VIVERE MEMENTO! – ІВАН ФРАНКО
Весно, що за чудо ти
Твориш в моїй груди?
Чи твій поклик з мертвоти
Й серце к жизні будить?
Вчора тлів, мов Лазар, я
В горя домовині –
Що ж се за нова зоря
Мені блисла нині?
Дивний голос мя кудись
Кличе – тут-то, ген-то:
“Встань, прокинься, пробудись!
Vivere memento!”
Вітре теплий, брате мій,
Чи твоя се мова?
Чи на гірці світляній
Так шумить діброва?
Травко, чи се, може, ти
Втішно так шептала,
Що з-під криги мертвоти
Знов на світло встала?
Чи се, може, шемріт твій,
Річко, срібна ленто,
Змив мій смуток і застій?
Vivere memento!
Всюди чую любий глас,
Клик життя могучий…
Весно, вітре, люблю вас,
Гори, ріки, тучі!
Люди, люди! Я ваш брат,
Я для вас рад жити,
Серця свого кров’ю рад
Ваше горе змити.
А що кров не зможе змить,
Спалимо огнем то!
Лиш боротись значить жить…
Vivere memento!
14 октября 1883
1 Пам’ятай, що живеш! (Лат.)
Related posts:
- Аналіз вірша Тютчева “Memento” Вірш “Memento” ( “Пам’ятай”) Тютчев присвятив імператриці Олександрі Федорівні (1798-1860), дружині Миколи I. За російського правителя вона вийшла заміж по любові. Втім, їх шлюб не можна назвати безхмарним. Його затьмарювали періодичні зради Миколи Павловича, особливо тривалий роман з фрейліною Варварою Аркадіївною Нелидовой (1814-1897), і засмучене здоров’я імператриці. Олександра Федорівна часто хворіла. Не в останню чергу […]...
- “Я син народу, що вгору йде” (Іван Франко) – Іван Франко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття У збірці “Мій Ізмарагд” Франко порушує актуальні питання тогочасного життя, поєднавши їх із особистісно-інтимними переживаннями ліричного героя, що по-особливому увиразнює художнє висловлення, робить його щирим і безпосереднім. Гама почуттів поета настільки широка, що охоплює громадянський пафос, реагуючи на виклики життя і змагань за кращу долю народу. У часи Франка розвивалося модерністське мистецтво, утверджуючись на засадах […]...
- ТЕСТ 12. Іван Франко (“Гімн”, “Чого являєшся мені у сні”, “Мойсей”) Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1. Основне місце в збірці “З вершин і низин” Івана Франка посідає лірика: А громадянська Б філософська В пейзажна Г інтимна 2. У поезії “Гімн” Вічний революціонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, – Він живе, він ще не вмер Використано віршовий […]...
- “Золотий міст між народами” (Іван Франко) – Іван Франко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття “Передмова” Івана Франка до збірки “Мій Ізмарагд” (1895) є ключем до розуміння її ідейно-естетичної концепції. Побудовано “Передмову” за діалогічним принципом: розмова адресанта з адресатом, тобто читачем. Поет роз’яснює, що, ” блукаючи по різних стежках всесвітньої історії та літератури”, до нього прийшло натхнення від споживання цих багатств духовної мудрості. Франко розкриває назву давньоукраїнського “Ізмарагду” – збірника […]...
- “Правдива іскра Прометея” (Іван Франко) – Іван Франко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття У складній картині розвитку лірики другої половини ХІХ – початку ХХ століть Іван Франко посідає одне із найвагоміших місць в українській та європейській поезії. Поет розширив тематичні, стильові і жанрові можливості української лірики. Громадянська, інтимна, пейзажна, сатирична, філософська лірика митця порушує важливі проблеми буття людини, витворює складну систему мотивів і образів, почуттів і переживань. У […]...
- Місяцю-князю! – ІВАН ФРАНКО * * * Місяцю-князю! Нічкою темною Тихо пливеш ти Стежков таємною… Ніжно хлюпочеться Вбздушне море, Так в нім і хочеться Змить з серця горе. Місяцю-князю, Ти, чарівниченьку! Смуток на твбйому Ясному личеньку. Із небозвідної Стежки погідної Важко глядіть тобі В море бездонне, В людськості бідної Горе безсонне. Місяцю-князю! В пітьмі будущего, Знать, ти шукаєш Зілля […]...
- “Нам пора для України жить!” (Іван Франко) – Іван Франко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття У збірці “З вершин і низин” особливим пафосом вирізняється цикл “Україна”, що складається з громадянської лірики. До циклу увійшли й такі патріотичні твори, як “Не пора, не пора, не пора!..”, “Розвивайся ти, високий дубе”, заборонені в радянські часи. Цим циклом поет репрезентував себе як палкий поборник державності України, накресливши своєрідну програму її відродження, здобуття нашим […]...
