Волк и Ягненок – Иван Андреевич КРЫЛОВ (1769-1844) – “А ВОТ О ТОМ КАК В БАСНЯХ ГОВОРЯТ…”
Волк и Ягненок
У сильного всегда бессильный виноват:
Тому в Истории мы тьму примеров слышим,
Но мы Истории не пишем;
А вот о том как в Баснях говорят.
Ягненок в жаркий день зашел к ручью напиться;
И надобно ж беде случиться,
Что около тех мест голодный рыскал Волк.
Ягненка видит он, на добычу стремится;
Но, делу дать хотя законный вид и толк,
Кричит: “Как смеешь ты, наглец, нечистым рылом
Здесь чистое мутить питье
Мое
С песком и с илом?
3а дерзость такову
Я голову с тебя сорву”. –
“Когда светлейший1 Волк позволит,
Осм елюсь я донесть2, что ниже по ручью
От Светлости его шагов я на. сто пью;
И гневаться напрасно он изволит:
Питья мутить ему никак я не могу”. –
“Поэтому я лгу!
1 Светлейший – почетное обращение к особенно знатным князьям.
2 Донесть (устаревшая форма) – здесь: сказать.
Негодный! слыхана ль такая дерзость в свете!
Да помнится, что ты еще в запрошлом лете1
Мне здесь же как-то нагрубил;
Я этого, приятель, не забыл!” –
“Помилуй, мне еще и от роду нет году”, –
Ягненок говорит. “Так это был твой брат”. –
“Нет братьев у меня”. – “Так это кум иль сват
И, словом, кто-нибудь из вашего же роду.
Вы сами, ваши псы и ваши пастухи,
Вы все мне зла хотите
И, если можете, то мне всегда вредите,
Но я с тобой за их разведаюсь2 грехи”. –
“Ах, я чем виноват?” – “Молчи! устал я слушать,
Досуг3 мне разбирать вины твои, щенок!
Ты виноват уж тем, что хочется мне кушать”.
Сказал и в темный лес Ягненка поволок.
Читаем, размышляем, обсуждаем…
1. Поделитесь своими впечатлениями о прочитанном произведении.
2. Какие человеческие качества воплощены в образах басни? С помощью каких слов отражаются в басне черты характера и общественное положение персонажей?
3. Сравните прочитанную басню с одноименной басней Эзопа. Что в них общего, а чем они отличаются? Аргументируйте свой ответ.
4. КакиE строчки этой басни стали крылатыми выражениями? Прочитайте их.
5. С помощью какого глагола И. А. Крылов передает состояние голодного Волка? Почему именно это слово использует автор? Обоснуйте свой ответ.
6. Внимательно рассмотрите иллюстрацию к басне художника Евгения Рачева. Каким и строчками можно ее подписать?
Евгений Рачев. Иллюстрация к басне (7 965)
1 В запрошлом лете – ДвА года назад.
2 Разведаться – отомстить, отплатить за обиду.
3 Досуг – свободное время (здесь: некогда).
Related posts:
- Свинья под Дубом – Иван Андреевич КРЫЛОВ (1769-1844) – “А ВОТ О ТОМ КАК В БАСНЯХ ГОВОРЯТ…” Свинья под Дубом Свинья под Дубом вековым Наелась желудей досыта, до отвала; Наевшись, выспалась под ним; Потом, глаза продравши, встала И рылом подрывать у Дуба корни стала. “Ведь это дереву вредит”, Ей с Дубу ворон говорит: “Коль корни обнажишь, оно засохнуть может”,- “Пусть сохнет”, – говорит Свинья: “Ничуть меня то не тревожит; В нем проку […]...
- Иван Андреевич КРЫЛОВ (1769-1844) – “А ВОТ О ТОМ КАК В БАСНЯХ ГОВОРЯТ…” Его басни переживут века. Константин Батюшков, русский поэт XIX в. САМЫЙ ИЗВЕСТНЫЙ РУССКИЙ БАСНОПИСЕЦ Еще вранем детстве вместе с замечательными сказками в нашу жизнь входят и басни. Действительно, кто не помнит маленькую собачонку Моську, смело лающую на огромного Слона, или избалованную Стрекозу, просящую помощи у серьезного и трудолюбивого Муравья, или доверчивую Ворону, которая так глупо […]...
