутнє з оптимізмом і вірою в людський розум.
Останні роки життя вченого
Під час Великої Вітчизняної війни вже зовсім старенький, вісімдесятирічний, він був евакуйований до Казахстану. Тут померла його дружина, з якою він прожив 56 років. Вернадський пережив її всього на один рік і помер в січні 1945 року від інсульту. У нього були син і дочка, які жили за кордоном.
Внесок вченого в науку
Найбільшими вкладами Вернадського в науку вважаються дослідження в галузі геології, мінералогії, створення науки біогеохімії і вчення про ноосферу.