Внутрішні тропічні рівнини Маморе, Пантанал, Гран-Чако
Рівнини, складені товщами пухких осадових порід, розташовані в платформенном прогині між передгір’ями Центральних Анд і виступом Західно – Бразильського щита, в межах тропічного кліматичного поясу. Межі проходять по подножіям: із заходу – Анд, зі сходу – Бразильського нагір’я. На півночі ландшафти рівнини Маморе поступово переходять в амазонські, а на півдні тропічні Пантанал і Гран – Чако межують з субтропічній Пампою. У межах внутрішньоконтинентальні рівнин розташовані Парагвай, південний схід Болівії і північ Аргентини.
Велика частина території має висоти 200-700 метрів, і лише на вододілі річкових систем басейнів Амазонки і Парагваю місцевість досягає висоти 1425 метрів.
У межах внутрішньотропічна рівнин більш-менш яскраво проявляються риси континентальності клімату. Найбільшою мірою ці риси виражені в центральній частині регіону – на рівнині Гран – Чако.
Тут амплітуда середньомісячних температур досягає 12-14 ° С, добові ж коливання в зимовий час самі різкі на материку: вдень буває жарко, а вночі температура може впасти нижче 0 ° С, і утворюється іній. Вторгнення холодних мас з півдня викликають іноді швидке різке падіння температур і в денні години. На рівнинах Маморе і в Пантанале температурні коливання не настільки різання, але все ж риси континентальності проявляються і тут, убуваючи при русі на північ, у напрямку до кордону з Амазонією, яка виражена нечітко, як і всі рубежі, обумовлені кліматичними факторами.
Режим опадів у межах всього регіону має різкий річний максимум.
У Гран – Чако 500-1000 мм опадів випадають в основному за 2-3 дуже жарких місяці, коли випаровуваність значно перевищує їх кількість. І все ж у цей час зеленіє савана, і розливаються звивисті ріки басейну Парагваю. Влітку в районі Тропічних рівнин розташовується внутрішньотропічна зона конвергенції повітряних мас (ВТЗК). Сюди потрапляє потік вологого повітря з Атлантики, утворюються фронтальні зони, йдуть дощі. Котловина Пантанала перетворюється на суцільний водойму з окремими сухими островами, на яких рятуються від повені сухопутні тварини. Взимку опадів мало, річки входять в свої береги, поверхня висихає, але на території Пантанала все ж переважають болота.
Рослинність в межах регіону змінюється від змінно – вологих тропічних лісів на кордоні з Амазонією до сухих чагарникових формацій – монте по сухим вододілам Гран – Чако. Широко поширені савани, головним чином, пальмові, і галерейні ліси по річкових долинах. Пантанал зайнятий в основному болотами з багатим тваринним світом. У Гран – Чако великі площі знаходяться під типовими тропічними редколесьями з цінними породами дерев, в тому числі тут росте кебрачо з виключно твердою деревиною.
Значна частина населення, щільність якого тут мала, займається видобутком кебрачо. Вздовж річок зосереджені сільськогосподарські угіддя, вирощується, головним чином, цукровий очерет і бавовник. На території Гран – Чако збереглися там індіанські племена полюють на диких тварин, поки численних в цьому регіоні. Об’єктом промислу є броненосці, м’ясо яких охоче купують у містах і селищах. Через малу щільність населення відносно добре збереглися природні природні комплекси.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)