Віреле
Віреле (фр. virelai від virer – кружляти, повертатися) – дев’ятирядкова строфа у французькій поезії XV-XVI ст. Тут римуються другий, п’ятий та сьомий вкорочені рядки, інші – подовжені – охоплені своєю римою. В. застосовувалось як відповідь на ле (фр. lei – світський) – віршовану форму з трьох віршів, де кожен третій вкорочений рядок має свою риму і навіть відмінний розмір на противагу двом попереднім довгим. Виконувалися вони на молодіжних іграх поперемінно: ле і віреле. Згодом вживаною формою В. став шестивірш, в якому римувалися вкорочені третій та шостий рядки, решта мали парне римування. Такою строфічною конструкцією, що справляє враження елегантності, користувалися й українські поети:
В душі моїй не згас, ще сяє образ твій.
Як часом стрінемось, твій погляд чарівний В мені бентежить кров.
Та про любов твою, далекий друже мій,
Не марю я вночі в розпуці навісній –
Нащо мені твоя любов? (М. Вороний).
До речі, у поетичній спадщині М. Вороного трапляються й інші В.: “Мов зібралися юрбою…”, “Соловейко”, “Таємне кохання”.
Related posts:
- Яка строфа найкоротша, а яка найпоширеніша? Двовірш (дистих) – найкоротша строфа, що складається з двох рядків, об’єднаних парною римою. Наприклад: Мріють крилами з туману лебеді рожеві, А Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. А В. Симоненко Найпоширенішою є чотирирядкова строфа (катрен), в якій зустрічаються такі розповсюджені типи римування, як перехресне, суміжне (парне) і кільцеве (оповите). Перехресне римування: Чую ваш голос простий […]...
- Рима. Способи римування Рима – це співзвуччя закінчень віршованих рядків. Погречески слово “ріфмос” означає “стрункість”, “співмірність”. Ми звикли до того, що у вірші, у пісні дуже часто однаково звучать закінчення останніх слів в певних рядках, розташованих поруч або через рядок. Знайдіть римуються рядки в пролозі до “Руслану і Людмилі”. Зверніть увагу, що римуються рядки розташовуються у вірші по-різному. […]...
- Схема римування Схема римування – схема розташування рим у віршовій структурі, позначувана літерами української (або латинської) абетки. Поширені в силабо-тонічній системі такі різновиди С р.: суміжне, або парне (аа бб…), перехресне (абаб), кільцеве, або оповите (абба), тернарне (аабввб), кватернарне (ааабвввб). Трапляються й інші С. р. залежно від строфічної будови (терцет, сонет, секстина, нона, децима, онегінська строфа і […]...
- Шумка, або Чабарашка Шумка, або Чабарашка – народна танцювальна та жартівлива пісня. Складається з однієї-двох чотирирядкових строф, це, власне, восьмискладовий двоколійний рядок, поділений на дві ритмічні групи (4+4), на які припадає здебільшого однакова кількість наголосів. Римування парне, клаузули окситонні та парокситонні: Ой мій милий // умер, умер Та в коморі // дуду запер, А я пішла і // […]...
- Тернарне римування Тернарне римування (лат. terni – по три) – розташування рим за схемою: аабввб (через два рядки на третій), одна з форм шестивірша (секстини). Яскравим прикладом Т. р, є вірш В. Герасим’юка “Ранкова пастораль”: Розвиднювалось. Ми пішли косити а За грунь. А нам навстріч несли трембіти а Чоловіки з присілка – хтось помер. б Була ще […]...
- Секстина Секстина (італ. sextina, від лат. sex – шість) – строфа із шести рядків подовженого (п’ятистопного чи шестистопного) ямба, що складається із чотиривірша (катрена) з перехресним римуванням та двовірша (диптиха) із суміжним римуванням за схемою: абабвв; досить поширена в українській поезії: Щодень гостріші лінії руки, а Темніше – восковіюче обличчя. б І голос твій уже такий […]...
