Вісник культури і життя
“Вісник культури і життя” – ілюстрований громадсько-культурний і літературний тижневик, виходив у Києві 1914 (чотири номери) за редакцією П. Богацького та активною участю Г. Хоткевича. Ставив за мету тримати “руку на пульсі культурного життя, приносити в українську сім’ю знання того, чим живе і дише культурний світ, новини наукового й артистичного руху; а передусім має на цілі знайомити кожну частину нашого краю з культурним життям других його частин, стати органом, що підтримував би духовну зв’язь між Україною, Галичиною, Буковиною, Угорською Руссю, канадійською, загальноамериканською і всякою іншою українською еміграцією”. Культивував оригінальну і перекладну белетристику, поезію, літературну й мистецтвознавчу критику, бібліографію, широку інформацію про духовне життя українців в усіх землях, хроніку подій. На сторінках тижневика вперше були видрукувані психологічно-драматичний етюд “Люблю женщину”, статті “Новіша скульптура С. Т. Коньонко”, “Спомини селянина-поляка з 1863 року”, рецензії (відгук на колективний збірник “Z dziejow Ukrainy”) Г. Хоткевича (деякі з них підписані криптонімом Г. Х.). З питань церковного мистецтва вирізняється розвідка С. Яремича “Живопис Андріївської церкви у Києві (1752-1756)”. Часопис містив статті про японську драму, польську музику, новини науки і техніки, відгукнувся на праці М. Вороного (“Театр і драма”), О. Синявського (“Про що співають кобзарі”), Д. Донцова (“Модерне москвофільство”) та ін., подавав репродукції творів С. Коненкова, В. Семенка та ін., хронікальні нотатки про громадсько-культурне життя в Україні та за кордоном. У зв’язку з короткочасністю існування накреслену програму журнал виконати не зміг.
Related posts:
- Літературно-науковий вісник “Літературно-науковий вісник”‘ – щомісячний літературно-художній і науковий журнал, найавторитетніше всеукраїнське періодичне видання європейського типу, що відіграло винятково важливу роль у розвитку національного письменства, естетичної думки, мистецтва загалом, в об’єднанні розділених кордонами письменницьких сил, в утвердженні національно-патріотичних ідеалів, піднесенні української літератури на європейський рівень. Часопис виник 1898 на базі двотижневика “Зоря” і щомісячника “Житє і слово” […]...
- Розвиток науки і культури в 19 – початку 20 століття XIX ст. увійшло в історію як століття розквіту науки, в цей період вона остаточно набула інтернаціонального характеру. Склалася система національних та міжнародних наукових установ. Небаченого розмаху досягло винахідництво. Потреби розвитку економіки зумовили швидке впровадження наукових ідей. Настільки ж інтернаціональний характер придбали основні види мистецтва – література, живопис, музика. Різні країни і народи взаємно збагачували один […]...
- Життя і мистецтво “Життя і мистецтво” – літературно-мистецький місячник, виходив у Львові 1920, Редколегія: Ф. Федорців, С. Чарнецький, М. Голубець, М. Струтинський. Відповідальний редактор – М. Струтинський. Мав розділи: “Поезія”, “Оповідання, новели, нариси, драми”, “Мистецтво, критика, наука”, “Статті на громадсько-культурний світ”, “Література”, Репрезентував новітні течії в галузі літератури і мистецтва, як оригінальне, так і перекладне письменство. У журналі […]...
- Поняття культури. Форми і різновиди культури Підходи до розуміння культури 1. Технологічний: культура – сукупність всіх досягнень у розвитку матеріального і духовного життя суспільства. 2. Діяльнісний: культура – здійснювана в сферах матеріального і духовного життя суспільства творча діяльність. 3. Ціннісний: культура – практична реалізація загальнолюдських цінностей у справах і відносинах людей. 4. Історичний: культура – продукт історії, який являє собою спадкування […]...
