Вихід на зовнішній ринок
Експорт і його види
Одна з головних стратегічних цілей багатьох українських компаній – це вихід на зовнішній ринок. Присутність товарів і послуг на території інших країн можна забезпечити, використовуючи різні способи виробництва.
Експорт або випуск товарів або послуг в рідній країні це найпоширеніший метод виходу на закордонні ринки. Розрізняю два види експорту – непрямий і прямий.
При здійсненні непрямого експорту в країні-виробнику повинен бути посередник, який буде займатися збутом продукту за кордоном. У ролі посередника можуть виступати спеціалізовані організації (міжнародні маклери, експортні дому та асоціації) або інші компанії. Цей варіант знижує ризики, але не передбачає великих прибутків.
При прямому експорті продажу виробляються самостійно або через дистриб’юторів всередині країни. Пряме експортування вигідно при продажах технічно складних продуктів або продуктів, якими можна торгувати через Інтернет. Недоліками прямих продажів за кордоном є відсутність постійної роботи з клієнтами і складності в післяпродажному обслуговуванні.
Виробництво в країні перебування
Наступним варіантом є випуск товарів або послуг в країні перебування на незалежних підприємствах, що передбачає ліцензування, франчайзинг або контрактне виробництво.
При ліцензованому виробництві, яке широко поширене в міжнародному бізнесі, місцевому виробнику дається право на виробництво і продаж товарів зарубіжного підприємства. Воно вигідно, якщо бренд компанії відомий, а бізнес процеси добре налагоджені. В цьому випадку можна уникнути великих витрат і швидко розгорнути виробництво на зовнішніх ринках. Але цей спосіб виробництва має деякі серйозні ризики. Так, наприклад, ліцензіата складно контролювати. Існує також ймовірність, що в разі його успішної діяльності після закінчення контракту він замість партнера стане конкурентом.
Франчайзинг, окремий випадок ліцензування, надає місцевому виробнику (франчайзі) оплатне право діяти від свого імені, використовувати товарні знаки і / або бренди закордонних виробників.
Крім того, як варіанти випуску товарів на незалежних підприємствах є підрядне виробництво (укладення контракту з місцевими виробниками на випуск товару) і управління за контрактом (уявлення закордонному партнеру “ноу-хау” в галузі управління).
Випуск товарів або послуг в країні перебування на власних підприємствах компанії являє собою найбільш повну форму залучення компанії в діяльність на закордонному ринку. Цей варіант досить привабливий для зарубіжних компаній, тому що має такі переваги:
- – дозволяє скоротити інвестиції; – дає можливість тісно контактувати з місцевими партнерами, які добре знають свій ринок і мають у своєму розпорядженні необхідними зв’язками в певних колах.
Створення спільних підприємств
Незважаючи на те, що практика спільного володіння підприємствами має певні недоліки, останнім часом більшість великих російських проектів реалізується у співпраці з закордонними підприємствами. Серед існуючих недоліків найбільш значимі наступні:
- – партнери можуть розійтися в думках щодо капіталовкладень, маркетингу та деяких інших принципів діяльності; – існують зобов’язання компаньйонів з розподілу прибутку.
Таким чином, кожна компанія, виходячи з власних можливостей і особливостей країни перебування, може вибрати найбільш зручний і вигідний для себе варіант.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)