- ДО А. П. КЕРН – ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН Я пам’ятаю мить чудову, Коли мені з’явилась ти, Як привид, сповнений любов’ю, Як геній чистий красоти. В сумній, холодній безнадії, В людській тривожній метушні, Звучав твій голос, наче мрії, Ти часто снилася мені. Йшли роки. Мрії чарівничі Розвіяв вітер часу злий. І я забув твоє обличчя, Твій стан і голос ніжний твій. У глушині важкій […]...
- Я МИТЬ ЧУДОВУ ПАМ’ЯТАЮ… (ДО А. П. КЕРН) – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН – 9 КЛАС Я пам’ятаю мить чудову, Коли мені з’явилась ти, Як привид, сповнений любов’ю, Як геній чистий красоти. Переклад І. Муратова В сумній, холодній безнадії, В людській тривожній метушні, Звучав твій голос, наче мрії, Ти часто снилася мені. Йшли роки. Мрії чарівничі Розвіяв вітер часу злий. І я забув твоє обличчя, Твій стан і голос ніжний твій. […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ – ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ – 7 КЛАС 1.Коли були створені козацькі пісні? 2.Хто був героєм козацьких пісень? У цих піснях не згадувалися конкретні історичні особи, а лише рядові козаки, запорожці-січовики, хорунжі, сотники. 3.Яка тематика чумацьких пісень? 4.Про що йдеться у солдатських піснях? У них розповідається про те, як парубка чи молодого чоловіка насильно забирали на 25 років до армії. 5.У чому полягає […]...
- Довести, що немає раціонального числа, квадрат якого дорівнює 2 Доказ ведуть від протилежного. Припустимо, що існує якесь дробове число, при зведенні якого в квадрат можна отримати два: (p / q) 2 = 2. При цьому ця дріб нескоротного (т. Е. Все скорочення вже виконані). Запишемо рівняння так: p2 / q2 = 2. Помножимо обидві частини рівнянь на q2, отримаємо: p2 = 2q2. Вираз 2q2 […]...
- Кватерна Кватерна (лат. quattuor – чотири) – своєрідність римування, де два тривірші мають по четвертому рядку, які також об’єднані римою. Кватернарне римування має такі різновиди схем – прямий (ааабвввб), обернений (абббаввв), кільцевий (абббввва)- Про неї, про колискову, а Про материнську мову, а Я думаю знову й знову… а Без неї в душі зима, б Без неї […]...
- Травнева пісня – Гете – ПРОСВІТНИЦТВО – Хрестоматія Сміється природа радо мені, Як сяє сонце по зимнім сні! Барвисті квіти по всіх лугах, Пташині хори по всіх гаях, І в кожнім серці радість, весна: О земле, сонце, любов ясна! Любов моя, ти світлий чар! Ти злото ранніх нагірних хмар! Твій подив свіжим лугам, полям, Благословення траві й квіткам… Дівчатко любе, дівча ясне! Як […]...
- Тріолет Тріолет (фр. triolet, від лат. trio – троє) – восьмивірш за схемою римування на дві рими: абааабаб. Причому перший рядок повторюється тричі: Сонце і день – не мені. Сни – моя втіха єдина. Та не щастить і вві сні. Сонце і день – не мені. О, хоч у снах чарівні Сняться юнацтва години… Сонце і […]...
- Усічена рима Усічена рима – римування, при якому словам у кінці віршового рядка наче бракує певного звука: Я страх відкинув геть, байдужий став до болів. У грудях миготять зірниці потайні. Колись я в світі жив. Тепер, позбувшись волі, Я цілим світом став… І світ живе в мені (М. Руденко). У слові “волі”, що римується зі словом “болів”, […]...
- Децима, Еспінела Децима (лат. decima – десята), або Еспінела (за прізвищем іспанського поета XVI cm. В. Еспінеля) – десятирядкова строфа зі сталою схемою римування: аббааггддг. Перший чотиривірш мав зав’язку ліричної колізії, останній – її розв’язку. Д. вживалася в іспанській поезії і як віршована форма глоси. Подеколи, передовсім у російській поезії (Г. Державін, О. Радищев), терміном Д. пойменовували […]...