- ВІДОБРАЖЕННЯ ДУХОВНОГО ЖИТТЯ ОСОБИСТОСТІ, ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ ЄВРОПИ В ПОЕМІ ДЖ. Г. Н. БАЙРОНА”ПАЛОМНИЦТВО ЧАЙЛЬД ГАРОЛЬДА” – РОМАНТИЗМ Мета (формувати компетентності): предметні (знання про місце поеми “Паломництво Чайльд Гарольда” у творчості Дж. Г. Н. Байрона; уміння характеризувати поему як вершину творчості поета; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички ідейно-художнього аналізу художніх творів; прагнення до сповідування загальнолюдських цінностей); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі […]...
- Життя й революція “Життя й революція” – щомісячний журнал (1925-34). Виходив у Києві спочатку як “журнал громадського життя, літератури й науки”. У перших п’яти номерах за 1925 переважали статті економічного та політичного характеру. Далі журнал стає літературно-мистецьким, громадсько-політичним, науково-популярним місячником. Центральне місце в ньому посідають відділи літератури, культури, мистецтва тощо. Редакційна колегія часто змінювалася. У її складі працювали: […]...
- Б. ШОУ “ПІГМАЛІОН”: ІДЕЇ ОДУХОТВОРЕННЯ ЛЮДИНИ ТА ЖИТТЯ ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА, ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ, РОЗВИТКУ МОВИ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння необхідності збереження національної культури та розвитку мови (за п’єсою Б. Шоу “Пігмаліон”); словниковий запас; навички зв’язного мовлення, критичного й аналітичного мислення, ідейно-художнього аналізу художніх творів; творчі й артистичні здібності; потребу в саморозвитку й самовдосконаленні); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність і критичне мислення; соціально-громадянські: повагу до культури й мови різних […]...
- Киевлянин “Киевлянин” – літературно-науковий альманах, виданий М. Максимовичем трьома випусками (1840, 1841, 1850. Перші два вийшли в Києві, останній – у Москві). До перших двох книг входили наукові статті М. Максимовича, присвячені стародавньому Києву, ряду давніх міст, їх історичним, культурним, писемним пам’яткам; статті В. Домбровського з історії Волині, а також вірші В. Жуковського, В. Бенедиктова та […]...
- Чим відрізняється мистецтво від культури? Серед понять, що відносяться до життя суспільства, найважливішими є “мистецтво” і “культура”. Що представляють собою ці категорії, як вони взаємопов’язані, і чим відрізняється мистецтво від культури? Про це розповідається далі. Визначення Мистецтвом називають сферу діяльності, де найвищою мірою проявляється творчість людей. У цій сфері виділяють такі напрямки, як музика, хореографія, яке виникло з розвитком техніки […]...
- Життя й творчість Ольги Кобилянської. Формування світогляду письменниці (вплив європейської культури, українського феміністичного руху). Її проза – зразок раннього українського модернізму. Жанрові особливості, провідні теми та ідеї Мета (формувати компетентності): Предметні (знати основні віхи життєвого й творчого шляху О. Кобилянської; давати загальну характеристику творчості письменниці)); Ключові (логічно висловлювати власні думки, давати оцінку героїням, використовуючи навички критичного мислення; виявляти лідерські якості за аналогією до героїнь художніх творів, брати на себе відповідальність за прийняття рішення; уміти визначати ситуації, у яких людина потребує підтримки, володіє […]...
- Життя і творчий шлях Гната Хоткевича (1877 – 1938) Хоткевич Гнат Мартинович народився 31 грудня 1877р. в Харкові, де минула більша частина його життя. 1900р. закінчив місцевий технологічний інститут. Ще в студентські роки включився в культурно-освітню діяльність на селі, віртуозно опанувавши гру на бандурі. Разом з О. Матюшенком, майбутнім організатором повстання на панцернику “Потемкин”, влаштовував вистави, їздив місцями козацької слави. Зрештою, […]...
