Виразне й усвідомлене читання віршів
Мета: розширити знання учнів з теорії та історії мистецтва звучного слова, удосконалити вміння визначати жанрові особливості виразного читання ліричних творів; розвивати навички з техніки мовлення, логіки читання, образне мислення учнів, уміння висловлювати власну думку, відчуття мовленнєвого такту; виховувати всебічно розвинену людину, особистість, прищеплювати любов до духовних надбань людства.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
Засоби навчання: підручник, аудіозапис вірша “Тиша морська”, схема “Виразне читання”, предмети для гри “Опис навпомацки”, пам’ятка декламатора (їх зміст – у конспекті уроку), кольорові олівці, мультимедійні засоби.
Епіграф до уроку:
Заговори, щоб я тебе побачив.
Сократ
Перебіг уроку
І. Організаційний етап.
II. Перевірка домашнього завдання.
III. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація учіння.
Учитель читає поезію Лесі Українки спершу швидко, без пауз, нечітко, монотонно, а потім – інтонаційно, підвищуючи і знижуючи голос, дотримуючись пауз, логічно виділяючи слова.
Бесіда.
– Чи сподобалося вам перше прочитання твору?
– Чи легко було при першому прочитанні зрозуміти внутрішній світ ліричного героя?
– Як прочитано уривок вдруге?
– Котре читання більше сподобалося?
– Чим, на вашу думку, різнилося перше і друге прочитання твору?
– Який висновок можна зробити?
(Висновок. Ми повинні чітко вимовляти слова, розуміти, що читаємо. Людей, які вміють виразно читати або розповідати, тих, хто має приємний голос, охочіше і довше слухають, ніж тих, хто не має навичок виразного читання. Виразність вимови, гарний голос необхідні для досягнення фахових успіхів, у повсякденному спілкуванні).
IV. Самостійне застосування учнями знань.
Бесіда.
– Як ви можете пояснити слова давньогрецького філософа Сократа, що стали епіграфом уроку?
– Що таке виразність читання?
– Для чого потрібно знати специфіку техніки виразного читання?
– Що спільного і відмінного в читанні віршів порівняно з іншими жанрами?
Дидактична гра “Асоціативна хвиля”.
У грі може брати участь весь клас або визначена група учнів. Усі гравці виходять до дошки і стають в одну лінію. Кожен учасник повинен дати відповідь на запитання: “Яких правил з техніки мовлення, логіки читання ми маємо дотримуватись при виразному читанні ліричних творів?” Перший учасник гри називає одне з ключових слів або словосполучень, що стосуються цієї теми, наприклад “інтонація”. Наступний гравець повторює слово першого, а потім додає своє. Той, хто помиляється або довго не дає відповіді, вибуває з гри. Одному школяреві можна доручити стежити, хто першим припуститься помилки. Переможцем стає той, хто залишиться останнім і правильно повторить утворений ланцюжок слів.
Робота в парах.
Гра “Тренер-учень”.
Школярі діляться на пари і сідають або стають один проти одного. Перший учень (тренер) показує, що потрібно виконати, а другий (учень) якомога точніше повторює його рухи. Через кілька хвилин учитель пропонує учасникам гри помінятися ролями. Наприкінці вправи можна попросити учнів розповісти про свої відчуття в різних ролях: “Яка роль була легшою – вчителя чи учня? Чому?”, “Що потрібно для того, щоб бути зразковим учнем?”
Виконання вправ на тренування довгого видиху і контроль над кількістю набраного повітря.
“Лічба”.
Встати, розпрямити плечі. На рахунок “раз” зробити вдих; на “два” – затамувати дух; на “три” – починати рахувати вголос спочатку від 1 до 5, за другим видихом – від 1 до 10, за третім – від 1 до 15 (не добираючи повітря під час рахування).
Замість переліку цифр учитель може дібрати різні завдовжки фрази.
“Духмяна троянда”.
Уявіть, що перед вами духмяна троянда. На рахунок “раз-два” вдихніть її запах, на мить затамуйте дух, а потім починайте повільно видихати, щоб довше зберегти запах квітки.
“М’ячик, що падає”.
На рахунок “раз-два” розведіть руки в боки й підніміть їх, ставши при цьому навшпиньки. На мить затамуйте дух. А тепер починайте повільно опускати руки, одночасно присідаючи. При цьому вимовляйте звук “с” або “ш”.
“Свічка”.
Уявіть, що перед вами запалена свічка. Вам треба не загасити її полум’я, а тільки злегка поколивати його. Для цього на рахунок “раз” зробіть глибокий вдих, на “два” – затамуйте дух, а потім починайте обережно і рівномірно дути на полум’я до повного видиху. А тепер вам треба загасити уявну свічку. Для цього легенько дуйте на неї, збільшуючи силу кожного видиху. За п’ятим разом свічка має згаснути.
Виконання вправ на швидку і чітку вимову.
– Промовте запропоновані зразки.
1. Кпт, кфт, кшт, кет, ктщ (Стежити, щоб між приголосними не відчувався призвук голосного).
2. Король-орел, хвала халві, лібрето “Ріголетто” (5-7 разів поспіль кожне словосполучення).
