Внутрішня форма слова
Внутрішня форма слова – певні особливості зв’язку звукової будови слова з його первісним значенням; спосіб структурної та семантичної мотивованості слова іншими словами. Інакше кажучи, В. ф. с. – це первісне (етимологічне) значення, що виникає з опорою на якусь названу словом ознаку (не обов’язково суттєву) предмета або явища. Наприклад, назва лободи “мучинець” є похідною від слова “мука” і зумовлена тим, що стебло та листки рослини вкриті борошнистим нальотом. За О. Потебнею, В. ф. с. засвідчує, як людині уявляється її власна думка. У похідних словах, які в мові структурно та семантично мотивуються іншими словами, В. ф. с. є прозорою. Іноді подібний зв’язок із різних причин затемнюється, втрачається, а отже, втрачається і В. ф. с. Так, наприклад, сьогодні уже досить важко сприймається те, що за походженням лексеми “кінець” і “початок” є спільнокореневими. Це виявляє етимологічний аналіз. На поняття “В. ф. с.” спираються і при розкритті природи поетичного (образного) слова. На погляд Г. Винокура, образними є слова, які мають В. ф. При цьому В. ф. с. трактується як здатність загальномовного словесного значення ставати своєрідним виразником іншого поетичного (образного) змісту, що виникає в художньому творі. Це пов’язано з тим, що узвичаєні назви одних предметів починають уживатися як назви інших об’єктів. У даному випадку не йдеться тільки про традиційне метафоричне перенесення, яке лежить в основі тропів і є яскравим виявом В. ф. с. Суть полягає в тому, що в художньому мовленні поетичний (віддалений) зміст (не лише при метафоричному перенесенні, а й поза ним) ніколи не обмежується буквальним (словниковим, ближчим) змістом слів. Цей поетичний зміст грунтується на загальномовних словесних значеннях, виражається за їх допомогою, тобто внаслідок естетичних перетворень семантики один зміст стає формою іншого (образного) змісту (див.: Мова художньої літератури, Семантика).
Related posts:
- Чим відрізняється форма слова від однокореневих слів? Схожі на перший погляд слова можуть викликати сумніви: чи є вони однокореневі або являють собою форми одного і того ж слова. На цей рахунок граматика дає чітку відповідь. Отже, дізнаємося, чим відрізняється форма слова від однокореневих слів. Мовне поняття “форма” означає приналежність слова до конкретних граматичним категоріям. Наприклад, слово “письменники” має форму іменника, вжитого у […]...
- Значення слова Значення слова – відображення в слові певного явища дійсності (предмета, якості, відношення, дії). Розрізняють лексичне (індивідуальне) і граматичне (узагальнене, абстраговане) З. с. Граматичне З. с. регулярно виражається в мові за допомогою спеціальних відповідних засобів, співіснує в слові завдяки єдності з його конкретним (лексичним) значенням, наприклад, значення жіночого роду іменника “література” чи минулого часу дієслівної форми […]...
- Зміст і форма Будь-який предмет (річ) дійсності, будь-який процес, притаманний їй, являють собою єдність змісту і форми. У универсуме (світі) немає і не може бути змісту взагалі, а є лише певним чином оформлене зміст. Зміст є сукупність усіх компонентів предмета, процесу, єдність їх властивостей, внутрішніх зв’язків, суперечностей і тенденцій розвитку. Зокрема, якщо розглядати біологічний організм (як предмет аналізу), […]...
- Що таке лексичне значення слова? Лексичне значення слова – це співвідношення звукового оформлення мовної одиниці з явищем дійсності, яке закріплене у свідомості мовця. Наприклад, людина, Вимовляючи слово “ніж”, передбачає відповідну назву предмета; Кажучи “красивий” має на увазі якість чого-небудь; Кажучи “читати” має на увазі назву дію; Десять (назва числа); Швидко (назва ознаки дії). Слова з номінативним значенням утворюють вільні словосполучення. […]...
- Девальвація слова Девальвація слова (від de і лат. valvo – маю вартість) – знецінювання слова через утрату ним природного, зумовленого мовною практикою зв’язку вираження (звукової та графічної форми) із змістом (лексичним значенням). Процес Д. с. властивий кожній мові і стосується передовсім експресивних, емоційно-оцінних часто вживаних слів та виразів: вони швидко “зношуються”, втрачаючи конотаційні нашарування, і перетворюються, за […]...