- Волк и Ягненок – ЭЗОП (VII-VI CT. до нашей эры) – “А ВОТ О ТОМ КАК В БАСНЯХ ГОВОРЯТ…” Волк увидел Ягненка, который пил воду из речки, и захотелось ему под благовидным предлогом Ягненка сожрать. Встал он выше по течению и начал попрекать Ягненка, что тот мутит ему воду и не дает пить. Ответил Ягненок, что воды он едва губами касается, да и не может мутить ему воду, потому что стоит ниже по течению. […]...
- ВОЛК И ЯГНЕНОК – ЭЗОП (VII-VI вв. до н. э.) – БАСНИ Волк увидал – Ягненок пьет у реки. Захотелось Волку съесть Ягненка, и стал он к нему придираться. “Ты, – говорит. – мне воду мутишь и пить не даешь”. Ягненок говорит: “Ах, Волк, как я могу тебе воду мутить? Ведь я ниже по воде стою, да и то кончиками губ пью”. А Волк говорит: “Ну, так […]...
- ВОВК І ЯГНЯ – Іван Крилов (1769-1844) – БАЙКА – ЗУСТРІЧ З БАЙКОЮ БАЙКА Іван Крилов (1769-1844) ВОВК І ЯГНЯ У сильного безсилий винен завсігди: Цих прикладів в Історії ми досить знаєм, Та ми Історій не складаєм, А в Байці можем це розповісти. У спеку до струмка зайшло Ягня напитись; І треба ж тут біді злучитись, Що поблизу тих місць голодний Вовк бродив. Ягнятко бачить він, і хоче […]...
- “А ВОТ О ТОМ КАК В БАСНЯХ ГОВОРЯТ…” История твердит – вот человек каков, а должен быть каким – вещает басня. Вольтер, французский писатель, философ Читая страницы этого раздела, вы сможете: U Узнать больше о басне и баснописцах; U Обогатиться мудростью басен Эзопа и Ивана Крылова; U Понять, что такое “эзопов язык” и аллегория; U Осмыслить мораль прочитанных басен Из тайников искусства слова […]...
- ЭЗОП (VII-VI CT. до нашей эры) – “А ВОТ О ТОМ КАК В БАСНЯХ ГОВОРЯТ…” Он – раб, но мудрее свободных; он некрасивый, но лучше красавцев. Бабрий, древнегреческий поэт-баснописец МУДРЫЙ РАБ АЙСОПОС Среди имен, покрытых тайной, – имя Эзопа. Жил он в Древней Греции, приблизительно в VII-VI столетии до нашей эры, и о нем не сохранилось почти никаких достоверных источников. Древние грерки произносили его имя иначе, нежели мы: Айсопос. По […]...
- Отец и сыновья – ЭЗОП (VII-VI CT. до нашей эры) – “А ВОТ О ТОМ КАК В БАСНЯХ ГОВОРЯТ…” Отец приказывал сыновьям, чтобы жили в согласии; они не слушались. Вот и велел принести веник и говорит: – Сломайте! Сколько ни бились, не могли сломать. Тогда отец развязал веник и велел ломать по одному пруту. Они легко переломали прутья поодиночке. Отец и говорит: – Так-то и вы, если в согласи и жить будете, никто вас […]...
- ГОСТИНИ В ДІДУСЯ КРИЛОВА – Іван Крилов (1769-1844). “Вовк і Ягня” Хто соромиться визнавати хиби свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою. Григорій Сковорода Сміхом виправляють мораль. О. Бальзак Геть байку роздягли, клятущі, догола, Тоді побачили, що Правда то була. І. Красіцький Мета: зацікавити учнів особистістю і творчістю видатного російського байкаря Івана Крилова; розкрити афористичний зміст байки “Вовк і Ягня”; поглиблювати […]...
- Лисица и виноград – ЭЗОП (VII-VI CT. до нашей эры) – “А ВОТ О ТОМ КАК В БАСНЯХ ГОВОРЯТ…” Голодная лисица увидела виноградную лозу со свисающими гроздьями и хотела до них добраться, да не смогла; и, уходя прочь, сказ ала сам а себе: “Они еще ЗЕленые!”. Так и у людей: иные не могут добиться успеха по причине того, что сил нет, а винят в этом обстоятельства. Перевод Михаила Гаспарова Читаем, размышляем, обсуждаем… 1. Перескажите […]...