- КОРАН – ГОЛОВНА КНИГА ІСЛАМУ. БУДОВА КОРАНУ, ОХОПЛЕННЯ В НЬОМУ РІЗНИХ СФЕР ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ – СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ’ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ Мета: ознайомити учнів зі структурою Корану, розповісти про роль книги в повсякденному житті мусульман, проаналізувати сури Корану, порівняти сюжети Корану і Біблії; розвивати навички конспектування лекції, аналізу художнього тексту, порівняльного аналізу, роботи в парі; виховувати інтерес до традицій і культури Сходу, повагу до культур народів світу. Обладнання: хрестоматія, фотографії рукописного Корану, картки з завданням (одна […]...
- ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТ САПФО. ЗВЕРНЕННЯ ДО БОГИНІ КОХАННЯ У ВІРШІ “ДО АФРОДІТИ” (“БАРВНОШАТНА ВЛАДАРКО, АФРОДІТО…”) – СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ’ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ Мета: ознайомити учнів із відомостями про життя Сапфо, коротко охарактеризувати її творчість, проаналізувати гімн “До Афродіти” (“Барвношатна владарко, Афродіто…”); розвивати навички аналізу ліричного твору, вміння давати характеристику ліричному герою вірша; виховувати естетичний смак, прищеплювати інтерес до античної літератури. Обладнання: хрестоматія, пам’ятка “Як оцінити виразне читання” (на дошці), репродукції картин Рафаеля “Сапфо” (фрагмент фрески “Парнас”), Лоуренса […]...
- “ЗОЛОТА ДОБА” ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ВЕРГІЛІЯ. МІФОЛОГІЧНА ОСНОВА ПОЕМИ ВЕРГІЛІЯ “ЕНЕЇДА”. ЗАСПІВ ДО ПОЕМИ – СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ’ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ Мета: коротко ознайомити учнів із історією давньої римської літератури, біографією та творчістю Вергілія, розповісти про зв’язок поеми “Енеїда” з міфами троянського циклу, проаналізувати заспів поеми, поглибити поняття про гекзаметр; розвивати навички підготовки повідомлень, виразного читання, аналізу художнього тексту, вміння визначати віршовий розмір твору; прищеплювати літературний смак, виховувати зацікавленість античною культурою. Обладнання: хрестоматія, тлумачний словник, фотографії […]...
- Модернізм як неокласична модель культури, найновіше й найпослідовніше втілення естетико-художнього перевороту XX ст. Авангардизм і його основні течії. Доля реалізму. Елітарна та масова культури – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. – І семестр Мета: ознайомити учнів з поняттями “модернізм”, “авангардизм” , їх течіями, видозмінами реалізму, елітарної та масової культури; розвивати навички визначення провідних тенденцій у мистецтві, самостійної роботи із джерелами інформації, оцінювання культурно-мистецьких явищ; виховувати прагнення до культурної освіти, естетичний смак; розширювати кругозір школярів. Обладнання: зразки творів різних течій мистецтва, зокрема й літератури. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. […]...
- Розвиток культури Київська Русь – ПРАДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Першими книгами, що писалися від руки на пергаменті, були Євангеліє та Псалтир. Найдавніша книга, яка дійшла до наших часів, – це “Остромировае Євангеліє” (1056-1057 рр.). Це Євангеліє було написане уставом: кожна буква промальовувалася пензлем окремо від іншої спеціальною фарбою; початкові букви на сторінках були намальовані особливо великими і яскравими, а сторінки оздоблювалися орнаментом. З XIV […]...
- Сутність культури Слово “культура” – латинського походження, сходить до слова cultura, що означає “обробіток”, “оброблення”, насамперед – розведення рослин або тварин, догляд за ними. Термін “культура” вже в римській Античності придбав переносне значення – вихователь, наставник. Така трансформація свідчить про його наповненості антропологічним (загальнолюдським) змістом, сенс якої – людська вченість, освіченість, для позначення яких використовувалося як базове […]...
- ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДУ ПИСЬМЕННИЦІ (ВПЛИВ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ, УКРАЇНСЬКОГО ФЕМІНІСТИЧНОГО РУХУ). ЇЇ ПРОЗА – ЗРАЗОК РАННЬОГО УКРАЇНСЬКОГО МОДЕРНІЗМУ. ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ, ПРОВІДНІ ТЕМИ ТА ІДЕЇ – МОДЕРНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА Мета (формувати компетентності): Предметні: знання основних віх життєвого і творчого шляху О. Кобилянської, загальної характеристики її творчості; Ключові: вміння логічно висловлювати свої думки; інформаційну: навички самостійної роботи з джерелами інформації; загальнокультурну: усвідомлення рівності жінок і чоловіків у всіх сферах суспільного життя. Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування нових умінь і навичок; урок зустрічей […]...
- Есе “Людина культури” Я довго ламав голову над тим, кого ж уявити людиною культури в своєму творі. Ясно, що це повинен бути серйозний культурний діяч. Ясно, що ця людина повинна стати мені до душі, інакше мені просто неприємно буде писати про нього так його розхвалювати. Але хто? Телевізор і сучасні зірки навели мене на думку, що бачу я […]...
- РОЗКВІТ ПЕРСЬКО-ТАДЖИЦЬКОЇ ЛІРИКИ, ЇЇ ВИДАТНІ ПРЕДСТАВНИКИ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ОМАРА ХАЙЯМА. ЖАНР РУБАЇ. РОЗДУМИ ПРО ЖИТТЯ ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФСЬКИХ РУБАЇ ХАЙЯМА – СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Мета: коротко ознайомити учнів з історією персько-таджицької лірики, біографією Омара Хайяма, дати визначення поняттю “рубаї”, проаналізувати філософські рубаї Хайяма розвивати навички аналізу ліричних творів малої форми, виразного читання, усне мовлення, вміння обгрунтовувати власну думку; виховувати естетичний смак, культурний світогляд, інтерес до літератури Сходу. Обладнання: хрестоматія (або дібрані вчителем у бібліотеці чи в інтернеті для аналізу […]...
- Характеристика середньовічної культури Духовне життя або світогляд людини середньовіччя грунтувалося на християнській релігії. В основі будь-якого вчинку була закладена ідеологія християнської моралі, спрямована на збереження безгрішності душі для блаженства в майбутній вічного життя. Характеристика середньовічної культури Середньовічний побут був важким, безрадісним і монотонним. Населення Європи в середні віки відрізнялося крайньою безграмотністю. Знання були мізерними і обмеженими, та й […]...
- Будинок з химерами – ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ НА ОСНОВІ ОСОБИСТИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ І ВРАЖЕНЬ У ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ Нещодавно наш клас був на екскурсії в місті Києві. Від подорожі ми отримали незабутні враження, дізналися багато нового, побували в цікавих місцях. Чи не найбільше Мені запам’яталася архітектурна пам’ятка нашої столиці – незвичайна будівля, яку називають Будинком з химерами, розташована на вулиці Банківській. Від екскурсовода я довідався, що пам’ятку було збудовано в 1901 році архітектором […]...
- Українське слово “Українське слово” – громадсько-культурний двотижневик, орган української еміграції, які підтримували гетьмана П. Скоропадського. Виходив 1921-22 у Берліні. Мав своїм завданням об’єднання емігрантів у Німеччині навколо концепції Української держави, виробленої за часів Гетьманату, орієнтувався на підтримку українського національно-визвольного руху німецьким урядом. Публікував хроніку українського життя у Німеччині, діяльності державних установ, товариств в еміграції, інформував про події […]...
- Життя і творчість Олена Теліга (1907 – 1942) Олена Іванівна Теліга (дівоче прізвище Шовгенева) – українська поетеса, публіцист, громадсько-політичний діяч. Народилася 21 липня 1907p. в Петербурзі. З 1923p. вимушена жити за кордоном. Олена Теліга належала до кола поетів-“вісниківців”, що об’єднувались довкола редагованого критиком та публіцистом Д. Донцовим журналу “Вісник”. Характерними рисами її поезії в цей період виступають прагнення активного, дієвого […]...
