Віланела або Віланель
Віланела, або Віланель (фр. villanelle, від лат. villanus – селянський) – у добу середньовіччя – пісня пастухів, у добу Відродження – пісня про кохання, стилізована під сільську пісню. Строфічна будова В. досить складна: має 6 тривіршів однакової структури, схожих на терцини, і останній 19-й рядок. Всі рядки охоплені двома римами, з яких одна зв’язує 13 рядків (перший та третій рядки кожного тривірша і заключний), а друга – 6 рядків (середні рядки всіх шестивіршів). При цьому перший рядок повторюється повністю у шостому, дванадцятому й вісімнадцятому, а третій – у дев’ятому, п’ятнадцятому, дев’ятнадцятому; вони містять основну думку В., віршовий розмір якої – чотиристопний хорей, подеколи – ямб. Звертався до В. французький поет XVI ст. Ж. Пассер:
Загубив я милу фею,
Що майнула, як весна.
Поспішу я вслід за нею.
Ти в розлуці із зорею?
Значить, доля в нас одна:
Загубив я милу фею.
Вірю спраглою душею,
Як твоя любов міцна:
Поспішу я вслід за нею.
Я з тобою, мов з ріднею,
Знов ділю печаль без дна.
Загубив я милу фею.
Без її краси – лілеї
Все – мов пустка мовчазна.
Поспішу я вслід за нею.
Смерте, владою своєю.
Скористайся, навісна:
Загубив я милу фею,
Поспішу я вслід за нею (переклад Б. Мельничука).
Related posts:
- Рима. Способи римування Рима – це співзвуччя закінчень віршованих рядків. Погречески слово “ріфмос” означає “стрункість”, “співмірність”. Ми звикли до того, що у вірші, у пісні дуже часто однаково звучать закінчення останніх слів в певних рядках, розташованих поруч або через рядок. Знайдіть римуються рядки в пролозі до “Руслану і Людмилі”. Зверніть увагу, що римуються рядки розташовуються у вірші по-різному. […]...
- Мустезад Мустезад– у класичній поезії народів Близького та Середнього Сходу і Середньої Азії – форма вірша, в якому довгі рядки (14 та більше складів) чергуються з короткими (6 складів). Кількість рядків у строфі буває від двох до десяти пар довгих та коротких. У М., що складається з двох пар рядків, у першій строфі рима перехресна, в […]...
- Касида Касида (араб. – цілеспрямована) – урочистий жанр арабської, тюркомовної та перської класичної поезії. К. подібна до оди, хоч подеколи траплялися її сатиричні та дидактичні видозміни. Здебільшого то були твори придворних поетів на честь ханів, окремих полководців тощо. Трафаретна форма К., зумовлена таким призначенням, позбавляла їх оригінальності. Це передовсім моноримічний вірш, у якому, як і в […]...
- Віреле Віреле (фр. virelai від virer – кружляти, повертатися) – дев’ятирядкова строфа у французькій поезії XV-XVI ст. Тут римуються другий, п’ятий та сьомий вкорочені рядки, інші – подовжені – охоплені своєю римою. В. застосовувалось як відповідь на ле (фр. lei – світський) – віршовану форму з трьох віршів, де кожен третій вкорочений рядок має свою риму […]...
- Лермонтов “Смерть поета” – аналіз Вірш – поетичний відповідь на смерть О. С. Пушкіна, глибоко шокувало не тільки особисто М. Ю. Лермонтова, але і всю Росію. Твір зробило відомим ім’я автора. Вірш не було опубліковано, його поширювали в списках. Тема вірша: призначення поета і поезії. Композиція: 1 строфа (20 рядків) – повідомлення про смерть поета; 2 строфа (13 рядків) – […]...
- Яке значення рими у строфі? Строфа – це певна кількість віршових рядків, що становлять ритмічне й синтаксичне ціле, як правило, об’єднане римою. Для зручності рядки, що римуються, позначаються однаковими буквами, малими – чоловічі рими, великими – жіночі. У такому записі початок відомої поезії Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати…” має такий вигляд: АббАб. Строфа є важливим композиційним елементом вірша, бо […]...
- Тернарне римування Тернарне римування (лат. terni – по три) – розташування рим за схемою: аабввб (через два рядки на третій), одна з форм шестивірша (секстини). Яскравим прикладом Т. р, є вірш В. Герасим’юка “Ранкова пастораль”: Розвиднювалось. Ми пішли косити а За грунь. А нам навстріч несли трембіти а Чоловіки з присілка – хтось помер. б Була ще […]...