- ВОВК І ЯГНЯ – Іван Крилов (1769-1844) – МУДРІСТЬ БАЙКИ У сильного безсилий винен завсігди: Цих прикладів в Історії ми досить знаєм. Та ми історій не складаєм, А в байці можем це розповісти. У спеку до струмка зайшло Ягня напитись; І треба ж тут біді лучитись, Що поблизу тих місць голодний Вовк бродив. Ягнятко бачить він, і хоче поживитись, Та він цьому надать законних прав […]...
- Іван Крилов (1769-1844) – МУДРІСТЬ БАЙКИ Одним із багатьох продовжувачів традицій Езопа був і видатний російський байкар Іван Андрійович Крилов. Іван Крилов видав 9 збірок, в які були включені як переклади текстів всесвітньо відомих байкарів, так і творів його особистого авторства. Байки Івана Крилова віршовані, з дотепною і жвавою мовою, з яскравими алегоричними образами, з розгорнутими діалогами та виразними характерами персонажів. […]...
- КВАРТЕТ – Іван Крилов (1769-1844) – МУДРІСТЬ БАЙКИ Вигадниця Мартишка, Осел, Козел Та клишоногий Мішка Затіяли Квартет зіграть, Дві скрипки, ноти, бас і альт дістали Й під липу в лузі посідали, Щоб світ мистецтвом чарувать. Ударили в смички, – ладу ж дарма шукать! “Стій, братця, стій! – кричить Їм Мавпа, – постривайте! Ти з басом, Мишечко, сідай проти альта, Я, прима, сяду проти […]...
- БАБКА ТА МУРАШКА – Іван Крилов (1769-1844) – МУДРІСТЬ БАЙКИ Жвава Бабка степова Літо красне проспівала; І незчулась, як настала Холоднеча зимова. Снігом поле замітає; Вже тих світлих днів немає, Як між листям їй густим Був готовий стіл і дім. Зникло все: у дні холодні Голод, злидні настають; Співу Бабки вже не чуть: Та й кому на думку йдуть Ті пісні в часи голодні! Зла […]...
- Квартет (1811) – ІВАН КРИЛОВ 1769-1844 – МУДРІСТЬ БАЙКИ Вигадниця Мартишка, Осел, Козел Та клишоногий Мишка Затіяли Квартет заграть. Дві скрипки, ноти, бас і альт дістали Й під липу в лузі посідали, Щоб світ мистецтвом чарувать. Ударили в смички – ладу ж дарма шукать! “Стій, братця, стій! – кричить їм Мавпа. – Постривайте! Хіба заграєм так? Інакше посідайте. Ти з басом, Мишечко, сідай проти […]...
- Бабка і Муравель (1808) – ІВАН КРИЛОВ 1769-1844 – МУДРІСТЬ БАЙКИ Люди завжди прагнули до мандрівок і пригод, до відкриття невідомих земель і прихованих таємниць. Усе це знайшло відтворення в жанрі пригодницького роману, що є одним із найдавніших у літературі. В його основу покладено незвичайні пригоди персонажів, що розгортаються протягом тривалого часу. Події відбуваються у світі, сповненому випробувань і стихій. Тому сюжет є стрімким і непередбачуваним, […]...
- Коротка біографія Івана Андрійовича Крилова (1769-1844) Дата народження письменника 2 лютого (в епосі нового відродження 14 лютого) в місті Москва в небагатій родині. Його батько на ім’я Андрій Прохорович Крилов домігся підвищення до посади капітана за своїми заслугами, що дуже похвально з його боку, і за рахунок цього вони якось себе забезпечували. Коли синові виповнилося 10 років, він залишився без батька, […]...
- ВОВК І ЯГНЯ – ІВАН КРИЛОВ – БАЙКА У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ У сильного безсилий винен завсігди: Цих прикладів в Історії ми досить знаєм. Та ми Історій не складаєм, А в байці можем це розповісти. Олексій Лаптев. Вовк і Ягня У спеку до Струмка зайшло Ягня напитись; І треба ж тут біді лучитись, Що поблизу тих місць голодний Вовк бродив. Ягнятко бачить він, і хоче поживитись, Та […]...