- Пряме і переносне значення слова У слова може бути як пряме, так і переносне лексичне значення. Переносним значенням володіють багатозначні слова. Пряме значення слова Слова нашої мови називають предмети, їх ознаки і дію. Однозначні слова безпосередньо співвідносяться з об’єктом дійсності, безпосередньо називають предмет, його ознаку або процес дії. Це пряме значення слова. В потоці мови такі слова одразу викликають уявлення […]...
- ТЕПЛІ СЛОВА – ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО Народився 1945 р. – Тепло поетичного слова Василя Голобородька – Світло української поезії Співаймо пісні про кохання, Щоб не вмерло слово “Дунай”, Гуляймо весілля своїм дітям, Щоб не вмерло слово “коровай”. Розповідаймо казки своїм онукам, Щоб не вмерло слово “Змій”- Наповнюймо Цей холодний всесвіт Теплими словами нашої мови, Які народжуються разом із диханням. ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ 1. Розкажіть, яке враження справив на вас вірш. Чи переконав вас автор? […]...
- Образ як форма буття художнього твору – Визначення художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Група вторинних значень поняття “образ” з’являється у зв’язку з необхідністю позначення внутрішньої специфіки кінцевого результату форм образного мислення, тобто матеріального його відтворення за допомогою фарб (у живописі), звуків (у музиці), слів (у літературі). Оскільки в цілому кінцевим результатом образного мислення, що реалізує себе в ході відображення дійсності, є художній твір, то, у принципі, будь-який естетично […]...
- Переклад як форма літературних взаємин Сучасний світ налаштований на взаємообмін інформацією. Людство намагається спрямувати свій розвиток у єдине могутнє русло, і не займатися “створенням велосипеду”. Для цього вкрай важливо мати достатню інформацію про те, що відбувається в близьких чи далеких країнах. Особливо охоче країни воліють продемонструвати свої надбання в сфері мистецькій, тим паче, що музика й малярство є мистецтвами в […]...
- Значення слова комільфо А що ж таке комільфо? Для пояснення значення цього слова знадобиться ще менше часу. Але все ж трохи посоздаю інтригу. Утворилося це слівце знову ж від часто вживаного французького виразу “comme il faut” (кому иль фо), що в перекладі означає “той, що доктор прописав”, “як треба”, “як слід” , “правильно” і т. п. В радянські […]...
- Внутрішня драма героя – ВНУТРІШНЯ ДРАМА ЖУЛЬЄНА СОРЕЛЯ ЯК РЕЗУЛЬТАТ КОНФЛІКТУ ІЗ СУСПІЛЬСТВОМ. – СТЕНДАЛЬ (Анрі Марі Бейль) (1783-1842) Суперечливість образу Жульєна Сореля зумовлена не лише конфліктом “благородного серця і малих статків”, а й тим, що під час його створення Стендаль використав два джерела, так само контрастні, як контрастними є червоний і чорний кольори (можливо, це один із варіантів тлумачення назви роману). В образі талановитого плебея є ознаки двох діаметрально протилежних течій філософської думки: […]...
- Іронія – Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Іронією (грец. Ειρωνεία – насмішка) називається слово або словесний зворот, що набувають змісту, прямо протилежного їхньому буквальному значенню. Наприклад, у фейлетоні О. Вишні “Чухраїнці” таким виступає слово “лорди”, котре стосовно нації чухраїнців, про яку тут ідеться, звучить явною насмішкою: “Чухраїнців було чимало: щось понад тридцять мільйонів, – хоч здебільша вони й самі не знали, хто […]...
- Образна система “Слова о полку Ігоревім” “Слово о полку Ігоревім” – твір, який належить до ряду одних з найвідоміших пам’яток давньоруської літератури. В основі сюжету лежить розповідь про невдалий бій руських князів із половцями в 1185 році. Твір пройнятий мотивами язичницької міфології та слов’янській народній поезії. Образна система ” Слова…” “Слово о полку Ігоревім” є найбільш раннім епічним твором руської літератури. […]...
