Віталій Кличко

Кому нині не відома прізвище Кличка? ! Мабуть, в усьому світі не зустрінеш людину, яка хоч що-небудь, та чув про цього талановитого боксера, та й не тільки боксера.

Народився Віталій Кличко 19 липня 1971 року в селищі Біловодськ (Киргизстан). Вже з дитинства він чомусь був упевнений, що про нього буде говорити весь світ. Дорослі тільки посміювалися над заявами самовпевненого хлопчака, так як ніхто не міг тоді розглядати майбутній талант. Однак пророцтва дуже часто збуваються. У даному випадку слова Віталія Кличка виявилися пророчими, і зараз вже нікого не здивувало б подібну заяву. Але тільки Віталій знає, скільки праці, сил, витримки, вміння бути дисциплінованим і цілеспрямованим доклав він, щоб досягти чемпіонських результатів.
Віталій Кличко з дитинства захоплювався різними видами єдиноборств, і це потім переросло в досить серйозне захоплення кікбоксингом. Цей серйозний підхід призвів до серйозних успіхів. Віталію за досить короткий проміжок часу вдалося досягти значних результатів : став шестиразовим чемпіоном світу з кікбоксингу (чотири рази серед професіоналів і двічі серед любителів), а також три – разовим чемпіоном України з боксу, чемпіоном I Всесвітніх ігор військовослужбовців у суперважкій ваговій категорії (Італія, 1995 рік), срібним призером чемпіонату світу.

Брати Клички майстерно провели безліч боїв на любительському рингу, кожен раз здобуваючи чергову перемогу. Це не пройшло повз пильної уваги відомих спортивних діячів в усьому світі. Прекрасно виступивши на Олімпійських іграх в Атланті, здобувши там чудову перемогу (Володимир Кличко), брати буквально розривалися між запрошеннями найвідоміших боксерських клубів. Проте після довгих роздумів вони зупинили свій вибір на німецькому клубі професійного боксу Universal Box – Promotion. У 1996 році брати підписали з цим клубом контракт.

Не минуло і півроку (1997), як уже всюди чути переконані припущення з приводу можливостей братів. Вони були реальними претендентами на звання чемпіона Європи. Про них говорили і як про найбільш ймовірних суперників всесвітньо відомого Майка Тайсона.

16 листопада 1996 в Гамбурзі (Німеччина) відбувся дебют Віталія як професійного спортсмена. Його суперником був американець Тоні Бредхем. Віталію Кличку вдалося легко здобути перемогу над американцем, що поклало початок його сходженню на боксерський олімп.
Восени 1997 року Віталій та Володимир заснували Міжнародний фонд сприяння розвитку спорту “Спорт – XXI століття” і є його керівниками. Мета цього фонду – підтримка талановитих спортсменів, досвідчених тренерів та ветеранів спорту, які потребують допомоги. Дуже часто брати Клички зустрічаються з молодими спортсменами та учнями шкіл, для яких, без перебільшення, є кумирами і зразком для наслідування. Незважаючи на велику популярність в Європі, Віталій і Володимир Кличко з гордістю відзначають, що за кордоном їх сприймають як громадян України.

2 травня 1998 в Любеку (Німеччина) відбувся перший в житті Віталія титульний поєдинок. Можна уявити собі хвилювання боксера! Суперником українського боксера став американець Дік he Raging Bull Райян. Вигравши цей бій, Віталій Кличко міг отримати титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBO. І українському боксеру вдалося завоювати цей титул. Вже в п’ятому раунді секунданти Райяна викинули в ринг рушник, побоюючись за здоров’я свого спортсмена, який отримав черговий нокдаун. Віталію була зарахована перемога технічним нокаутом.

