Вищий підйом революції і революція на національних окраїнах Росії

Спалахи народних протестів, що охопили імперію в першій половині 1905 року, продовжилися в жовтні. Центром найбільш масштабного революційного руху стала Москва.

Всеросійське жовтневе повстання
Першими страйк влаштували робітники фабрик і заводів міста, через кілька днів до них приєдналися залізничники. 5 жовтня страйки робочого класу взяли загальнодержавний характер. Масові повстання охопили більш ніж 120 міст Російської імперії, в них взяли участь близько 3 млн. службовців і робітників.

У цей період не працювали і всі навчальні заклади держави. Діячі культури, з метою підтримати защемлений клас, скасували всі заплановані театральні постановки та концерти. Економічне і культурне життя держави повністю зупинилася.

Виступи у жовтні 1905 року змусили імператора піти на поступки. 17 жовтня була заснована Державна Дума, яка виконувала законодавчі функції. У листопаді було підписано указ, який значно зменшував розмір викупних платежів селян за земельні наділи. З січня 1907 такі виплати скасовувалися повністю.

Грудневе повстання
Ліберальні поступки влади в очах революціонерів виглядали як перший прояв слабкості монархічного режиму. Наприкінці 1905 року, ліві сили зробили тортури збройного повалення самодержавства. Коли друга хвиля масових страйків охопила Петербург і Москву, влада кинула проти робітників війська.

Однак такий варіант розвитку подій був аж ніяк не раптовим для страйкуючих багато представників робітничого класу були озброєні. До середини грудня страйку в Москві переросли в криваве збройне протистояння народу з царською армією.

У бойових діях брали участі понад 8 тис. жителів Москви, яким протягом тижня вдавалося стримувати армійські полки імператора. 15 грудня, за розпорядженням Миколи II, до Москви був направлений Семенівський полк, воїни якого одразу приступили до артилерійському обстрілу робочих кварталів і барикад.

Через те, що сили були нерівними, вже в кінці грудня робітники змушені були вийти з протистояння. Відкриту революційну боротьбу вели і жителі околиць Російської Імперії. Разом з економічними утисками, представників народів обурювали і особливості ведення національної політики Миколою II, зокрема відкритий антисемітизм.

Активне проведення страйків і повстань на національних околицях, змусили російського імператора кардинально поміняти курс національної політики і відмовитися від загальної русифікації.

Монархічні партії
Жовтневі події послужили поштовхом до формування перших монархічних партій, що говорила в першу чергу про зароджується кризі самодержавства раніше цар не потребував підтримки політичних організацій.

Найбільшими політичними партіями, що захищають інтереси імператора, були Монархічна партія Росії і “Союз російського народу”.

Лідери даних організацій тиснули, насамперед, на національну свідомість робочого стану пропагуючи ідеї єдності російського народу, монархісти намагалися відвернути населення від існуючих економічних проблем.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Вищий підйом революції і революція на національних окраїнах Росії