- Епітет – Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ ЕпітеТ (від грец. Έπίθετον – додаток) – це слово, що вказує на одну з ознак того предмета, який називається, і має на меті конкретизувати уявлення про нього. В популярній на початку століття “Теорії словесності” О. Шалигіна цей термін визначався так: “Одним з найдійовіших засобів посилення картинності й емоційності мовлення є епітет. Так називається слово або […]...
- Ключові слова в художньому творі Художній твір становить багатоелементну систему. В її ієрархії спостерігається багатоступінчастість. Тому уявлення про автора як носія певної концепції дійсності та естетичної інформації можна отримати тільки із послідовного розгляду всіх елементів тексту різних рівнів. Кожний лінгвістичний елемент літературного твору є включенням в естетичну систему цілого, тому як, мікро – так і макроодиниці тексту несуть на собі […]...
- Чим відрізняється багатозначність слова від омонімії На перший погляд, омоніми і багатозначні слова характеризуються за спільною ознакою: вони полісемічні, тобто, володіють не одним, а кількома значеннями. Проте вживання таких слів у різних контекстах розкриває їх особливість зберігати певну семантичну зв’язок або не мати її зовсім. Саме в цьому і полягає відмінність багатозначності слів від омонімії. В українській мові більшість слів володіє […]...
- Паралелізм – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Паралелізм (грец. Παράλληλοζ – той, що йде поруч) Синтаксичний – це стилістична фігура, яка грунтується на однотипній синтаксичній побудові двох або більше суміжних мовних одиниць, переважно рядків поетичного тексту, що породжує відчуття їхньої симетрії. Наприклад: Зашуміла дібровонька, листом зашуміла, Затужила дівчинонька, серцем затужила. (М. Шашкевич) Найчастіше паралелізм, симетрія в синтаксичній побудові суміжних поетичних рядків супроводжується […]...
- МИСТЕЦТВО ЯК СПЕЦИФІЧНА ФОРМА ВІДОБРАЖЕННЯ ДІЙСНОСТІ Мистецтво – вища форма естетичного освоєння дійсності. І це не дивно. Справа в тому, що в мистецтві естетичне – самоціль. Митець не ставить перед собою інших цілей крім як створити естетичну цінність, у той час як в інших видах людської діяльності естетичне походить від цих видів діяльності. Діяльність робочого, ученого, суспільного діяча і т. д. […]...
- ХУДОЖНІЙ ТВІР ЯК ОСНОВНА ФОРМА БУТТЯ ЛІТЕРАТУРИ Основною формою буття літератури як мистецтва слова є літературно-художній твір, що виступає як цілісний образний організм, за афористичним висловом Б. Пастернака: “Образ світу, в слові явлений”. У найзагальніших рисах Літературно-художній твір можна визначити як розповідь про певну життєву подію (вигадану чи ні), що ведеться від особи реального або уявлюваного автора з розрахунком на естетичне враження […]...
- Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Художнє мовлення у складі літературного твору виступає як зовнішня його форма, тобто як та конкретно-чуттєва словесна оболонка, в якій втілюється зміст твору, за допомогою якої відтворюються образи й події, про які йдеться у творі, та передається авторське до них ставлення. Художня своєрідність мовленнєвої організації літературного твору знаходить свій вияв у специфічному підборі або ж творенні […]...
- Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Синтаксичні засоби увиразнення мовлення складає група так званих Стилістичних фігур мовлення, тобто своєрідних відмітних форм синтаксичного впорядкування фрази: “стилістичні фігури – це особливі побудови, що відхиляються від звичайного синтаксичного типу й дають оригінальну форму для образного вираження думок і почувань людини” [90, 357]. Термін “фігура” (лат. figura – обрис, зовнішній вигляд) уперше з’явився в античній […]...
- Засоби словотворчого увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ До засобів словотворчого увиразнення належать слова або форми слів, наявність яких у тій чи іншій мовлення національній мові не фіксована словниками й контекстом загального вживання і які створюються прозаїком або поетом у процесі індивідуальної мовної творчості, не виходячи в більшості випадків за її межі. Забарвлені подібним індивідуальним уживанням новотворені прозаїком або поетом слова позначаються терміном […]...