- Паломництво Чайльд Гарольда – Джордж Гордон Байрон – РОМАНТИЗМ – Хрестоматія Я мить чудову пам’ятаю, Коли мені з’явилась ти, Як осяйне видіння раю, Як чистий геній красоти. В сумній холодній безнадії, В людській тривожній метушні Звучав твій голос, наче мрії, У снах з’являлась ти мені. Йшли роки. Мрії чарівничі Розвіяв вітер часу злий, І я забув твоє обличчя, Твій стан і голос ніжний твій. У глушині […]...
- Восьмивірш Восьмивірш – восьмирядкова строфа з добре розробленою розмаїтою системою римування, в окремих випадках (октава та сициліана) жорстко визначеною, включаючи і рідкісне кватернарне римування: Давно за синю хмару сонце впало, а З-над Києва пісок густий одплів, б А денний клекіт одійшов помалу а Туди, де сквери квітнуть і гаї б І веселять муровані будівлі в Та […]...
- Ронсарова строфа Ронсарова строфа – шестирядкова строфа, названа за прізвищем французького поета XVI ст. П. де Ронсара, в якій рядки римуються за схемою: аабввб. Така форма застосована в поемі Г. Чупринки “Лицар-Сам”: Їде Лицар-Сам із бою, а Їде гордий сам собою, а Грішний кинувши вертеп, б В грішний край давно коханий, в Пишноцвітний, злототканий, в В рідну […]...
- Мустезад Мустезад– у класичній поезії народів Близького та Середнього Сходу і Середньої Азії – форма вірша, в якому довгі рядки (14 та більше складів) чергуються з короткими (6 складів). Кількість рядків у строфі буває від двох до десяти пар довгих та коротких. У М., що складається з двох пар рядків, у першій строфі рима перехресна, в […]...
- ДО ЧАСУ – ДЖОРДЖ ГОРДОН БАЙРОН – Хрестоматія з зарубіжної літератури О часу, твій політ незримий З собою все несе, мов пил; Летючі весни, гайні зими Женуть усіх нас до могил. Хай приділив талан жорстокий Мені до віку, часу, ти,- Та легші ті вериги, доки Мені самому їх нести! Кого любив, із волі неба Знайшли хто смерть, хто супокій. І я радий, що їм не треба […]...
- Онєгінська строфа Онєгінська строфа – строфічна форма, винайдена 0. Пушкіним для написання роману у віршах “Євгеній Онєгін” з використанням таких джерел, як сонет та октава. О. с. – чотирнадцятирядкова зі схемою римування: абабввггдеедєє. У всіх чотиривіршах чергуються окситонні рими з парокситонними, кожна строфа чотиривірша починається з парокситонної рими, останні два рядки охоплені суміжним окситонним римуванням. Поему 0. […]...
- Нерівноскладова рима Нерівноскладова рима – випадок асиметричного римування, коли в одному з римованих слів міститься більше складів, ніж у суголосному з ним. Частіше в такій ситуації перебувають окситонні та парокситонні рими: Задощив, закрутив, закурився, І пішло дорогами в дощ, Пересохлі жовті уривки. Полохливе, послужливе клоччя (М. Иогансен). Трапляється римування слів з наголошеним останнім та передостаннім складами з […]...
- Пам’ятаю, вишні доспівали – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Пам’ятаю, вишні доспівали, Наливались сонцем у саду. На прощання ти мені сказала: “Де б не був, а я тебе знайду…” І у тьмі, од муки, од утоми, Де розстріли і любов до дна, Часто бачив профіль твій знайомий Я на фоні жовтого вікна. Тільки сниться огненне минуле… І не знаю, чому я живий… Чому злився […]...