- СОБАКИ И ВОЛК – Григорій Сковорода У Тітира-пастуха жили Левкон и Фирідам, д†Собаки, в великой дружбЂ. Они прославилися у диких и домашних звЂрей. Волк, побужден их славою и сыскав случай, поручал себе в их дружбу. – Прошу меня жаловать и любить, государи мои, – говорил с придворною ужимкою Волк. – Вы меня высоколЂпно ощасливить в состояніи, если соизволите удостоить меня […]...
- АСЯ – Иван Сергеевич ТУРГЕНЕВ (1818-1883) – РАЗНООБРАЗИЕ ЖАНРОВ В РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ XIX СТОЛЕТИЯ Текст повести “Ася” рекомендуется взять в библиотеке или воспользоваться Интернетом. Вопросы и задания Ваши первые впечатления, размышления, оценки 1. Какое впечатление произвела на вас необычная завязка сюжета повести “Ася” – случайная встреча русских за границей? Какое мнение сложилось у вас о героях повести уже в начале ее чтения? 2. Повествование от лица господина Н. Н. […]...
- ПОРОГ – ИВАН СЕРГЕЕВИЧ ТУРГЕНЕВ (1818-1883) – РАЗНООБРАЗИЕ ЖАНРОВ В РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ XIX СТОЛЕТИЯ Сон Я вижу громадное здание. В передней стене узкая дверь раскрыта настежь; за дверью – угрюмая мгла. Перед высоким порогом стоит девушка… Русская девушка. Морозом дышит та непроглядная мгла; и вместе с леденящей струей выносится из глубины здания медлительный, глухой голос. – О ты, что желаешь переступить этот порог, – знаешь ли ты, что тебя […]...
- СКАЗКИ ГОВОРЯТ ТОЛЬКО ПРАВДУ Разминка Отгадай загадку. Бусы женщин украшают, все об этом твердо знают. Чтоб мужчинам их носить, нужно что-то отцепить. Что? Скорее говори! я считаю: раз, два, три… Ответь на вопросы. 1. Какое средство передвижения можно моментально вырезать из скатерти? 2. Для чего может послужить автомобилисту половинка горошины? 3. Какой хищник всегда прячется в клевере? 4. Какой […]...
- “МИСТЕЦТВО ПОЕТИЧНЕ” – ПОЛЬ ВЕРЛЕН (1844-1896) Вірш “Мистецтво поетичне” П. Верлен написав у 1874 P., Коли Франція відзначала двохсотріччя створення “Мистецтва поетичного ” Н. Буало. Традиції мистецтва класицизму з його жорсткими вимогами нормативності були у французькій поезії надзвичайно міцними. Поети мали використовувати певну кількість складів у рядку та впорядковувати рими, узгоджувати мову з розміром, а словосполучення чи зв’язну частину речення не […]...
- АСЯ (В сокращении) – Иван Сергеевич Тургенев (1818-1883) – “ПРАВДА – ВОЗДУХ, БЕЗ КОТОРОГО ДЫШАТЬ НЕЛЬЗЯ” – РАЗНООБРАЗИЕ ЖАНРОВ В РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ АСЯ (В сокращении) I Мне было тогда лет двадцать пять, – начал Н. Н., – дела давно минувших дней, как видите. Я только что вырвался на волю и уехал за границу, не для того, чтобы “кончить мое воспитание”, как говаривалось тогда, а просто мне захотелось посмотреть на мир Божий. Я был здоров, молод, весел, деньги […]...
- Життєвий і творчий шлях – ПОЛЬ ВЕРЛЕН (1844-1896) Найперше – музика у слові… П. Верлен Життєвий і творчий шлях Наприкінці XIX ст. в кав’ярню на Монмартрі часто заходив невисокий лисий опецькуватий чоловік із високим сократівським чолом. Він декламував вірші та роздавав автографи на серветках за скромне частування. Іноді біля нього збиралися молоді поети та художники. Здивованому обивателю пояснювали, що цей ще не старий […]...
