Виникнення писемності
У III тис. До н. е. в південних долинах Дворіччя утворилися міста-держави, одним з яких був Шумер. В історію світової культури шумери увійшли в першу чергу завдяки винаходу писемності, яка виникла тут приблизно на 200-300 років раніше, ніж у Єгипті.
Спочатку це було піктографічне (рисункові) лист, поступово замінене складними геометричними знаками. Трикутники, ромбики, смужки, стилізовані пальмові гілки наносили на поверхню судин. Кожна комбінація знаків розповідала про найважливіші для людини заняттях і подіях.
Писали на “дощечках” по м’якій глині, ретельно очищеної від всяких домішок. З цією метою використовувалися очеретяні або дерев’яні палички, заточені таким чином, що при вдавленням в сиру глину вони залишали слід у вигляді клину. Потім таблички обпалювали. У такому вигляді вони могли зберігатися протягом тривалого часу. Спочатку писали справа наліво, але це було незручно, так як власна права рука закривала написане. Поступово перейшли до більш раціонального письму – зліва направо. Так, пиктография, відома ще первісній людині, перетворилася на клинопис, яка пізніше була запозичена і перетворена багатьма народами.
Про життя шумерів багато цікавого нам повідали глиняні таблички, розшифровка і прочитання яких зажадали від вчених чимало зусиль і часу.
За глиняним табличкам учні осягали ази читання та письма. З збережених пам’яток писемності ми можемо дізнатися про те, як будувався навчальний процес у цих своєрідних школах. По всій імовірності, вчителі тримали своїх вихованців у великій строгості і покорі, а тому в табличках зустрічаються численні скарги вихованців.
У будинку табличок наглядач зробив
мені зауваження: “Чому ти спізнився?”
Я злякався, серце моє шалено закалатало,
Підійшовши до вчителя, я вклонився до землі.
Батько вдома табличок випросив мою табличку,
Він був нею незадоволений і вдарив мене.
Потім я старався з уроком, мучився з уроком…
Класний наглядач наказав нам: “Перепишіть!”
Я взяв свою табличку в руки, Писав на ній,
Але було на табличці і те, чого я не розумів,
Чого не міг прочитати…
Доля писаря мені остогидла,
Долю писаря я зненавидів… (Переклад Л. Шаргін)
У Ніневії була виявлена знаменита бібліотека царя Ассирії Ашшурбаніпала (669 – бл. 633 р. До н. е..), Що налічувала понад 30 тис. Табличок. Це перше в світі систематизоване зібрання, де книги-таблички підбиралися по серіях, мали заголовки, порядковий номер і розміщувалися за галузями знань. Цар дуже дорожив своїм скарбом, а тому зберігав “книги” в ящиках в сухому приміщенні на другому поверсі. Оскільки вміст книги неможливо було розмістити на одній табличці, то інші таблички служили її продовженням і зберігалися в спеціальному ящику.
У 612 р. До н. е. е. під натиском ворогів бібліотека царя мало не загинула. Її врятувало те, що під час пожеж глина від випалу стала ще міцнішою, до того ж вона не боялася вогкості. Природно, багато з книг-табличок розбилися, розлетівшись на безліч дрібних шматочків, але те, що збереглося, пролежавши під шарами піску, попелу і землі, через 2500 років повідало вченим дивовижні відомості про життя і культуру народів Межиріччя.
Видатна пам’ятка світової літератури “Епос про Гільгамеша” (“Про все бувалому”. III тис. До н. Е.) – Правителя шумерського міста Урука – зберігся на глиняних табличках, датованих початком II тис. До н. е.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)