Візантія в другій половині XI століття

У виникненні хрестових походів грали відому роль і візантійські відносини. Східна імперія в другій половині XI ст. наражалася на небезпеку не тільки з боку турків, але і з боку норманців. Коли на візантійський престол вступив розумний і енергійний Олексій Комнін (1081-1118), то направив свої сили головним чином на боротьбу з Робертом Гвіскар. Він послав проти нього військо, яке складалося почасти через турків, і надав разом з тим грошову допомогу західним імператору (Генріху IV), у його війні з татом (Григорієм VII), за якого заступився Роберт Гвискар. Олексію Комніну вдалося відбити нормандцев, але турки виявилися більш небезпечними ворогами. У війні з ними Візантія втратила Антіохію і Едесу, що змусило імператора шукати допомоги на Заході. У цей час на папському престолі сидів Урбан II, якого Олексій просив допомогти йому проти невірних. Таким чином і Візантія брала участь у справі збудження хрестових походів. Західні пароди повинні були пособити їй у боротьбі з мусульманами, але в цій справі була й інша сторона: лицарським своїми військовими доводилося проходити через візантійські володіння, що виявилося для імперії вельми небезпечним.

Роль папства у хрестових походах

Папа Урбан II охоче погодився надати Олексію Комніну своє сприяння. Взагалі тата сильно протегували завоюванню Святої Землі. Це підприємство, яке мало релігійну мету і почалося під благословенням тата, поєднало під прапором церкви лицарська і народні ополчення і тим самим посилило її моральний авторитет. Ще Григорій VI вказував на звільнення гробу Господнього з рук невірних, як на справу, гідне християнського воїнства. Цю ж саму думку проводив у свідомість суспільства і Урбан II. У 1095 він скликав собор в Клермоні (у Оверні), на який зібралося безліч духовних, лицарів і простолюдинів. В полі біля міста був влаштований поміст, з якого папа виголосив перед народом промову, закликаючи його до звільнення гробу Господнього. Відповіддю на цю відозву був захоплений крик, що вилетів з цілих тисяч грудей: “так хоче Бог!” Вирушає в похід папою були обіцяні відпущення гріхів і піклування церкви про залишені сім’ях та имуществах. Зовнішньою ознакою участі в поході був нашитий на сукню хрест, звідки і пішла назва хрестоносців, так само як і самих походів. Таким чином ініціатива першого хрестового походу вийшла від тата, і наступні походи теж порушувалися татами. У деяких випадках їм просто хотілося тільки видалити з Європи небезпечних для них государів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Візантія в другій половині XI століття