- Відлунювання Відлунювання – віршова форма, здебільшого двовірш, другий, вкорочений рядок якого складається зі слова (рими), яке повторює ціле прикінцеве слово (або його частину) попереднього рядка, витворюючи нові смислові відтінки. В. відоме у фольклорі, а в поезію запроваджене в барокову добу завдяки Івану Величковському, в рукописній збірці якого “Млеко” (1691) є вірш “Ехо”: – Что плачеши, Адаме? […]...
- Що означає “Не по хорошу мил, а по милу хорош”? Приказка “не по хорошу мил, а по милу хорош” означає певний суб’єктивізм, необ’єктивне ставлення до людини, коли він цінується не у справах, не по особистісним якостям, а тому що подобається; в деяких, правда, рідкісних, випадках – несправедливість, упередженість, упередженість. Смислові синоніми приказки У милому немає осоружного, а в осоружних – милого Для милого дружка і […]...
- Еквівалент тексту Еквівалент тексту (лат. aequivalens – рівноцінний) – авторські пропуски у тексті (рядок, кілька рядків, цілі абзаци чи строфи), за допомогою чого створюється ефект ліричного умовчання, фрагментарності тощо. Подеколи Е. т. спостерігається внаслідок втручання редакторів чи цензури. На місці пропуску ставляться крапки. Так, вірш В. Симоненка “Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок” друкувався без досить промовистої […]...
- Децима, Еспінела Децима (лат. decima – десята), або Еспінела (за прізвищем іспанського поета XVI cm. В. Еспінеля) – десятирядкова строфа зі сталою схемою римування: аббааггддг. Перший чотиривірш мав зав’язку ліричної колізії, останній – її розв’язку. Д. вживалася в іспанській поезії і як віршована форма глоси. Подеколи, передовсім у російській поезії (Г. Державін, О. Радищев), терміном Д. пойменовували […]...
- Ліричний рід літератури: Початок віршознавства Вірш – це складний організм, в якому величезне значення має форма. Особливості поетичної форми складаються з безлічі складових, які ми зараз і розберемо. Почнемо з найпростіших понять: СТИХ (грец. “ряд”) – так в класичному віршуванні називають мова, розчленовану на відносно короткі співмірні відрізки. Примітивно кажучи, це одна віршована рядок. Тепер ви будете знати, що вірші […]...
- Сонети Термін “сонет”, дослівно переводить як “пісенька”, означає строфу, що складається з 14 рядків, згрупованих в строго визначеному порядку. Умовно сонет можна розділити на два чотиривірші і два тривірші, де в цілому вживається п’ять рим, дві в катренам і три в терцетах (тривіршах). Один по одному розташування рядків у строфі сонети поділяють на італійські (в катренам […]...
- Панторима Панторима (грецьк. pantа – весь та rhythmos – узгодженість) – суголосся, що охоплює не лише окремі слова чи їх закінчення, а якомога повніше віршові рядки: Так важко на жорстокім камені Шляхів вирізьблювати грань. ‘ Невже і справді заважка мені Дорога зустрічей і тиха путь прощань? (М. Бажан). П. засвідчує тонке мовне чуття та вишукане опанування […]...
- Тирада Тирада (фр. tirade, від італ. tirare – тягти) – довга фраза, велемовна репліка, монолог пафосного характеру. У французькому віршуванні – строфа, в якій рядки пов’язувалися спочатку одним асонансом, пізніше – моноримою. В українських думах Т. означає мовні періоди обсягом від двох до восьми рядків, об’єднані римою. Трапляється вона і в сучасній поезії у вигляді довгої […]...
- Кінцівка Кінцівка – заключна частина художнього твору або його фрагменту, в якій підсумовується логіка розвитку сюжетних колізій. У байці таку функцію виконує мораль, у прозі – епілог, ліриці – останні строфи чи рядки переважно афористичного наповнення (рядок “Вміє розставатись той, хто вмів любить” з вірша М. Рильського “Яблука доспіли, яблука червоні”). Подеколи К. позначається на архітектоніці […]...
- Мадригал – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Мадригал (від італ. Madrigale – пісня рідною мовою) – невеличкий (від 2 до 12 рядків) вірш на любовну тему. За характером змісту, який складала похвала та компліменти коханій (за Буало, мадригал має дихати “ніжністю, солодкістю й любов’ю”), а також невеличким обсягом мадригал є немовби протилежністю епіграмі. Генетично мадригал сходить до еротичних народних пісень провансальських пастухів. […]...