- До А. П. Керн – ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ ПУШКІН (1799-1837) – ПОЄДНУЮЧИ НАЙКРАЩЕ: ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ В ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ Я мить чудову пам’ятаю, Коли мені з’явилась ти, Як осяйне видіння раю, Як чистий геній красоти. В сумній, холодній безнадії, В людській тривожній метушні, Звучав твій голос, наче мрії, У снах з’являлась ти мені. Йшли роки. Мрії чарівничі Розвіяв вітер часу злий, І я забув твоє обличчя, Твій стан і голос ніжний твій. Олександр Арефов-Багаєв. […]...
- Метод парного порівняння Парне порівняння являє собою процедуру встановлення переваги об’єктів при порівнянні всіх можливих пар. На відміну від ранжирування, в якому здійснюється впорядкування всіх об’єктів, парне порівняння об’єктів є більш просту задачу. При порівнянні пари об’єктів можливе або відношення строгого порядку, або відношення еквівалентності. Звідси випливає, що парне порівняння, так само як і ранжування, є вимір в […]...
- Поліфонія Поліфонія (грецьк. polyphonia – багатоголосся) – багатозвуччя, засноване на одночасному гармонійному поєднанні та розвитку рівноправних самостійних мелодійних ліній, один із найважливіших виражальних засобів у музиці та поезії. П, ‘Викликала великий інтерес у романтиків, символістів та ін., І V зорієнтованих на потенціювання мелодійних можливостей фоніки “у ліриці. Особливо якості П. виявилися у доробку раннього П. Тичини, […]...
- Блакитна панна – МИКОЛА ВОРОНИЙ – скорочено Своєрідна побудова вірша передбачає використання тавтології як основного художнього засобу. Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар Попелястих, пелехатих. З-поза хмар, Попелястих, пелехатих. Поезія вирізняється специфічним способом римування: римуються перший, другий, п’ятий, сьомий рядки і третій, четвертий, шостий, восьмий. Ось вона вже крізь блакить Майорить, Довгождана, […]...
- Які строфічні форми використовував М. Рильський? МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Примітна ознака творчості М. Рильського – багатство строфічних форм. Найчастіше поет використовував чотиривірші (катрени) з перехресним римуванням, як, наприклад, у вірші “Спинилось літо на порозі…”: Чи весняні здійсняться мрії? Чи літо не обманить їх? Чи по степу їх не розвіє, Мов пух на вербах золотих? У наведеному прикладі римуються слова першого і третього […]...
- Чи бувають строфічні форми твердими? Що це означає? Деякі строфи мають усталену, традиційну будову, тому їх називають твердими, тобто непорушними. Це, зокрема, терцина, тріолет, секстина, октава, сонет, рондель. Вони виникли у поезії романських народів за часів перехідної доби від Середньовіччя до Ренесансу. Так, тріолет, відомий з XIII ст., складається з восьми рядків, певні з яких повторюються, інколи з незначними змінами. Ця < трофічна […]...
- Парні і непарні числа Чому? Навіщо? Як? Від чого? З незапам’ятних часів ці прості дитячі питання змушували людину шукати, вивчати, знаходити відповіді і осягати істину. Наука стала основним засобом для пояснення явищ навколишньої дійсності. Незнання лякає, тому людина споконвіку прагнула знайти і пояснити все незрозуміле, проникнути в суть предмета або явища. Задовго до нашої ери давньогрецький вчений, займаючись музикою? […]...
- Орієнтовний план аналізу ліричного вірша I. Дата написання. II. Реально-біографічний і фактичний коментар. III. Жанрова своєрідність. IV. Ідейний зміст: 1. Провідна тема. 2. Основна думка. 3. Емоційне забарвлення відчуттів, виражених у вірші в їх динаміці або статиці. 4. Зовнішнє враження і внутрішня реакція на нього. 5. Переважання суспільних або особистих інтонацій. V. Структура вірша: 1. Зіставлення і розвиток основних словесних […]...