3. Летів перепел перед перепелицею, перед перепеленятами. Карл у Клари вкрав коралі, а Клара у Карла вкрала кларнет. Босий хлопець сіно косить, босі ноги роса росить. Цвіркун цвірчить за припічком, а в нього крильця як скрипочки. Усіх скоромовок не перескоромовиш, не перевискоромовиш.
Теоретичний практикум.
Робота зі схемою.
Слово вчителя.
Ліричні твори є зразком найвитонченішої поетичної творчості й вимагають від виконавця більшої зосередженості, уваги та духовних сил. Смислова насиченість, емоційність, ритмічне багатство – усе це робить поезію досконалою. Завдання читця полягає в тому, щоб проникнути в душу митця, зрозуміти зміст твору. Виконавець мусить знати не лише, про що йдеться в тексті, але для чого промовляють слова, бо розуміння і знання породжують у читця його власне тлумачення твору. Чи гаючи поезію, ми повинні усвідомлювати, що ліричний автор, на відміну від епічного, здебільшого відтворює не те, що бачить, а те, що відчуває, згадує. Пам’ятаймо, що немає якоїсь визначеної манери читання лірики, як і будь-якого іншого жанру.
Робота з текстом вірша “Тиша морська”.
Прослуховування аудіозапису твору.
Колективне читання тексту.
– Прочитайте текст майже пошепки, але так, щоб почули всі.
– Уявіть, що вам потрібно прочитати вірш однокласникові, який весь час віддаляється від вас. Отже, стежте за темпом і посилайте голос весь час на дальшу відстань, то збільшуючи силу голосу, то активізуючи звучність.
Складання учнями партитури виразного читання поезії “Тиша морська”.
Умовні позначення:
/ – коротка пауза;
// – середня пауза;
/// – довга пауза;
– вимова на одному диханні;
————– – уповільнення темпу;
– підвищення голосу;
– зниження голосу.
Фізкультхвилинка.
Вправа на розвиток емоційної чутливості “Замалюй фразу”.
За допомогою кольорових олівців учні відтворюють у зошиті настрій перших рядків вірша.
Гра “Опис навпомацки”.
Гравцеві зав’язують очі шарфом чи хустиною і пропонують відгадати назву предмета на дотик, пояснити, як він пов’язаний з поезією “Тишаморська”.
Орієнтовні предмети: іграшковий човник з веслом, камінці.
Вправа “Знайди подібність”.
Школярі повинні вловити подібність, на основі якої відбулося перенесення.
Тиша в морі… ледве-ледве
Колихає море хвилі;
Не колишуться од вітру
На човнах вітрила білі.
– Чому поетеса пише, що море колише хвилі?
З тихим плескотом на берег
Рине хвилечка перлиста;
Править хтось малим човенцем,
В’ється стежечка злотиста.
– Чому хвилечка перлиста, а не голуба?
Вправа “Інтерпретація”.
Учень повинен дібрати власні пояснення до змісту авторської фрази. Необхідно одним реченням описати ситуацію, що пояснює стан ліричного героя. Наприклад:
В час гарячий полудневий
Виглядаю у віконце:
Ясне небо, ясне море,
Ясні хмарки, ясне сонце. (Ура, канікули! Я на морі!)
Бесіда.
– Хто такий декламатор? Якими знаннями він повинен володіти?
– Чому декламація поетичного твору вимагає відчуття мелодики твору?
– Чи потрібно звертати увагу під час читання твору напам’ять на риму, ритм?
– Яким чином під час виразного читання інтонація впливає на сприйняття твору?
– Чи потрібно нам знати партитуру тексту, щоб декламувати поезію?
Робота в парах над змістом пам’ятки.
ПАМ’ЯТКА
Декламатора
1. До читання напам’ять повтори подумки текст вірша.
2. Перед тим як декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря). Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб відразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.
3. Назви автора й твір, який читатимеш.
4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й не відвертати увагу слухача.
5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.
6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом та настроєм передавай їх.
7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами тощо. Розмічання мовних тактів (скісні риски) і читання за ними потрібні для того, щоб аналізувати фрази і вникати в їхню суть.
Проведення конкурсу “Найкраще декламування віршів Лесі Українки напам’ять”.
1. Обрання журі.
2. Інструктаж для журі.
3. Виступи учнів.
4. Підбиття підсумків конкурсу.
Оцінювання відбувається за дванадцятибальною шкалою за такими критеріями: знання тексту, виразність читання, артистизм. Перемагає той, хто набере найбільше балів.
V. Творче перенесення знань і навичок у нові ситуації.
Гра “Хто більше”.
Протягом кількох хвилин учні записують терміни, якими оперували па уроці. Перемагає той, у кого найбільше записаних термінів.
VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.
Інтерактивна вправа “Незакінчене речення”.
– На уроці мене найбільше вразило…
– Мені сподобалося…
– Читаючи твори, я пам’ятатиму, що…
VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
– Скласти міні-проект на тему “Чим запам’яталася мені вивчена поезія Лесі Українки”.
– Випереджувальне завдання: один учень готує слова для ролі В. Винниченка (Орієнтовний матеріал – у конспекті наступного уроку).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)