Виробник об’єкта лізингу
Виробник об’єкта лізингу – підприємство або постачальник устаткування, який передає необхідне обладнання лізингодавцю для подальшої передачі його в лізинг. Виробник зазвичай здійснює гарантійне та післягарантійне обслуговування обладнання. Також він може брати участь у тристоронніх лізингових угодах.
Основні поняття
По закону об’єктом лізингу може бути рухоме і нерухоме майно, яке належить до категорії основних засобів. Сюди також відносяться майнові комплекси, які використовуються в комерційних цілях. Однак земельні ділянки та інші природні об’єкти не можуть бути у вільному обігу і бути предметом лізингової угоди.
Лізингоодержувачем може виступати продавець тільки в рамках однієї угоди. Іншими словами, одержувач оренди оформляє договір з лізингодавцем на умовах придбання другим майна у лізингоодержувача. Мета угоди полягає в тому, щоб згодом передати отримане майно у тимчасове володіння третім особам. Подібні угоди укладаються в тому випадку, якщо немає можливості запустити виробництво через брак вільних коштів.
Види лізингових відносин
Постачальники або виробники промислового устаткування можуть брати участь в лізингових тристоронніх договірних відносинах (сублизинг). Вони визначаються як передача орендодавцем обладнання через посередника (виробника), який не виступає користувачем майна і передає обладнання в сублізинг третім особам (лізингоодержувачам). Сублизинг увазі переуступку прав, що дозволяють використовувати майно третіми особами.
Такий вид відносин часто застосовується в машинобудівному виробництві. Так як він об’єднує сильні сторони оперативного і фінансового лізингу. В результаті збільшується оборот капіталовкладень виробника. При міжнародному сублизинге відмінною рисою є переміщення об’єктів через митну територію України в рамках діючих договірних відносин.
Існує кілька видів відносин з виробником об’єкта лізингу:
- Прямий; Чистий; Повний; Комбінований.
Прямий лізинг відрізняється тим, що майно передається в оренду самостійно лізингодавцем. Тобто постачальник обладнання та лізингодавець виступають в якості одного суб’єкта. Відносини двостороннього порядку не знайшли широкого застосування через збільшення кількості операцій. Так як виробнику потрібно створювати власну компанію або шукати нову. Чистий лізинг визначає правовідносини, де зобов’язання з обслуговування майна бере на себе одержувач. При такому вигляді відносин витрати з технічного обслуговування не входять до суму лізингових платежів.
При оформленні повного лізингу зобов’язання з обслуговування обладнання покладаються на лізингодавця. Часткове обслуговування може бути тільки при наявності відповідної застереження в договорі. Комбінований лізинг має на увазі забезпечення лізинговою компанією великих проектів, де в сукупності зібрані фінансовий, оперативний і інші форми лізингових взаємин.
Оформлення лізингових відносин
Лізинговий договорДля отримання необхідного обладнання споживач повинен звернутися з відповідним замовленням в лізингову компанію. Отримавши замовлення, компанія набуває за свої гроші необхідне обладнання з подальшою його передачею лізингоотримувачу. При цьому якщо вартість обладнання буде дуже високою, то одержувач майна може звернутися в банк за отриманням позики. Оформлення подібних відносин вимагає документального підтвердження.
Для цього сторони:
- Складають договір купівлі-продажу; Підписують акт введення в експлуатацію майна; Укладають договір оренди; Підписують угоду про обов’язкове техобслуговуванні об’єктів лізингу; Оформляють страховку про покриття можливих ризиків.
Лізингова угода має містити такі дані:
- Назва компанії; Терміни, в які проводиться передача майна; Пункт передачі; Місце, де знаходиться об’єкт лізингу після передачі; Умови користування обладнанням; Повний термін оренди; Сума платежів; Графік погашення зобов’язань; Порядок використання майна після закінчення договору.
Договір лізингу відображає обов’язки лізингодавця і лізингоодержувача. Тут також обумовлюються можливі ризики і страхові випадки в процесі експлуатації. Документ додатково повинен відображати умови дострокового розірвання договірних відносин, з ініціативи однієї зі сторін угоди.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)