- Архаїзми – Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Архаїзмами (від грец. Άρχαίοζ – старовинний, давній) у загальному визначенні називаються слова, що вийшли з широкого вжитку й перейшли до так званого пасивного запасу лексики національної мови. У більш точному розумінні до архаїзмів належать слова, “що називають такі предмети чи поняття, які самі по собі аж ніяк не застаріли, але для позначення яких тепер користуються […]...
- Ігри в слова Зробити нашу мову виразнішою, надати їй нові відтінки і фарби допоможуть ігри в слова. Граючих може бути скільки завгодно. Не забудьте і те, що в цих іграх під ” словом ” мається на увазі ім’я іменник загальне в однині у називному відмінку. Отже, спробуйте! СКРІЗНА АЗБУКА. Домовимося вважати якусь букву наскрізний, наприклад букву “Н “. […]...
- Мистецтво слова і характер його сприймання А. Лісовський, Доцент кафедри дидактичної лінгвістики та літературознавства Житомирського державного університету ім. Івана Франка У методиці літератури є ідеї, що від частого їх повторення стали мовби побутовими твердженнями і не сприймаються у всій глибині суті, яку вони виражають. Але незалежно від того, як ми їх сприймаємо, вони визначають рівень осмислення художніх творів, відповідність методів і […]...
- Епанафора – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Епанафорою (від грец. Έτκχναφορή), або Анадиплосисом (від грец. Άναδίπλωσιζ – удвоєння), або Стиком називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремого слова або словосполучення кінець попередньої мовної одиниці з початком наступної. Наприклад: Чому стилетом був мій стилос. І стилосом бував стилет. (Є. Маланюк) Крім стику, тут ще й кільце. Стик можна розглядати як подвоєння епіфори та […]...
- Внутрішня рима Внутрішня рима – одна з визначальних форм римування, засіб розкриття можливостей версифікаційної фоніки. Має велику традицію як у світовій поезії (“Євангеліє” Отфріда, досвід романтиків тощо), так і в українській. В. р. досить широко застосована у ліриці Т. Шевченка, де засвідчує всі можливі варіанти та комбінації: римування суміжних слів, піввіршів непарного вірша з піввіршем парного, горизонтальна […]...
- Тип і форма держави В даному питанні категорія “тип держави” розглядається з точки зору представників формаційного підходу, а поняття “форма держави” визначається як форма правління. З одного боку, держави будь-якого типу мають різні форми. Так в межах одного історичного типу можна зустріти різні форми держави. Рабовласницькому типу характерні монархії (давньосхідні деспотії – Римська імперія, Вавилон, Єгипет, Ассирія, Китай, Індія) […]...
- НАСКРІЗНИЙ ПАТРІОТИЗМ, ФІЛОСОФІЧНІСТЬ, ФОЛЬКЛОРНА ОСНОВА, НАРОДОЗНАВЧІ АСПЕКТИ ВІРШІВ В. ГОЛОБОРОДЬКА “НАША МОВА”, “ТЕПЛІ СЛОВА” – Світ української поезії Мета: ознайомити учнів із поезіями В. Голобородька, розкрити їх ідейно-художній зміст; розвивати навички виразного читання віршів, визначати їх основну думку, формувати вміння аргументовано висловлювати думки з приводу порушених у творі проблем; виховувати почуття патріотизму, любові до рідної мови, бажання зберегти й передати нащадкам духовний скарб. Обладнання: поезії В. Голобородька. Тип уроку: комбінований. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. […]...
- Твір “Значення слова в житті людини” Багато хто не розуміє, по-моєму, значення слів у своєму житті. А я ось знаю, що деякі йоги і ченці практикують мовчання. Я читав, що це дуже важко… Коли у мене боліло горло – аж пропав голос, мені доводилося писати все на листочках. Ось я і переконався, як важко без звичних нам слів, без мови. Там […]...
- ПРО МУЗИКУ СЛОВА І МИСТЕЦТВО ЧИТАННЯ ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ Музика Михайла Вербицького Слова Павла Чубинського Ще не вмерла України і слава, і воля, Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці. Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Приспів: Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. ПРО МУЗИКУ […]...
- Краса і велич рідного слова у поетичній творчості Максима Рильського М. Рильський надавав проблемам мови великого значення впродовж усієї творчості. Він був надзвичайно вимогливий до мови власних творів, невтомно працював над збагаченням свого поетичного словника. Поет закликав своїх сучасників боротися за чистоту і збагачення україн-ської мови. Прикладом такого звернення є вірш “Мова”, в якому поет з великою ніжністю і любов’ю говорить про мову. Вона звучить […]...