- Иван Сергеевич Тургенев (1818-1883) – “ПРАВДА – ВОЗДУХ, БЕЗ КОТОРОГО ДЫШАТЬ НЕЛЬЗЯ” – РАЗНООБРАЗИЕ ЖАНРОВ В РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ Иван Сергеевич Тургенев (1818-1883) Этими “добрыми чувствами” И. С. Тургенев измерял и оценивал общественную жизнь России. Наделенный необычайной чуткостью к ее недугам и прогрессивным течениям, он в своих романах, повестях и рассказах затрагивал острые социальные проблемы. В том числе – проблему общественного неравенства, узаконенного крепостным правом, с которым писатель смолоду поклялся “бороться до конца”. Не […]...
- Поль Верлен 1844-1896 – ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ Найперше – музика у слові! П. Верлен Поль Марі Верлен народився ЗО березня 1844 р. в м. Меці (Франція) у сім’ї військового інженера. Після відставки батька родина переїхала до Парижа, де минули шкільні роки майбутнього поета. У 1862 р. він закінчив ліцей та вступив на юридичний факультет університету. Але захоплення юриспруденцією швидко минуло, до того […]...
- ПАМЯТИ Ю. П. ВРЕВСКОЙ – Иван Сергеевич Тургенев (1818-1883) – “ПРАВДА – ВОЗДУХ, БЕЗ КОТОРОГО ДЫШАТЬ НЕЛЬЗЯ” – РАЗНООБРАЗИЕ ЖАНРОВ В РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ ПАМЯТИ Ю. П. ВРЕВСКОЙ На грязи, на вонючей сырой соломе, под навесом ветхого сарая, на скорую руку превращенного в походный военный госпиталь, в разоренной болгарской деревушке – с лишком две недели умирала она от тифа. Она была в беспамятстве – и ни один врач даже не взглянул на нее; больные солдаты, за которыми она ухаживала, […]...
- Осіння пісня – Поль Верлен 1844-1896 – ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ Ячать хлипкі, Хрипкі скрипки Листопада… Їх тужний хлип У серця глиб Просто пада. Від їх плачу Я весь тремчу І ридаю, Як дні ясні, Немов у сні, Пригадаю. Кудись іду У даль бліду, З гір в долину, Мов жовклий лист, Під вітру свист – В безвість лину. (Переклад Миколи Лукаша) ОСІННЯ ПІСНЯ Неголосні Млосні пісні […]...
- ГЕНІЙ СМУТКУ ТА БЕЗНАДІЇ – Поль Марі Верлен Paul Marie Verlaine (1844-1896) – Початок епохи – ізмів у літературі Моя душа – мов бриг, що поміж хвиль і криг Щомиті жде кінця в безжальній круговерті. Поль Верлен ГЕНІЙ СМУТКУ ТА БЕЗНАДІЇ Долю одного з найвидатніших французьких ліриків Поля Марі Верлена аж ніяк не назвеш щасливою. У його житті було все: спроба добропорядного сімейного життя і безпритульність, слава справжнього “короля поетів” і злидарювання, роки ув’язнення […]...
- Наталка Полтавка – Вірне кохання в “Наталці Полтавці” – Іван Котляревський (1769-1838) – Нова українська література ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ Й СЦЕНІЧНЕ ЖИТТЯ На початку ХІХ століття в репертуарі українських театрів переважали драми західноєвропейських і російських авторів. Написаних українською мовою п’єс було обмаль, їх демонстрували переважно в любительських виставах. Назріла потреба в нових українських драматичних творах. Аби хоч частково її задовольнити, І. Котляревський написав п’єси “Наталка Полтавка” й “Москаль-чарівник”. Прем’єрна вистава “Наталки Полтавки” […]...
- МЕДВЕДЬ И СОЛНЦЕ – Прийди, весна красная! Просочилась в берлогу Вода. Медведю штаны промочила. – Чтоб ты, слякоть, пересохла! – заругался Медведь. – Вот я тебя сейчас! Испугалась Вода, зажурчала тихим голосом: – Не я, Медведушко, виновата. Снег во всем виноват. Начал таять, воду пустил. – Ах, так это Снег виноват? Вот я его сейчас! Побелел Снег, испугался. Заскрипел с перепугу: – […]...
