Виховний процес в педагогіці
Виховний процес в педагогіці – це завжди організований процес, що має конкретний напрям, що має на увазі ефективну взаємодію педагога і вихованців. Основною метою виховного процесу в педагогіці є цілеспрямоване формування особистості, шляхом передачі наявного і накопиченого досвіду.
Поняття і сутність виховного процесу
Виховний процес – комплексний педагогічний процес, спрямований на досягнення виховної мети.
Комплексність процесу полягає в єдності цілей і завдань, різноманітність використовуваних форм і методів виховання особистості.
Сутність виховного процесу полягає у змістовній і спрямованої діяльності педагога, що сприяє максимальному розвитку особистості дитини, передачі йому досвіду, його поступової соціалізації в суспільстві, формування навичок самовиховання.
Мета виховного процесу – всебічний і гармонійний розвиток, створення умов, надання педагогічної підтримки у всебічному розвитку особистості дитини.
Виховний процес спрямований на загальне виховання особистості дитини, але при необхідності можливе виділення одного конкретного компонента і здійснення роботи безпосередньо в цьому напрямку.
Принципи виховання:
- Актуальність і зв’язок з реальним життям; Доступність для всіх учасників виховного процесу; Врахування особливостей учасників виховного процесу (вік, можливості і т. д.); Певна послідовність процесу; Орієнтир на позитивний досвід; Гуманізація.
Особливостями виховного процесу є:
- Цілеспрямованість. Виховний процес не є хаотичним процесом, він має певні цілі і завдання, які педагогу необхідно досягти в результаті. Комплексність. Полягає у використанні ряду методів і засобів, дотримання вимог до організації виховного процесу, а також організації взаємодії педагога з вихованцями. Послідовність. Виховний процес – це послідовний процес виховання особистості і її якостей, здійснюваний педагогом систематично, а не від випадку до випадку. А ось варіативність. Виховного процесу властива варіативність і невизначеність, в одних і тих же умовах можливе отримання різних виховних результатів у різних особистостей. Це пов’язано з індивідуалізацією особистості вихованців, їх життєвих орієнтирів, умов середовища проживання, соціального досвіду, а також з професіоналізмом педагога.
Форми виховного процесу
Виховний процес, як і будь-який соціально-психологічне явище, має форму. Це пов’язано з тим, що суб’єкти освітнього процесу з обох сторін індивідуальні. Форма виховного процесу залежить від особливостей педагога (рівень професіоналізму, досвід, вік, соціальний досвід і т. д.) і особливостей вихованців (вік, знання, вміння, навички, потреби, відносини в родині і т. п.).
Тому форму виховного процесу можна визначити наступним чином.
Форма виховного процесу – це доступний зовнішньому сприйняттю образ взаємодії дітей з педагогом, що склався завдяки системі використовуваних засобів, що вибудовуються в певному логічному порядку.
Так виділяють наступні форми виховного процесу в педагогіці:
- Прості і складні (ситуативна робота, комплексні прийоми і методи роботи); Короткочасні і тривалі (короткострокові і довгострокові проекти, індивідуальна робота, програми); Групові (робота з групою дітей в рамках однієї установи, робота з дітьми в рамках мікрорайону, міста і т. д.); Традиційні і творчі (стандартні, креативні, нетрадиційні форми роботи); Спонтанні і спеціально організовані (стихійні дискусії, заплановані бесіди і т. д.); Регулярні і епізодичні (сплановані заздалегідь на певний проміжок часу і ситуативні бесіди, зустрічі і т. п.); Інтегровані форми (в рамках клубу, дитячого об’єднання і т. п.).
У процесі педагогічної роботи, можливе використання як однієї конкретної форми, так і їх комплексу, чергування і поєднання декількох форм в рамках виховного процесу.
Структура виховного процесу в педагогіці
Основними структурними компонентами педагогічного виховного процесу є:
- Цільовий компонент – визначає педагогам та вихованцям мети і завдання виховного процесу, з урахуванням інтересів і індивідуальних особливостей дитини, вимог, що пред’являються до особистості з боку суспільства. Змістовний компонент – визначає основні напрямки виховного процесу, відповідно до поставлених цілей і завдань. Вектор виховного процесу може бути комплексним, тобто спрямованим на загальне виховання особистості, або вибірковим, спрямованим на виховання якихось її певних якостей. Операційно-діяльнісний компонент – спрямований на визначення методів і засобів, що використовуються педагогом у процесі реалізації виховних завдань. Вибір методів і засобів, що використовуються педагогом у виховному процесі, так само залежить від індивідуальних особливостей вихованців (віку, потреб, умінь і т. д.). Аналітично-результативний компонент – спрямований на аналіз виховного процесу, його ефективності (ефективність і результативність використовуваних методів і засобів виховної роботи), динаміки змін у дітей, виявлення та усунення недоліків. Таким чином, сучасна педагогіка розглядає основне призначення виховного процесу як створення найбільш сприятливих умов для всебічного та гармонійного розвитку особистості, для її самоактуалізації. Виховання – процес цілеспрямованого формування особистості потрібної і корисної суспільству.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)