Літо 1988 року. Віталій вирішив штурмувати Америку. Він проводить рейтингові поєдинки, які далися йому легко і були виграні всі тим же нокаутом, правда, вже не технічним. У цей же час він налагоджує приятельські стосунки з відомим боксером Евандером Холіфілдом. Варто відзначити, що американській публіці Віталій був відомий вже давно, ще з тих часів, коли він, будучи юнаків і займаючись кікбоксингом, здобув перемогу в Лас – Вегасі і став чемпіоном світу серед професіоналів.
Тільки за три роки, що український спортсмен Віталій виступав у складі клубу Universum Box – Promotion, він пройшов шлях від 200 – го місця у світовому боксерському рейтингу не тільки до десятки кращих боксерів світу, але завоював найпрестижніші титули. За цей час він провів 27 поєдинків, переважно виграючи їх нокаутом. Віталій Кличко завоював титули чемпіона Європи, інтерконтинентального чемпіона і чемпіона світу за версією WBO. 23 жовтня 1998 Всесвітня боксерська організація визнала Віталія кращим інтерконтинентальним чемпіоном 1998 року. 11 листопада 1999 ім’я Віталія Кличко було внесено в “Книгу рекордів Гіннеса” як першого чемпіона світу з боксу в суперважкій ваговій категорії, який виграв нокаутом 26 поєдинків, витративши на це найменшу кількість раундів. Цим досягненням він перевершив навіть Залізного Майка – Майка Тайсона.

У Німеччині Віталія (і його брата Володимира) Кличко називають королем нокаутів. І це не дивно. По-перше, Віталій, як уже зазначалося, провів 27 боїв і всі завершив нокаутом. По-друге, прізвище в перекладі з німецької мови означає “нокаутуючий удар” – “КЛИЧ ” – удар, “К. О.” – позначення перемоги нокаутом. У німецьких вболівальників Кличко користується величезною популярністю. Виходить в ринг Віталія глядачі зустрічають стоячи, оплесками. За визнанням Кличко, така підтримка фанатів боксу надає йому особливу силу і віру в себе.
24 жовтня 1998 в Гамбурзі (Німеччина) Віталій проводив поєдинок за вакантний титул чемпіона Європи проти німецького боксера Маріо Super Mario Шиссера. Після двох нокдаунів у другому раунді рефері зупинив поєдинок, констатуючи перемогу Віталія технічним нокаутом.
Титул чемпіона Європи Віталій Кличко відстоював двічі:
– 5 грудня 1998 року в київському Палаці спорту в поєдинку проти італійця Франческо Спінеллі, якого нокаутував на 54 секунді першого раунду;
– 20 лютого 1999 року в поєдинку з французьким боксером Ісмаелем Юллой, якого нокаутував у другому раунді серією точних ударів.
26 червня 1999 в Лондоні (Великобританія) Віталій Кличко вперше завойовує титул чемпіона світу за версією WBO в поєдинку з володарем чемпіонського поясу англійцем Хербі Dansing Destrover Хайдом.
Титул
чемпіона світу за версією ДУВО Віталій захистив двічі:
– 9 жовтня 1999 року в двобої проти американського Локсера Еда Hammer Махона, нокаутувавши його в третьому раунді ;
– 11 грудня того ж року в поєдинку проти американця Обеда Ben Саллівана, перемігши його технічним нокаутом у десятому раунді.
1 квітня 2000 в Берліні (Німеччина) Віталій втретє відстоював титул чемпіона світу за версією WBO в поєдинку проти Кріса Берда, однак, відчувши біль у плечі, вирішує зупинити бій.
2 квітня Віталія обстежили в гамбурзькій Fleetklinik. Виявилося, що сухожилля, яке кріпить до кістки м’яз supraspinatus, що відповідає за підйом і обертання рукою, не витримавши навантаження, обірвалося. 6 квітня доктора Ачим Хедтман і Пітер Бенкендорф зробили Віталію операцію з імплантації сухожилля в кістку. Віталій Кличко чекав восьмимісячний перерву у професійній кар’єрі.
27 січня 2001 Віталій виходить на ринг, щоб у двобої з американським боксером Орлиному Night Train Норрісом оскаржити титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBA. Поєдинок тривав 111 секунд. Вже на 39 секунді Норріс опинився в нокдауні.
8 грудня 2001 в поєдинку з американцем Россом Пьюрітті Віталій переміг технічним нокаутом в одинадцятому раунді.