- Внутрішня і Зовнішня політика князя Олега Виникнення Київської Русі було обумовлено торговельно-економічним фактором. Забезпечення транзиту товарів по шляху з “варяг у греки” і назад – це головне завдання варягів, які захоплювали владу на всьому маршруті. Князь Рюрик зумів закріпити свою владу в Новгородській землі, а Аскольд і Дір утвердилися в Києві і землях полян. Відразу ж виникли тенденції до об’єднання цих […]...
- Значення слова прерогатива Прерогатива – це привілей, виняткове право приймати рішення з певних питань. Воно пов’язане з особливим громадським становищем володаря, яку він обіймав посадою. Поняття походить від латинського “praerogativa” (“перевага”) і сходить до особливостей давньоримського суспільно-політичного устрою. Значення слова “прерогатива” у вузькому сенсі – переважне право державного органу, посадової особи приймати певні рішення, здійснювати політично значимі дії. […]...
- Значення слова “аморальний” Прикметник “аморальний” – це прикметник, однокореневе до іменника “Аморал”. В українській мові у цього слова є такі синоніми, як: Аморальний; Безсоромний; Непорядна; Нечесний. Зазвичай термін “аморальний” вживається в поєднанні з іменниками “вчинок” або “поведінка”. Однак, порядне і чесна поведінка в українській мові не прийнято називати “моральним”. Антоніми до слова “аморальний” – “високоморальний”, “правильний”, “гідний”. Слово […]...
- Чим відрізняється фразеологізм від слова? Фразеологізми вносять в мову емоційну різноманітність. Вони мають багато спільного з окремими словами, але, в той же час, володіють своїми винятковими ознаками. Чим відрізняється фразеологізм від слова? Спробуємо це з’ясувати. Визначення фразеологізму і слова Фразеологізм – це сформоване в мові поєднання слів, яке відрізняється своєю стійкістю. Приклади: Плисти за течією; Бити байдики; Рукою подати. Слово […]...
- МОЯ РОДИНА. Д. ЧЕРЕДНИЧЕНКО “РОДОВІДНЕ ДЕРЕВО”. В. ОСЄЄВА “СІМ’Я У НАС ОДНА”. І. НІКІТЧЕНКО “ТЕПЛІ СЛОВА” – ПІСЛЯБУКВАРНИЙ ПЕРІОД Мета: вдосконалювати читацькі навички учнів; вчити усвідомлювати зміст прочитаного тексту; розвивати мовлення, мислення; виховути любов і повагу до членів своєї родини. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Росте липа біля Пилипа. 2) Робота над чистомовкою. Ав-ав-ав – не лови гав. Ва-ва-ва – книжка нова. Ву-ву-ву […]...
- Ввічливі слова (твір-роздум) Чи замислювались ви над тим, яку роль у вашому житті відіграють ввічливі слова? Я – так. І ось що виявилося. Якщо до людини звертаються гречно, вона і сама буде гречною з тобою. Судіть самі. У нас у класі є один хлопчик. Він увесь час говорить грубі слова. Не знаю, чому. Можливо, його батьки так розмовляють. […]...
- Метонімія – Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Метонімія (грец. Μετωνυμία – перейменування) – це слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов’язаного з властивим для даного слова предметом за своєю природою. Наприклад, такий вислів, як “весь театр аплодував”, містить у собі метонімію, виражену словом “театр”. Це слово вжите тут не у прямому, а в переносному значенні, оскільки, кажучи так, ми маємо […]...
- О слово рідне! Орле скутий!.. – поетичне осмислення ролі рідного слова в долі народу – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ Вірш “О слово рідне! Орле скутий!..” (1907), що увійшов до збірки “Будь мечем моїм” (1909) – це зразок громадянської лірики, пристрасний гімн рідному слову. Поезія побудована як монолог-звертання ліричного героя до рідного слова. Громадянський пафос вірша поєднано з глибокою задушевністю, ліричністю. Продовжуючи традиції Т. Шевченка і Лесі Українки, Олександр Олесь возвеличує рідне слово, яке допоможе […]...