- “Хто смів сказать, що не богиня ти?” (Іван Франко) – Іван Франко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Справжнім шедевром є сонет “Сікстинська Мадонна” (1881), викликаний роздумами Франка над однойменною картиною Рафаеля “Сікстинська Мадонна” (1516), на якій поєднано божественне й земне начала, лик Богородиці з образом босоногої жінки. Внутрішній рух цього жіночого образу підкреслюється тривожними тінями складок одягу, клубоченням хмар під ногами Мадонни, її задумливим поглядом, здатністю вмить спуститися на землю і водночас […]...
- “Живі, грізні, огромнії сонети” (Іван Франко) – Іван Франко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Перу Франка належать цикли “Вольні сонети”, “Тюремні сонети” – нове естетичне явище у тогочасній українській та європейській ліриці. До Франка поети висвітлювали переважно інтимну тематику. Новаторство його сонета полягає в тому, що митець наповнив класичну форму новим змістом, зокрема змалював життя пролетарів, боротьбу революціонерів за щастя і свободу народу. Франко відводив сонетам особливу роль, розглядаючи […]...
- “Основне “прокляте питання”: хто винен всьому тому?” (Іван Франко) – Іван Франко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття “Драма – моя давня пристрасть”,- зізнавався Іван Франко. У його доробку є п’єси психологічного і суспільного характеру (“Кам’яна душа”, “Послідній крейцер”, “Майстер Чирняк”), комедії (“Учитель”, “Рябина”), історична драма (“Три князі на один престол”, “Сон князя Святослава”), психологічна драма (“Украдене щастя”) та інші. Визнання і славу драматургові принесла п’єса “Украдене щастя” (1893). Вона була написана на […]...
- SEMPER TIRO – ІВАН ФРАНКО Життя коротке, та безмежна штука І незглибиме творче ремесло; Що зразу, бачиться, тобі було Лиш оп’яніння, забавка, ошука, Те в необнятий розмір уросло, Всю душу, мрії всі твої ввіссало, Всі сили забира і ще говорить: “Мало!” І перед плодом власної уяви Стоїш, мов перед божеством яким, І сушиш кров свою йому для слави, І своїх […]...
- Іван Франко і модернізм – ІВАН ФРАНКО – ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ Нові естетичні принципи неминуче вступали в суперечність з естетикою реалізму, а в Україні ще й із філософією народництва. Народники відстоювали ідею “служіння митця народу”, під яким традиційно розуміли селянство. У 1901 р. М. Вороний, готуючи до видання альманах “З-над хмар і з долин”, закликав надсилати до нього твори “хоч з маленькою ціхою [рисою. – Авт.] […]...
- СІДОГЛАВОМУ – ІВАН ФРАНКО Ти, брате, любиш Русь, Я ж не люблю, сарака! Ти, брате, патріот, А я собі собака. Ти, брате, любиш Русь, Як хліб і кусень сала, – Я ж гавкаю раз в раз, Щоби вона не спала. Ти, брате, любиш Русь, Як любиш добре пиво, – Я ж не люблю, як жнець Не любить спеки в […]...
- АНТОШКОВІ П. (АЗЪ ПОКОЙ) – ІВАН ФРАНКО Діалект чи самостійна мова? Найпустіше в світі се питання. Міліонам треба сього слова, І гріхом усяке тут хитання. Міліонам треба світла, волі, Треба вміти, як їх добиваться, Поки стогнуть кволі, мерзнуть голі – Нам в Параски ласки дожидаться? Як твій брат із голоду вмирає, А його ти накормити вступиш, То чи ждеш, аж срібну ложку […]...
- НАРОДЕ МІЙ, ЗАМУЧЕНИЙ, РОЗБИТИЙ – ІВАН ФРАНКО *** Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Твоїм будущим душу я тривожу, Від сорому яких нащадків пізних Палитиме, заснути я не можу. Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм, Тяглом у поїздах їх бистроїздних? Невже повік уділом буде твоїм Укрита злість, облудлива покірність Усякому, […]...
- ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ – ІВАН ФРАНКО Присвячую А. Кримському І Мов зелена піраміда На хвилястім синім полі, На рівнині лазуровій Велетенський ізмарагд,- Так облита дивним морем, Під безхмарим, теплим небом Зноситься, шумить, пишаєсь, Спить Афонськая гора. Спить? Та ні! Природа-мати Ненастанно тут працює, Ненастанно строїть, башіть Ту пестіечку свою. Унизу, де з хвиль кипучих Гранітові сірі скали Гордо, просто вгору пнуться […]...