- Розвиток культури і літератури м. Рогатина Опільський край – одне з найкращих місць на Україні. Приваблює тут усе: гористий ландшафт, лісові масиви, пишнотравні луки і заплавах Гнилої Липи. І очевидно, грунти, найродючіщі в наших околицях. Площа Рогатина становить 15 квадратних кілометрів. Місто перетинається річкою Гнило Липою, потічком Бабинка. Місто Рогатин – районний центр Івано-Франківської області з населенням близько 10 тисяч жителів. […]...
- Украинская жизнь “Украинская жизнь” – щомісячний науково-популярний, суспільно-політичний і літературно-критичний журнал, виходив у Москві зусиллями українських вчених і публіцистів протягом 1912-16. Ставив своїм завданням обстоювати права українців у Росії та Україні, пробуджувати національну свідомість, давати об’єктивну інформацію російськомовним читачам про духовне життя України. Часопис протистояв російським офіційним виданням, виступав активним провідником українського національного руху. У створенні, розбудові […]...
- Житє і слово “Житє і слово” – літературно-художній та громадсько-політичний часопис, що виходив у Львові (1894-97) за редакцією І. Франка, спочатку раз на два місяці, а з липня 1896 – щомісяця, перетворившись із “Вісника літератури, історії і фольклору” на осердя громадського життя Галичини. Мав розділи: “Белетристика”, “Статті наукові та етнографічні”, “Критика і бібліографія”, “Хроніка”. Авторський колектив “Ж. і […]...
- Лексикографічна компетенція як показник мовної культури особистості О. Семеног, Доктор педагогічних наук Київ У день Преподобного Нестора Літописця минулого року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка була успішно проведена Всеукраїнська конференція “Словникова справа в Україні: минуле, сучасне, майбутнє”. А напередодні, 16 жовтня 2007 року, на Львівській площі в м. Києві в першому в Україні спеціалізованому магазині “Словники-Самобранки” відбулося Свято українського словника. […]...
- Буковина “Буковина” – українська громадсько-культурна газета, орган буковинських народовців. Виходила в Чернівцях заходом товариства “Руська бесіда” протягом 1885-1910 спочатку двічі на місяць, 1892-95 – як тижневик, 1895-97 – чотири рази на тиждень, згодом – тричі на тиждень. Протягом 1911-12 не виходила. Два роки (1913-14) функціонувала під назвою “Нова Буковина”. 1915-18 під відновленою назвою виходила у Відні. […]...
- Соціальний аспект культури мови ПЛАН 1. Соціальні ролі мовної особистості. 2. Прагматичне спрямування культури мови. 3. Використання соціолінгвістичних методів дослідження для вирішення культуромовних проблем. 1. Соціальні ролі мовної особистості. У кожному суспільстві існує рольова матриця чи матриця спілкування (термін Дж. Гамперца) – сукупність типових соціальних ролей, характерних для поведінки членів даного суспільства. Соціальними (чи функціональними) ролями соціологи і соціопсихологи […]...
- Світоглядна позиція діячів культури другої половини XIX століття стосовно громадянської ідеї у виховному процесі І. Кучинська, Кандидат педагогічних наук Київ У своєму історичному поступі виховний процес певним чином завжди був пов’язаний з тією філософською проблематикою, яка осмислювала на відповідному світоглядному рівні ставлення людини до світу, сутність культури, вихідні цінності буття людини в суспільстві, співвідношення її свободи і відповідальності, форми й типи людської ментальності. Характер вирішення цієї проблематики визначав і […]...
- Як вплинуло прийняття християнства на Русі на розвиток її освіти, літератури, культури? Християнство як вчення, як ідеологічна система, як релігія запроваджене на Русі 988 року за часів князювання Володимира Святославовича, його прийняття було закономірним для тогочасного розвитку давньоруського суспільства, підготовленим усім ходом історії та об’єктивними потребами доби. Язичництво становило собою ідеологію первісного суспільства, Русь же наприкінці X ст. була суспільством класово розшарованим, антагоністичним. Вона потребувала релігії, яка […]...