- “НАТАЛКА ПОЛТАВКА” – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ (1769-1838) – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА В чім же ця сила п’єси, в чім її чаруюча душу краса? В простоті, в правді і найголовніше – в любові автора до свого народу, в любові, котра із серця Івана Петровича Котляревського перейшла на його утвір! Іван Карпенко-Карий Одна з найцікавіших сторінок біографії Івана Котляревського – театральна діяльність. Він безтямно любив влаштовувати домашні вистави, […]...
- Іван Петрович Котляревський (1769-1838) і його школа Творчість Івана Котляревського є органічною єднальною ланкою між старою і новою українською літературою, між епохою художнього “універсалізму” і новим розумінням художньої творчості як спонтанного самовраження творчих потенцій митця, вільного від пут естетичної нормативності, схильного до багатоманітності художніх форм і засобів, пов’язаних і з національними традиціями, і з вимогами нового часу, його світобаченням. Зберігаючи зв’язок із […]...
- НАТАЛКА ПЛОТАВКА – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ(1769-1838) – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА(КІНЕЦЬ ХVIII – ПЕРША ПОЛОВИНА ХІХ ст.) Пік творчості І. Котляревського, як вважають дослідники, припав на 1818- 1819 рр. Саме тоді були написані його драматичні шедеври “Наталка” і “Москаль-чарівник”. Драма про кохання української дівчини набула “полтавської прописки” й змінила назву твору, тепер усім відомого як “Наталка Полтавка”. Рукопис виявився втраченим, тому І. Срезневський надрукував цей твір за списком 1821 р. Уперше на […]...
- Іван Котляревський (1769-1838) – Нова українська література Іван Петрович Котляревський народився 29 серпня (9 вересня) 1769 року в Полтаві. Його батько служив канцеляристом, дід був дияконом Успенської церкви. Одержавши початкову освіту, І. Котляревський продовжив навчання в духовній семінарії. Засвоюючи правила віршування та красномовства, семінаристи отримували навички володіння словом. Уже тоді І. Котляревський вирізнявся неабияким поетичним хистом, недарма товариші прозвали його римачем. У […]...
- ГЕНІЙ СМУТКУ Й БЕЗНАДІЇ – Поль Марі Верлен Paul Marie Verlaine (1844-1896) – Поезія французького символізму: витоки і відкриття – Початок епохи – ізмів у літературі (Про перехід до модернізму і його художні відкриття) Моя душа – мов бриг, що поміж хвиль і криг Щомиті жде кінця в безжальній круговерті. Поль Верлен ГЕНІЙ СМУТКУ Й БЕЗНАДІЇ Долю одного із найвидатніших французьких ліриків Поля Марі Верлена аж ніяк не назвеш щасливою. У його житті було все: спроба добропорядного сімейного життя і безпритульність, слава справжнього “короля поетів” і злидарювання, роки ув’язнення […]...
- Енеїда – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ (1769-1838) – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (Скорочено) Частина перша Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятіший од всіх бурлак. Но греки, як спаливши Трою, Зробили з неї скирту гною, Він, взявши торбу, тягу дав; Забравши деяких троянців, Осмалених, як гиря, ланців, П’ятами з Трої накивав. Він, швидко поробивши човни, На синє море поспускав, […]...
- “ВІН МІЖ НАМИ ТЕПЕР! ВІН ЗІБРАВ НАС УСІХ!” – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ (1769-1838) – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА …У щасливий час Вкраїнським словом розпочав співати. І спів той виглядав як сміх не раз. Та був у нім завдаток сил багатий, І огник, ним засвічений, не згас, А розгорівсь, щоб всіх нас зогрівати. Іван Франко Іван Котляревський та обкладинка другого видання “Енеїди”, 1808 р. Важкі часи переживала Україна, коли пролунало яскраве, повнокровне, живе слово […]...
- НАТАЛКА ПОЛТАВКА (1819) – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ (1769-1838) – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Українська опера на дві дії (Скорочено ) ДІЙОВІ ОСОБИ: Наталка – українська дівчина. Горпина Терпилиха – її мати. Петро – коханий Наталки. Микола – далекий родич Терпилихи. Тетерваковський – возний, жених Наталчин. Макогоненко – сільський виборний. 1 Возний – чиновник у повітових судах в Україні наприкінці XVIІІ – на початку XIX ст. ДІЯ ПЕРША Село […]...