- Франко-перекладач – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Художній переклад – це максимально наближене відтворення літературного тексту іншою мовою з дотриманням головних особливостей оригіналу. Британська енциклопедія трактує професію літературного перекладача не як науку, а як мистецтво, отже, визнає перекладача рівноправним співавтором твору. Переклад неможливий без втрат і певних деформацій. Зі староіталійської мови навіть походить фразеологізм: “Traduttore, traditore!” – що означає: “Перекладач – зрадник”. […]...
- Чого являєшся мені?.. – Іван Франко (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, […]...
- Фольклорні мотиви в поезії І. Франка – ІІ варіант – 10 клас – ІВАН ФРАНКО О краю мій, підгір’я ти прекрасне Як я люблю, як я люблю тебе! Мов зірка та, що світить і не гасне Так та любов в душі моїй живе. І. Франко Життя і творчість Івана Франка тісно пов’язана з селом, у якому він народився і жив. Воно розташоване в мальовничому кутку, оточене дубовими та сосновими лісами […]...
- Скорочено – ОЙ ТИ, ДІВЧИНО, З ГОРІХА ЗЕРНЯ… – ІВАН ФРАНКО – 10 КЛАС Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх – для мене […]...
- СМЕРТ ОЛЕГА – ІВАН ФРАНКО СМЕРТ ОЛЕГА (p. 912) Князь Олег по боях тяжких відпочив, В задумі по пишній палаті ходив І нетерпеливо в вікно поглядав; Князь Олег, як видно, когось дожидав. Втворилися двері, в кімнату йде Старець і князеві поклін кладе. Князь бистро поглянув йому в лице: “Здоров був, віщуне! – йому рече. – Скажи мені правду по свому […]...
- Легенда про вічне життя – Іван Франко (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ І Олександер Великий весь світ звоював І отеє в Вавілоні мов бог раював. А побожний аскет вік в пустині прожив І молитвою й постом богині служив. Наче сонце, що разом прогонює тьму, Так богиня в опівніч явилась йому. Прихилилась і мовить: “Мій вірний слуго, Чим тебе вдоволить? Чи бажаєш чого?” Аскет мовить: “Хоч яке се […]...
- Скорочено – Іван Вишенський – ІВАН ФРАНКО – Стислий виклад твору Скорочено Уривки Українська література шкільна програма 12 класів ІВАН ФРАНКО Іван Вишенський (скорочено)Х Знову ніч, і знову ранок, І поклони, і молитва, І в старій душі тривога, Сумніви і неспокій. Аж нараз почувся стукіт – На горі хтось, по закону, Каменем о скали стукав, Старець стуком відповів. І спускавться на шнурі Кіш з поживою для нього, А на дні коша білів Запечатане письмо. […]...
- Панас Мирний, Іван Карпенко-Карий, Іван Франко ПРОГРАМА – Панас Мирний. “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – Іван Карпенко-Карий. “Мартин Боруля” – Іван Франко. “Гімн”, “Чого являєшся мені у сні”, “Мойсей” Опорні поняття Реалізм та його різновиди Соціально-психологічний роман Українська драматургія Театр корифеїв Трагікомедія Мотиви лірики Терцина ПАНАС МИРНИЙ (Панас Якович Рудченко) Панас Якович Рудченко народився у 1849 р. у Миргороді […]...
- Іван Франко – ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ, ЙОГО ЧАС І ПИСЬМЕНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ І Добре роблять наші розумні та вчені люди, що згадують щороку і розказують простому народові про життя таких наших письменників та співаків, як Шевченко, Квітка, Шашкевич, Федькович, що своїм гарячим і чудово-красним словом будили наш народ зо сну, піднімали його до свідомості своєї людської і народної гідності. Добре роблять, що згадують і таких, що розсвічували […]...
- Поетична творчість – Іван Якович Франко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 70-90-х років XIX століття Поетична творчість І. Франка – видатне явище в українській літературі. Вона вражає обширом та глибиною зображення життя й душі народу. У багатогранній творчій спадщині Івана Франка визначне місце належить його ліриці, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового “Кобзаря”. Значна частина її належить до кращих надбань світової поезії. Лірика поета виросла на грунті […]...
- Короткий переказ – Іван Вишенський – ІВАН ФРАНКО – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ІВАН ФРАНКО Під безхмарним небом у синьому морі височить зелена Афонська гора. Здається, що вона спить: не оживляють її ні спів, ні сміх, ні розмови. Лише тричі на день лунають сумні дзвони монастирів. “Ті ридання металеві – знак, що хтось розставсь із світом”, і це “щоденна новина”. Хто б не покинув світ – скитник, чернець, […]...
- Мойсей – ІВАН ФРАНКО Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Твоїм будущим душу я тривожу, Від сорому, який нащадків пізниу Палитиме, заснути я не можу. Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм, Тяглом у поїздах їх бистрбїзних? Невже повік уділом буде твоїм Укрита злість, облудлива покірність Усякому, хто […]...
