ВІЛЯЬМ ТЕККЕРЕЙ (1811-1863) – ДОДАТОК

Дуже пізно знайшов популярність на батьківщині (за 15 років до смерті) – “Ярмарок марнославства”. Відомий як автор одного роману.

Творчість зводилася до мізантропічних інтенцій. Причина: Теккерей був сучасником Діккенса, що зіграло фатальну роль у долі Теккерея (його стали сприймати на тлі Діккенса зі світлим гармонійним світом останнього). А в Теккерея була власна естетика (динамічна система): спочатку формується у низці критичних статей в полеміці з Діккенсом, із яким він конфліктував із часу спільної їхньої роботи над романом “Посмертні записки Піквікського клубу”: у Діккенса – сміх, що гармонізує, що знімає протиріччя, а Теккерей – чіткий сатирик.

ВІЛЯЬМ ТЕККЕРЕЙ (1811 1863)   ДОДАТОК

Вільям Теккерей

ПЕРІОДИЗАЦІЯ ТВОРЧОСТІ ТЕККЕРЕЯ

I. 1830-ті-1840-ві рр. Теккерей – винятково сатирик. 18371847 – “Книга сно6ів” (серія сатиричних нарисів, карикатур, портретів). Саме Теккерей винайшов слово сноб (той, хто плазує перед вищими, нехтуючи нижчими). У передмові проговорюється завдання: виявити й виправити велике соціальне зло. Ціль: викриття снобізму. Післямова: висновок – ніякою силою не змінити природи сноба. Зло – вічне, фатальне, невикорінне. До 40-х рр. формується скепсис, що пізніше виллється в песимістичний погляд на світ і на людину (філософія песимізму). Причини – особистого характеру: дружина божеволіє, розоряється його банк, Боїться не дати дітям гідного життя. Багато працював. Змінюється манера його письма.

II. 1840-ві-1860-ті рр. Усвідомлює, що навмисна сатира суперечить принципу правдоподібності, спотворюючи природу життя. Розчарування в сатирі. У 1840-х рр. він розмірковував про те, що об’єктивне зображення взагалі неможливе.

Есе “Англійські гумористи”

Автор – лицедій, шарлатан, що грає якусь дію (власне уявлення про світ (немає об’єктивного зображення)). Немає претензій на об’єктивність, учителювання.

Світ – дзеркало, воно повертає кожному його віддзеркалення. Людині відкрите тільки її уявлення про світ, тільки її погляд на речі. (Ігрова манера письма, незнайома літературі XIX століття.)

“Ярмарок марнославства” (1848)

Тотальна гра: і з персонажами, і з читачами на кожному рівні роману.

Жанр: епічна оповідь про європейське життя початку XIX століття (енциклопедія плюс філософський роман). Філософська лінія пов’язана із символом, що винесений у заголовок роману.

“Ярмарок марнославства” (базар життєвої суєти). Винахід не Теккерея, а письменника XVII ст. Джона Беньяна (“Шлях прочанина”, алегоричний роман-подорож, пункти якого алегорично визначають людські якості). Прозорий образ, алегорія загальної продажності.

Теккерей від образу переходить до символу (багатосмислового образу) = символ загальної суєтності плюс театральність людського життя (життя – балаган, на підмостках якого розігрується фарс, причому грають всі, а ролі різні). Мета – одна: завоювати місце під сонцем, знайти благополуччя. Звідси формується відповідна філософія (життя як нескінченна ілюзорна гра).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ВІЛЯЬМ ТЕККЕРЕЙ (1811-1863) – ДОДАТОК