Визначення інтелекту
При дослідженні процесу мислення найменш критичними виявилися експерименти, в яких зіставляли результати розумових операцій людей з високим і низьким інтелектом. Саме тому логічніше буде спочатку розібрати поняття “інтелект”, а потім перейти до аналізу психофізіологічних корелятів мислення та інтелекту.
Поняття “інтелект” досі є найбільш спірним в психологічній науці, оскільки дослідники, що займаються цією проблемою, пов’язують його з різними психічними особливостями людини. До кінця 20 століття піддавалося сумніву навіть існування самого концепту “інтелект”. Одним з поширених уявлень став нігілістичний погляд, визначальний інтелект як те, що вимірюється тестами на інтелект. Така точка зору мала сенс, оскільки дозволяла дослідникам продовжувати працювати, а не пов’язати в безплідних теоретичних дискусіях. Проте теоретична позиція підшкірно впливає на результати дослідження та його інтерпретацію і відповідно відбивається на тому, що можна розглядати в якості психофізіологічних корелятів інтелекту.
Найбільші суперечності існують між теоретичним визначенням інтелекту та інструментом його практичного дослідження. Ми не будемо тут аналізувати все розмаїття позицій, залишаючи це для психологічних видань. Тут будуть розглянуті лише ті підходи, які дозволять побудувати ланцюжок між психологічними особливостями і фізіологічними змінами.
Більшість дослідників в даний час згодна з поданням, що інтелект – це здатність людини ефективно адаптуватися в навколишньому середовищі. Проте слово “адаптація” вбирає в себе занадто багато смислів. Розглядаючи раніше психофізіологічні механізми адаптації людини до різних клімато-географічних умов, ми говорили, насамперед, про центральні перебудовах програм поведінки, які не пов’язані, а іноді і суперечать свідомим установкам особистості. Під адаптацією в цьому випадку розуміються неусвідомлювані механізми зміни поведінки. Психологи і фізіологи, використовуючи один термін, подразумевают принципово різні речі.
Говорячи про інтелект як механізмі адаптації, дослідники мають на увазі щоденну здатність людини змінювати стратегію поведінки слідом за зміною обставин на основі ментальної картини світу, гнучкість у структуруванні матеріалу і його обробці, яка дозволяє зовсім не змінювати свого фізичного стану. Тут буде точніше говорити про інтелект як про форму організації індивідуального ментального досвіду (Холодна, 1997), в якому відображені властиві людині картина устрою світу, положення його самого в ньому, стосунки між людьми. У цьому ментальному досвіді представлені взаємозв’язку явищ і об’єктів, не описані наукою, а знайдені особистістю в щоденному своєму пізнанні дійсності, критерієм істинності яких є помилки і успіхи індивідуального розвитку в соціумі. Окремі особливості цієї організації сприятимуть швидшому вирішенню проблем, ефективному пристосуванню в змінених обставинах, інші, навпаки, будуть регулярно приводити до однотипних помилок і розчарувань.
Останнім часом розрізняють різні види інтелекту – академічний, соціальний (Ушаков, 2003) і емоційний (Робертс та ін, 2004). Академічний інтелект визначає обсяг академічних знань, які засвоїв даний індивідуум і уміння застосовувати їх у життя, соціальний – сукупність знань про соціальному середовищі і навичок для перебування в ній. Емоційний інтелект описує можливості людини розуміти переживання інших людей і свої власні, поводитися адекватно в емоційних ситуаціях і вміння керувати своїми емоціями (Робертс та ін., 2004).
Під інтелектом як об’єктом вимірювання розуміється сукупність пізнавальних властивостей особистості. У різноманітних тестах, які стосуються пізнання, визначають найбільш ймовірні результати у певної вікової групи, а потім співвідносять індивідуальні показники з цими середніми значеннями. Так виходить коефіцієнт інтелекту, який надалі і використовується для співставлення з іншими особливостями особистості або з її психофізіологічними параметрами. Перевага цього погляду полягає тільки в легкості отримання коефіцієнта, тоді як на питання про те, що таке інтелект, він не відповідає.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)