23 листопада 2002 поєдинок з американським боксером Ларрі Дональдом. І знову перемога.
У 2003 році знову в американській пресі з’явилися численні замітки про українських спортсменів. Тепер у ньому бачать потенційного суперника двох американців, чемпіонів світу – Евандера Холіфілда, Леннокса Льюїса. І ось 21 червня 2003 проходить бій: Віталій Кличко – Леннокс Льюїс. Поєдинок за титул чемпіона світу за версією WBC. Дія розгортається в Лос – Анджелесі, Каліфорнія, США.

До середини третього раунду Льюіс розсікає шкіру під лівим оком Віталія. У перерві катмен Віталія Джо Сауза встигає зупинити кров і склеїти досить серйозне розсічення. До шостого раунду кров рясно заливає ліву сторону обличчя Віталія. Однак кінцівка бою за Кличко, що змусив Льюіса побігати по рингу і розсік йому шкіру на переніссі.

Після закінчення шостого раунду доктор Пол Уїлле наполягає на зупинці двобою. Льюїс святкує перемогу. Однак Віталій довгий час не може зрозуміти, що відбувається на рингу, тому що лікар Джо Сауза намагався заклеїти його рану, що кровоточить. Коли ж він почув, що бій припинений, то не зміг стримати своїх емоцій, кинувся в центр рингу із заявою протесту. Однак вдіяти вже нічого не можна було. Рефері прийняв рішення. І все ж зал недружелюбно зустрів рішення суддів, а Віталію, навпаки, публіка надавала всіляку підтримку.
24 квітня 2004 – вершина у кар’єрі Віталія. Перемігши в бою за звання чемпіона світу серед суперважковаговиків найпрестижнішої федерації боксу південноафриканця Коррі Сандерса, Віталій Кличко визнаний найкращим боксером – професіоналом планети.

Це була боротьба характерів, в якій обидва проявили себе з кращого боку і яка змусила глядачів майже весь час провести на ногах. Сенс боротьби був ясний задовго до бою. Коррі Сандерсу, який відомий як не самий витривалий боксер, важливо було хоча б раз реалізувати свій вибуховий удар зліва, майже неминуче загрожував Віталію Кличку нокаутом і рахунком 2:0 на користь південноафриканця в подвійній дуелі з братами Кличками. Віталію Кличку необхідно було ні разу не пропустити цей удар, проводити свою тактику з затягування бою до пізніх раундів, вимотати противника і вибрати момент для вирішальної атаки.

Наприкінці восьмого раунду Сандерс в черговий раз промахнувся зліва і нарвався на відповідь правий прямий. Ноги Коррі Сандерса підкосилися, і Віталій Кличко вірно оцінив ситуацію – зібравши останні сили, він пішов на добивання і вже не дав приголомшеному південноафриканцеві підняти голови, поки рефері Йон Шорле не зупинив побиття.
За Віталія був радий насамперед його рідний брат, який не приховував своїх почуттів і першим вискочив на ринг.
На боксерському раді WBC, який відбувся 27 січня 2005, Віталій Кличко був названий “Боксером року”.

12 листопада 2005 повинен був відбутися бій Віталія Кличка з Хасимом Рахманом. Однак він був відкладений. А вже 9 листопада Віталій Кличко заявив, що він залишає професійний бокс. Можливо, тепер він з головою піде в політику.
На професійному рингу провів 37 боїв, 35 виграно, 34 нокаутом.
Програно 2.
Тренери : Емануель Стюард, Фріц Здунек.
Фізичні дані:
зріст: 200 см;
вага (середній) : 112 кг;
розмах рук: 198 см.
досягнення:
чемпіон світу за версіями WBC / IBO (з 24.04.2004) ; інтерконтинентальний чемпіон за версією \ УВА (27.01.2001-30.08.2003) ;
чемпіон Європи (24.10.1998-26.06.1999, 25.11.2000-29.09.2002) ;
чемпіон світу за версією WBO (26.06.1999-01.04.2000) ; інтерконтинентальний чемпіон за версією WBO (02.05.1998-26.06.1999).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Віталій Кличко