- Аналіз вірша “Серенада” Фета Вірш відноситься до ранньої творчості поета. Воно написано в 1944 році. Фет нерідко звертався до “вечірньої” тематиці поезії. Його “Серенада” навіяна рисами романтизму і в той же час нагадує російську протяжну або колискову пісню. Можливо, тому його вірш використовували різні композитори (наприклад, Сергій Танєєв). Воно відноситься до природного ліриці і написано в жанрі серенади в […]...
- Що таке заголовна буква і новий рядок? Якщо переписувач вмів малювати, то зазвичай і назву, і ініціал – заголовну букву глави – малював сам. В іншому випадку він залишав для букв порожнє місце, де і малював потім художник. Ініціали відрізнялися великою різноманітністю, Букву прикрашали всякими завитками, розфарбовували яскравими фарбами, а іноді замість неї зображували невелику сценку. Замість “І” малювали забіяк птахів, замість […]...
- “Друзья души моей…” (про улюблені пушкінські вірші) – шкільний твір 9 клас ЛІТЕРАТУРА XIX СТОЛІТТЯ Для мене це дуже важко – визначити, який із віршів Пушкіна в мене улюблений. Ну, як це можна порівняти і найперші, найчарівніші у моєму житті рядки “У лукоморья дуб зеленый” (це вже на все життя разом зі мною), і романтичне “До моря”, і вічну мелодію “чудного мгновенья”, й урочисте “Слух […]...
- Рапсодія Рапсодія (грецьк. rhapsodia, від rhapto – шию та ode – пісня, або rhabdos – гілка та ode – пісня) – у давній Греції – уривок епічної поеми про богів та героїв (це ж стосується Гомерових “Іліади” та “Одіссеї”), що його виконував мандрівний професійний співець (рапсод), який замінив співця-імпровізатора (аеда). Замість ліри, як в аеда, він […]...
- Шумка, або Чабарашка Шумка, або Чабарашка – народна танцювальна та жартівлива пісня. Складається з однієї-двох чотирирядкових строф, це, власне, восьмискладовий двоколійний рядок, поділений на дві ритмічні групи (4+4), на які припадає здебільшого однакова кількість наголосів. Римування парне, клаузули окситонні та парокситонні: Ой мій милий // умер, умер Та в коморі // дуду запер, А я пішла і // […]...
- Паузник або Павзник Паузник або Павзник – термін (вживаний паралельно з терміном “дольник” від “доля” – частка), який означає метроряд, розбудований на дво – і трискладових стопах силабо-тоніки. В них часом бракує одного або двох складів. У живому звучанні їх відсутність компенсується або павзою, або розтягненою вимовою сусідніх складів, або посиленням їх наголошеності, найчастіше – всіма названими засобами: […]...
- ЗНО – Тест № 13 – Література XX ст 1. Укажіть назву першої поетичної збірки І. Франка. А “Картка любові”; Б “Балйди і розкази”; В “З вершин і низин”; Г “Зів’яле листя”. 2. Яку символічну назву мають частини збірки “Зів’яле листя”? А “Квіти”; Б “букети”; В “жмутки”; Г “листки”; Д “спогади”. 3. Про яку збірку І. Франка М. Коцюбинський написав: “Це такі легкі, ніжні […]...
- Види прибутку Прибуток в компанії виконує відразу кілька функцій, одна з них – контрольна. Порівнюючи прибуток підприємства в динаміці, можна робити висновок, наскільки успішно функціонує компанія. Однак звертаючись до фінансової документації (а якщо конкретно, до звіту про прибутки і збитки), недосвідчений керівник приходить в замішання, адже в звітах фігурують відразу кілька різновидів прибутку. Щоб правильно інтерпретувати дані […]...
- Рондо Рондо (фр. rondeau – круглий) – назва строфічної організації вірша з відповідною жорсткістю форм, яка склалася у середньовічній французькій поезії, звідки поширилася на європейські літератури. Основним вважається канонічне Р. з тринадцяти рядків на дві рими, де перший двічі повторюється на восьмому та тринадцятому, зразки якого спостерігалися у творчості К. Маро (XVI ст.). Відомі також Р. […]...
