Вода і життя
За загальноприйнятою наукової теорії життя на нашій планеті – явище, так би мовити, місцевий. Вона зародилася давно, коли на Землі склалися для цього сприятливі умови. І зародилася вона в океані, тобто у воді. Сам цей процес був тривалий, що плив мільярди років. Вони пішли на те, щоб з відповідних хімічних сполук, розчинених в океані, виникли органічні речовини, що поклали початок найпростішим живим істотам. Минули нові мілліардолетія, і життя розселилася по всій планеті. Нині вона в різних формах і видах існує практично скрізь – у воді, на суші і в повітрі.
Але її органічний зв’язок з водою збереглася. Неможливо уявити собі багато що протікають в організмі процеси без участі води. Візьмемо, наприклад, харчування живого. Всі поживні речовини, що потрапляють в організм тим чи іншим шляхом, обов’язково переводяться в розчин, а для цього необхідна вода.
Зневоднення організму призводить до смертельного результату. Це було експериментально показано на голубах: при втраті однієї п’ятої частини води, що міститься в організмі птиці, вона гине, попри збереження всіх інших умов існування. І людина найважче переносить саме брак у воді: для нього спрага небезпечніше і страшніше голоду. У тілі людини вода становить шістдесят п’ять відсотків від загальної ваги. Якщо її зміст з якихось причин знизиться на десять – двадцять відсотків, людина неодмінно загине.
У кожному органі нашого тіла, в кожній його клітині безперервно йдуть різні біохімічні процеси, відбуваються складні перетворення одних речовин в інші. З надходить в організм їжі виробляються речовини, необхідні для нормальної роботи всіх органів, для життєдіяльності організму. Вода – неодмінний учасник усіх цих біохімічних реакцій, вода ж і свого роду санітар, з її допомогою виводяться з організму непотрібні йому і шкідливі продукти обміну речовин – своєрідні відходи біохімічного виробництва.
Цифри звичайно – річ нудна. Але іноді без них обійтися важко з тієї простої причини, що вони в таких випадках надають розповіді наочність.
Ось кілька таких наочних прикладів в цифрах.
Щоб виростити один кілограм рослинної їжі – зерна, овочів, потрібно в середньому дві тонни води. Для ” вирощування ” одного кілограма м’яса її необхідно двадцять тонн!
Людина за рік тільки в процесі харчування споживає в середньому шістдесят тонн цілющої вологи. Додайте до цього ще якихось триста тонн води для задоволення інших його життєвих потреб. Разом триста шістдесят тонн одній людині!
Для виробництва однієї лише тонни сталі, синтетичного волокна або паперу необхідні сотні кубічних метрів води. Навіть видобуток вугілля і нафти не обходиться без води, в середньому її витрачається: на тонну вугілля близько п’яти тонн, на тонну нафти – до ста тридцяти тонн. Іншими словами, паливна промисловість споживає за рік стільки води, скільки приносить її якась велика річка, наприклад Дніпро.
Підраховано (треба, звичайно, мати на увазі: підрахунок цей приблизний), що наше народне господарство, включаючи задоволення потреб населення, витрачає води п’ятсот – шістсот кубічних кілометрів (кілометров!) на рік. Прав був академік А. П. Карпінський, який назвав воду ” найбільш дорогоцінним копалиною “.
А де зберігається це викопне? Вода є всюди: в океанах і морях, у річках та озерах, джерелах і болотах, на високих горах і біля полюсів. Приблизно п’ята частина грунту – це вода. Чимало її і нижче, в більш глибоких горизонтах земної кори. Скажімо, на глибині до кілометра в земній корі зберігається більше чотирьох мільйонів кубічних кілометрів води.
Багато її і в атмосфері: над кожним квадратним кілометром поверхні Землі ” висить” в середньому близько двадцяти тисяч тонн – у вигляді пари.
Якщо ж подивитися на нашу планету зверху, з космосу, то вірніше було б її називати не Землею, а Воден, тому що суша займає на її поверхні значно меншу площу, ніж океани і моря.
Вчені стверджують, що на нашій планеті є близько одного мільярда трьохсот п’ятдесяти мільйонів кубічних кілометрів води. Багато це? Звичайно, багато. Але…
Великий, неосяжний Світовий океан, в ньому зосереджено дев’яносто сім відсотків усіх запасів води на планеті. Однак морська вода для пиття і приготування їжі не годиться – в ній багато різних солей. Не годиться вона і для багатьох виробництв, включаючи в першу чергу сільське господарство. Щоб морська вода була придатна для такого вживання, її треба звільнити від солей, тобто опріснити. Технічно ця проблема не така вже складна. Потрібен лише економічно вигідний джерело енергії, щоб, як кажуть, овчинка коштувала вичинки. Тут намітилося два шляхи: перший – це створення промислових опріснювальних установок на базі атомних електростанцій, другий – використання для тих же цілей ” дармовий ” сонячної енергії. У нас на Каспії, в місті Шевченко, вже працює дослідно – промислова установка на базі АЕС. Місто і все його господарство повністю забезпечуються опрісненою водою.
А де ж ще три відсотки світових запасів води?
Два з них – льодовики і полярні крижані “шапки” планети, еше один – атмосферна волога (0,001 відсотка світових запасів навряд чи варто брати до уваги), підземні води (на їх якраз частку падає більша частина останнього, третього відсотка) і, нарешті, річки і озера. Ось вони-то поки головні постачальники води, хоча їх частка у світовому водному балансі, – не більше однієї сотої відсотка! Прямо скажемо: не густо… Але справа не тільки в цьому.
Скільки пісень складено про ” Волзі повноводною “, тим часом колись повноводна ріка тепер сама потребує допомоги, і постало питання про те, щоб повернути деякі північні річки на південь, влити їх води в – Волгу, оскільки власне волзької води вже не “вистачає. Вчені кажуть, що така ж доля чекає і Дунай. Водночас річки Сибіру, наприклад, понад півтори тисячі кубічних кілометрів прісних вод (а всього на річки СРСР припадає більше чотирьох тисяч кубічних кілометрів світового річкового стоку, рівного приблизно тридцяти тисячам кубічних кілометрів) ” марно” скидають у Північний Льодовитий океан.
Багато міст світу відчувають гострий брак прісної води – це Токіо і Париж, Нью – Йорк і Філадельфія.
Словом, води на Землі багато, і в той же час її мало.
Прісна вода, цей воістину унікальний і загальний джерело життя, в наш час – час бурхливого науково – технічного прогресу, швидкого зростання міст і індустрії – стає ще більш цінним копалиною планети.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)