ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ НАПАМЯТЬ № 1. ПРОЗИ
Мета (формувати компетентності): Предметні: уміння виразно читати напам’ять прозовий твір, дотримуючись усіх вимог засобів виразного читання; читацьку активність; здатність вимальовувати художні образи; уміння і навички творчої діяльності; Ключові: уміння вчитися: уміння сприймати інформацію на слух; комунікативну: навички спілкування в колективі; толерантність; культуру поведінки; інформаційну: навички роботи з таблицею, схемою та вміння застосовувати теоретичний матеріал під час виразного читання напам’ять прози; громадянську: повагу до України, гордість за її талановитих представників, взірців національних ідеалів; загальнокультурну: творчі здібності; прагнення до літературної освіти; прагнення досягти високого результату.
Обладнання: текст повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”, пам’ятка “Як підготуватися до виразного читання”, таблиці “Вимоги до виразного читання”, “Основні партитурні знаки”, медіазасоби.
Слово – не просто звук, а засіб збудження образів…
Слухати – означає бачити те, про що говорять,
А говорити – означає малювати зорові образи.
К. Станіславський
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Бесіда з учнями
Ø Що ви розумієте під виразністю читання? (Виразне читання – це мистецтво відтворення в живому слові думок, почуттів, настроїв, переживань, якими насичений художній твір.)
Ø Назвіть засоби виразного читання. (Техніка читання, логічний наголос, паузи, сприйняття – розуміння; бачення і реакція; ставлення читця до твору; мета читання та інтонація, зв’язок з аудиторією.) Як слід їх використовувати під час виконання того чи іншого художнього твору?
Ø У чому полягають особливості техніки читання? (Дихання, голос та його сила, тембр, темп.)
Ø Яке значення приділяється під час читання логічному наголосу?
Ø Які навички треба мати і про що необхідно знати читцю? (Про образне мислення й емоційну збудливість; здатність переключатися з одного психологічного стану в інший; вміння володіти собою та слухачем, а також технікою мовлення; знання законів музики мови.)
Ø Чому дуже важливо під час читання художнього твору дотримуватися пауз? Які види пауз вам відомі? (Граматична, логічна, логіко-граматична, ритмічна, психологічна.)
Ø Для кого виконавець під час читання повинен ураховувати інтонацію?
Ø За яких умов виконання будь-якого твору буде цікавим? (Коли читець свої почуття, переконання прагнутиме нести конкретній аудиторії.)
III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
IV. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ УРОКУ
1. Вступне слово вчителя
Виразне читання прозового твору – це мистецтво відтворення в живому слові думок і почуттів, якими насичений художній твір, а також наміру виконавця і його ставлення до виконуваного твору.
О. О. Ісаєв говорив, що виразне читання на уроках української літератури – це не лише мистецтво виконання художнього тексту, а й предмет навчання цього мистецтва, і метою такого навчання є формування естетично розвиненого читача, здатного відчувати художнє слово, вміти насолоджуватися прочитаним.
Само собою зрозуміло, що, перш ніж читати текст, необхідно збагнути його ідейний смисл, треба мати чітку уяву про епоху, яку зображено у творі, про ідейну позицію автора, його симпатії та антипатії, про те, як погляди автора, його ставлення до явищ, подій та різних категорій людей викристалізувались у творі, в які форми вони вилились. Кому з героїв свого твору автор симпатизує, до кого ставиться скептично, кого виставляє на посміховисько, кого таврує, ганьбить? Чи завжди рівний автор у ставленні до героя, чи все у нього він приймає? За що засуджує, за що похваляє своїх героїв автор? Яким є моє (виконавця) ставлення до автора, до кожного з героїв твору? Що я приймаю у автора? З чим погодитись не можу?
Виконавець повинен внутрішнім зором своїм бачити змальовано автором картину в усіх її деталях. Необхідно врахувати, від кого йде розповідь: від автора чи від когось у героїв. Це дає змогу краще відтворити почуття, настрої, але не означає, що треба грати роль автора чи героя, тому що таке читання прози може викликати у слухача відчуття неприродності.
Виразне читання прозових творів змушує виконавця входити у світ думок і почуттів автора настільки глибоко, що вони на час виконання стають мовби його власними. Виконавська інтонація має бути наближена до усної, оповідної, щоб досягти безпосередності і невимушеності.
2. Робота з пам’яткою “Як підготуватися до виразного читання тексту”
□ Уважно перечитайте текст. Уявіть собі те, про що у ньому йдеться.
□ Визначте тему, основну думку, основний тон висловлювання.
□ Подумайте, з якою метою ви читатимете цей текст, у чому будете переконувати своїх слухачів.
□ Підкресліть найважливіші у змісті слова, тобто логічно наголошені.
□ Визначте паузи.
□ Продумайте, як ви можете використати інші засоби виразності усного мовлення: темп мови, гучність голосу тощо.
3. Повторення вимог до виразного читання
□ Відтворення емоційної насиченості твору.
□ Розуміння ідейно-художнього смислу, а не лише фактичного змісту твору.
□ Уміння висловити своє особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам.
□ Уміння складати партитуру художнього тексту.
□ Партитура художнього тексту – графічне відтворення звучання художнього твору.
□ У партитурі позначають паузи, наголоси, підвищення і зниження тону, інтонаційні переломи тощо. Партитура допомагає запобігти можливим помилкам у процесі читання твору.
4. Складання партитури тексту
Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раставиця. Серед долин зеленіють розкішні густі та високі верби, там ніби потонуло в вербах село Вербівка. Між вербами дуже виразно й ясно блищить проти сонця біла церква з трьома банями, а коло неї невеличка дзвіниця неначе заплуталась у зеленому гіллі старих груш. Подекуди з-поміж верб та садків виринають білі хати та чорніють покрівлі високих клунь.
По обидва береги Раставиці через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, не одгороджені тинами. Один город одділяється од другого тільки рядком верб або межами. Понад самим берегом в’ється в траві стежка через усе село. Підеш тією стежкою, глянеш кругом себе, і скрізь бачиш зелене-зелене море верб, садків, конопель, соняшників, кукурудзи та густої осоки.
5. Хвилинка акторської майстерності
Виразне читання учителем, а потім учнями уривка.
6. Обговорення учнями виразного читання напам’ять уривків
Ø Чи передано засобами виразного читання настрій твору?
Ø Чи зуміли відтворити епізоди, зображені у творі?
Ø Чи зуміли передати виразним читанням особисте ставлення до вчинків героїв?
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
Ø Чим відрізняється виразність у читанні прозового твору від поетичного?
Ø Для чого під час читання прозового твору необхідно дотримуватися виразності його виконання?
Ø Як виразність у читанні впливає на поведінку виконавця, риси його характеру, світогляд, кругозір?
Ø Як виразне читання пов’язано з іншими видами мистецтва?
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати повідомлення про одну з модерністських течій у світовій літературі.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)