- ХОДИТЬ ВЕЧІР… – АНДРІЙ МАЛИШКО Ходить вечір по траві, По зеленій мураві. Проведу тебе до поля, Гляну в очі, на уста, А чи воля, чи неволя – Напиши мені листа! Чи на скелі б’є прибій В тиші моря голубій? Чи на мене дуже схожий Твій хороший, милий твій… Шепче вітер комишу. Посміхнулась: напишу Повертайся, чую птицю, На громи, на дощовицю… […]...
- Сонети Термін “сонет”, дослівно переводить як “пісенька”, означає строфу, що складається з 14 рядків, згрупованих в строго визначеному порядку. Умовно сонет можна розділити на два чотиривірші і два тривірші, де в цілому вживається п’ять рим, дві в катренам і три в терцетах (тривіршах). Один по одному розташування рядків у строфі сонети поділяють на італійські (в катренам […]...
- КИЄВУ – Михайло Орест Твого я не чую гомону, О місто величне моє,- Лише в ароматі спомину Серце потіху п’є. Ти послане нам і позначене Дотиком вишніх крил; Був перший твій камінь освячений Любов’ю надземних сил. Дар безлічі весен і осеней Ще приймеш, як вічности син, Ще ранок, живий і росяний, Відродження – прийде він! Пронизана світлами білими, Щастя […]...
- Іще горять в душі бажання – Ф. І. Тютчев * * * Еще томлюсь тоской желаний, Еще стремлюсь к тебе душой – И в сумраке воспоминаний Еще ловлю я образ твой… Твой милый образ, незабвенный, Он предо мной везде, всегда, Недостижимый, неизменный, Как ночью на небе звезда… * * * Іще горять в душі бажання, Ще манить зір краса твоя, Крізь любі спогади туманні […]...
- До богів подібний мені здається – ІЗ АНТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ – САПФО * * * До богів подібний мені здається Той, хто біля тебе, щасливий сівши, Голосу твого ніжного бриніння Слухає й ловить Твій принадливий усміх: від нього в мене Серце перестало б у грудях битись; Тільки образ твій я побачу – слова Молвить не можу. І язик відразу німіє, й прудко Пробігає пломінь тонкий по тілу. […]...
- ДО БОГІВ ПОДІБНИЙ… – САПФО – 8 КЛАС До богів подібний мені здається Той, хто біля тебе, щасливий, сівши, Голосу твого ніжного бриніння Слухає й ловить Твій принадливий усміх: від нього в мене Серце перестало б у грудях битись; Тільки образ твій я побачу – слова Мовить не можу. І язик одразу німіє, й прудко Пробігає пломінь тонкий по тілу. У вухах чути […]...
- Мусадас Мусадас (араб., букв.: шестірний) – у класичній поезії народів Близького та Середнього Сходу і Середньої Азії – вірш філософського змісту, строфічна форма якого складається із шести рядків за схемою римування: аааааа бббббба. Кількість строф буває від чотирьох до десяти. Приклад М. – вірш азербайджанського поета XVIII ст. Відаді Молла, перекладений Б. Мельничуком: Не думай про […]...
- УЧИТЕЛЬ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Учитель мій! Як ми тебе любили, Як слухали тебе в полоні юних мрій! У пам’яті моїй тримає років сила Твій тихий карий зір і кашель твій сухий. Ти нас повів закохано і сміло В незнаний світ, чудесних повний чар. В твоїх словах, що ми в серцях лишили, Пізнали ми любові й дружби жар. Закони вод, […]...
- ПАЛІМПСЕСТ – Микола Вороний Коли в монастирях був папірусу брак, Ченці з рукопису старе письмо змивали, Щоб написати знов тропар або кондак, І палімпсестом той рукопис називали. Та диво! час минав – і з творів Іоанна Виразно виступав знов твір Арістофана. Кохана! Це душа моя – той палімпсест. – Три роки вже тому, твій образ чарівливий, І усміх лагідний, […]...