- КАМЕНЯРI – ІВАН ФРАНКО Я бачив дивний сон. Немов передо мною Безмiрна, та пуста, i дика площина I я, прикований ланцем залiзним, стою Пiд височенною гранiтною скалою, А далi тисячi таких самих, як я. У кожного чоло життя i жаль порили, I в оцi кожного горить любовi жар, I руки в кожного ланцi, мов гадь, обвили, I плечi кожного […]...
- По селах – ІВАН ФРАНКО Іван ФРАНКО ПО СЕЛАХ І На Підгір’ї села невеселі Простяглися долом-долинами, Мов край шляху на твердій постелі Сплять старці, обвішані торбами. Понад річку верби головаті Довгі віти в воду похиляють; Журавель поскрипує при хаті, Босі діти по двору гуляють. З-поміж верб, та груш, та яворини Чорні стріхи глипають, нагнувшись, Мохом вкриті, корчами калини, Мов на […]...
- Скорочено – ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ – ІВАН ФРАНКО – 8 КЛАС Поема Присвячую А. Кримському І Мов зелена піраміда На хвилястім синім полі, На рівнині лазуровій Велетенський ізмарагд, – Так облита дивним морем, Під безхмарним теплим небом Зноситься, шумить, пишаєсь, Спить Афонськая гора. Унизу, де з хвиль кипучих Гранітові сірі скали Гордо, просто вгору пнуться – Стіни, колоси, стовпи, – Там внизу музика дика Не вгаває […]...
- Скорочено – ЧОГО ЯВЛЯЄШСЯ МЕНІ… – ІВАН ФРАНКО – 10 КЛАС Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, […]...
- ЗАСНУВАННЯ ПЕРЕЯСЛАВА – ІВАН ФРАНКО (p. 993) Пішов Володимир у наші Карпати, Пішов він карпатських хорват воювати. Не довго, мабуть, він війну ту тягнув І вчасно до Києва з військом вернув. Тривожнії вісті зі сходу прийшли: Ідуть печеніги по той бік Сули. Пішов Владимир проти них у поході, Зустрів їх над Трубежем на самім броді. І став Володимир по сей […]...
- Малий Мирон – ІВАН ФРАНКО Малий Мирон І Малий Мирон – дивна дитина. Батько втішається ним і каже, що він чудово розумна дитина, але батько, звісна річ, сторонничий суддя. Та й ще Миронів батько – чоловік уже в літах, ледве дочекався дитини, і, значиться, яка там будь собі дитина, все вона у нього золота, і розумна, і гарна. Сусіди тихо […]...
- УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ – ІВАН ФРАНКО Іван ФРАНКО УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ ДРАМА З СІЛЬСЬКОГО ЖИТТЯ В 5 ДІЯХ ДІЙОВІ ОСОБИ Микола Задорожний, чоловік, літ 45, невеликого росту, похилий, рухи повільні. Анна, його жінка, молодиця, літ 25. Михайло Гурман, Жандарм, високий, здоровий мужчина, літ З0. Олекса Бабич, селянин, літ 40, сусіда Миколи. Настя, його жінка, літ 35. Війт, селянин, літ 50 . Шльома, […]...
- НА ДНІ (Скорочено) – ІВАН ФРАНКО (Скорочено) ІІ Темера зразу став у дверях немов остовпілий. Густий сумерк смолою вдарив його в очі і на хвилю осліпив їх до разу. Йому мигнула в голові думка, що оце перед ним нараз відчинився вхід до якогось таємного льоху підземного, про який він читав у давніх повістях. Внутрі тої темної печері він наразі не міг […]...
- Чого являєшся мені – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки * * * Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В життю ти мною згордувала, Моє […]...
- Іван Франко “Фарбований лис” Жив собі в однім лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий. Скільки разів гонили його стрільці, цькували його хортами, ставили на нього капкани або підкидали йому отруєного м’яса, нічим не могли його доконати. Лис Микита сміявся собі з них, обминав усякі небезпеки ще й інших своїх товаришів остерігав. А вже як ви береться на лови – чи то […]...
- Олівець – ІВАН ФРАНКО Іван ФРАНКО Олівець Прошу ніяким світом не думати, що се я розповідаю видумку, або що напис на заголовку сеї повістки – яка-небудь метафора. Ні, діло справді йде про олівець, і то не цілий, а кусник от так, візьмімо, три цалі* (* Цаль – міра довжини, 2,4 см.) завдовжки. А втім, як хто скаже, що півчетверта […]...
- МОЯ ЛЮБОВ – ІВАН ФРАНКО Вона так гарна, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. Вона так гарна, а проте Так нещаслива, стільки лиха Знесла, що квилить лихо те В її кождіській пісні стиха. Її пізнавши, чи ж я міг Не полюбить її сердечно, Не відректися власних втіх, Щоб їй віддатись доконечно? А полюбивши, […]...