Визначення техніки. Зв’язок науки і техніки
Для вирішення цього завдання слід з’ясувати, що ми розуміємо під технікою. Чи можна вважати технікою кам’яна сокира, трактор? Найчастіше під технікою розуміють прилади, механізми, машини, які полегшують людині побут. Однак чи можна вважати технікою комп’ютер, перенесений в минуле на 200 років? У даному випадку комп’ютер не буде вважатися технікою без знання, як ним користуватися. Тому техніка – це не тільки інструменти, прилади і машини, але також знання щодо їх використання. Отже, науку і техніку пов’язує феномен знання. Не випадково найбільш бурхливий розвиток науки в XVII в. пов’язують з необхідністю практичного застосування знання, з розвитком виробництва.
Отже, в якості техніки виступають знання, навички, прийоми, використовувані в діяльності зі знаряддями праці, і самі знаряддя, залучаємо в діяльність людини. Згідно з уявленнями про техніку, панівним у свідомості західної людини, техніка не є такою без діяльності людини. Будь-який предмет і техніка як така проявляють свою сутність, лише вступаючи у взаємини зі своєю протилежністю. Для техніки протилежностями є природа і людина. Тому техніка є проміжною ланкою між людиною і природою.
Поки при визначенні техніки ми торкалися знарядь, механізмів. Однак існує техніка плавання, бігу на лижах, техніка виховання волі і т. Д., Т. Е. Об’єктом використання техніки може бути сама людина, її здібності. Головне – необхідно знати дії, їх послідовність для досягнення певної мети. При цьому метою завжди є перетворення об’єкта, на який спрямовані дії, зміна його стану, характеристик.
По-різному техніка трактувалася в історії думки. У марксистській традиції вона розумілася як система штучних органів громадського людини, складова частина продуктивних сил суспільства, їх речовий елемент, у працях М. Хайдеггера – як наша першооснова, сутнісна характеристика людини, спосіб самореалізації людства.
Розглядаючи техніку у вузькому сенсі, її трактують як сукупність артефактів (т. Е. Штучно створених) для здійснення інженерної, преобразовательно-конструктивної діяльності. Існує досить багато визначень техніки. Проте в них присутня фундаментальна властивість техніки – принцип перетворення.
Таким чином, техніка – це знання, навички, прийоми, необхідні для перетворення об’єктів природи, а також самі машини, інструменти, механізми, залучаємо в діяльність людини.
Тепер ми можемо визначити найбільш істотна відмінність науки і техніки. Техніка завжди спрямована на практичне застосування. Наука ж виникла в Стародавній Греції як раціональний спосіб пізнання істини заради самої істини. І сучасна наука не може існувати без фундаментальних досліджень.
Зближує науку і техніку сама людина, її творчість. Відкриття фізичної закономірності і створення технічного проекту є процес створення нового, процес діяльності розуму. Розум людини досяг високого ступеня усвідомлення науки і техніки, коли вимальовуються їхні можливості, межі та тупики розвитку. Наукова діяльність передбачає свідому діяльність з вироблення нового знання. Наукове знання – знання систематизоване і усвідомлювати. Наука могла виникнути на певному якісному рівні розвитку людини і суспільства. Техніка ж – більш давній феномен, ніж наука, вона з’явилася ще у доісторичної людини. Для розуміння сучасної техніки необхідно простежити її еволюцію.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)