- Роль Т. Г. Шевченка та його творчості у становленні української культури Чи мислима українська культура без славетного імені Тараса Григоровича Шевченка? Чи мислима світова культура без цього видатного українського сина і поета? Звичайно, це питання риторичне. Важко знайти українця, який би не знав хоча б кількох шевченкових рядків. Спробуємо з’ясувати, яку ж роль відіграв Т. Шевченко та його творчість у становленні та збагаченні української культури. Шевченко […]...
- Сімейна мелодрама “Жидівка-вихрестка” І. Тогобочного як твір “масової культури” Театральна діяльність періоду 1880-1920-х років неадекватно відбита видавничою діяльністю того ж часу. Як свідчать дисертаційні дослідження О. Кобелецької [5], Я. Партоли [8], архівний відділ рукописів при цензурному комітеті у Петербурзі володіє текстами десятків драм, які лише згадуються у дослідженнях та зрідка коментуються й вивчаються задля яснішого відтворення історико-літературних контекстів. Серед них чимале число тих, що […]...
- ОКСАНА ЛЯТУРИНСЬКА В КОЛІ ДІЯЧІВ КУЛЬТУРИ УКРАЇНСЬКОГО ЗАРУБІЖЖЯ Л. С. Монастирецький, Кандидат філологічних наук, професор; В. І. Василюк, Аспірант (Житомирський педуніверситет) В статті розглядається творчість маловідомої української письменниці Оксани Лятуринської, яка займає Визначне місце серед поетів празької школи Оксані Лятуринській належить одне з провідних місць серед діячів культури українського зарубіжжя і, осо-бливо, в колі поетів-емігрантів, які об’єдналися в так званій “празькій поетичній школі”. […]...
- Специфіка культури Північного Відродження. Т. Шевченко – письменник, поет, громадський діяч 1. Специфіка культури Північного Відродження Доба Відродження викликала велике піднесення мистецтва не тільки в Італії, а й у ряді інших країн, розташованих на північ від неї, за Альпами. Відродження за межами Італії умовно називають Північним Відродженням. Принципові зрушення у мистецтві і, насамперед, у живописі, коли художники почали виявляти поглиблений інтерес до людини й навколишнього світу, […]...
- Періодика, альманахи, наука, театральне життя – Літературний процес 1-ї половини ХІХ століття Кінець XVII – початок ХІХ ст. ознаменувався виробленням в Україні нової літератури і введенням в обіг літературного життя народної мови, які були розраховані переважно на національно свідомого читача. Навколо питання повноцінності української мови тривали суперечки, в яких на захист національної мови стали письменники і фольклористи М. Максимович, Г. Квітка-Основ’яненко, І. Котляревський, І. Срезневський, поети – […]...
- Євгеній Гуцало – неординарна особистість укр. культури Гуцало Євген Пилипович, 1937-95, укр. прозаїк, поет-шістдесятник; відкрив нові можливості слова, пов’язані із настроєм, пейзажем, химерією; реалістична в своїй основі проза Г. водночас заперечує т. зв. соцреалістичну тенденцію; збірки оповідань Пролетіли коні, Хустина шовку зеленого, повісті, романи Мертва зона, Позичений чоловік, поезії; Шевченківська премія 1985. У період хрущовської відлиги сформувалося нове покоління молоді – так […]...
- Значення філософської метафори та символіки у драмі П. Кальдерона “Життя – це сон”. Релігійно-містичне підгрунтя драми П. Кальдерона “Життя – це сон” Долгое время ее понимали только как религиозно-символическую драму, смысл которой сводится к теологическому тезису утверждения свободной воли и толкованию жизни как сна, грандиозной комедии, где люди играют лишь отведенную им сценическую роль, чтобы потом воскреснуть к высшей правде уже в загробном существовании. Действительно, нельзя отрицать присутствие этих мотивов в пьесе. Для Кальдерона они были характерны […]...
- Внесок Івана Франка в розвиток української культури ПЛАН Вступ 1. Творчий доробок І. Франка як цінна спадщина для української культури 2. Внесок І. Я. Франка у перекладацьку та громадську діяльність 3. Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка Висновки Використана література Вступ Іван Франко – особистість з шаленою працездатності, талановита індивідуальність, яка думала про свою землю і українських народ, […]...