- БАЛАДА ПРИКМЕТ – ФРАНСУА ВІЙОН (1431 чи 1432 – після 1463) – Літературні балади Я знаю – мухи гинуть в молоці, Я знаю добру і лиху годину, Я знаю – є співці, сліпці й скопці, Я знаю по голках сосну й ялину, Я знаю, як кохають до загину, Я знаю чорне, біле і рябе, Я знаю, як Господь створив людину, Я знаю все й не знаю лиш себе. С. […]...
- Аналіз вірша Пушкіна “Пам’ятник” О. С. Пушкін, щоб закріпити підсумки своєї творчості, створює знаменитий вірш “Пам’ятник”. У ньому він описує свою творчість, свої віршовані подвиги, які мали важливу роль в тому суспільстві. Схоже вірш є і у Державіна – ще одного творця російської поезії. Але, якщо порівнювати дві роботи, вони досить сильно різняться змістом, закладеним в основі віршів. Кожен […]...
- Яка строфа найкоротша, а яка найпоширеніша? Двовірш (дистих) – найкоротша строфа, що складається з двох рядків, об’єднаних парною римою. Наприклад: Мріють крилами з туману лебеді рожеві, А Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. А В. Симоненко Найпоширенішою є чотирирядкова строфа (катрен), в якій зустрічаються такі розповсюджені типи римування, як перехресне, суміжне (парне) і кільцеве (оповите). Перехресне римування: Чую ваш голос простий […]...
- Коліно Коліно – частина пісенного рядка між паузами (цезурами), що складає ритмомелодійну одиницю в загальній метричній структурі пісенної строфи (куплету). Наприклад, строфа старовинної козацької пісні має таку будову: Сокіл з орлом, // сокіл з орлом // купається, Сокіл орла // питається. Складається з двох однакових, гетерометричних (нерівномірних) стихів (рядків) – три – і двоколійного. Складочисельно її […]...
- Скорочено – СОЛОВЕЙ – ВІКТОР ЗАБІЛА – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Не щебечи, соловейку, Під вікном близенько; Не щебечи, малюсенький, На зорі раненько. Як затьохкаєш, як свиснеш, Неначе заграєш; Так і б’ється в грудях серце, Душу роздираєш. Як засвищеш голосніше, А далі тихенько: Аж у душі похолоне, Аж замре серденько. Зовсім трошки перестанеш, Лунь усюди піде; Ти в темну ніч веселися, І як сонце зійде. Твоя […]...
- ЖАЙВОРОНОК – Василь Пачовський Я молодий, веселий птах, Лечу, як вітер в небесах, З пісень моїх все ллється сміх,- Весняний спів для всіх! Хай буря грає,- я сміюсь, З новою піснею несусь – За мною вслід вже сходить світ. Весна розсипле цвіт! Не плачте, люди, над дітьми – Вони побачать, як не ми, Зелену ярь, як сонце з хмар […]...
- Соловей – Віктор Забіла Не щебечи, соловейку, Під вікном близенько; Не щебечи, малюсенький, На зорі раненько. Як затьохкаєш, як свиснеш, Неначе заграєш; Так і б’ється в грудях серце, Душу роздираєш. Як засвищеш голосніше, А далі тихенько: Аж у душі похолоне, Аж замре серденько. Зовсім трошки перестанеш, Лунь усюди піде; Ти в темну ніч веселися, І як сонце зійде. Твоя […]...
- СОЛОВЕЙ – ВІКТОР ЗАБІЛА – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Не щебечи, соловейку, Під вікном близенько; Не щебечи, малюсенький, На зорі раненько. Як затьохкаєш, як свиснеш, Неначе заграєш; Так і б’ється в грудях серце, Душу роздираєш. Як засвищеш голосніше, А далі тихенько: Аж у душі похолоне, Аж замре серденько. Зовсім трошки перестанеш, Лунь усюди піде; Ти в темну ніч веселися, І як сонце зійде. Твоя […]...
- Тріолет Тріолет (фр. triolet, від лат. trio – троє) – восьмивірш за схемою римування на дві рими: абааабаб. Причому перший рядок повторюється тричі: Сонце і день – не мені. Сни – моя втіха єдина. Та не щастить і вві сні. Сонце і день – не мені. О, хоч у снах чарівні Сняться юнацтва години… Сонце і […]...
- Терцина Терцина (італ. terzina, від terza гіта — третя рима) – строфа з трьох рядків п’ятистопного ямба, в якій середній рядок римується з крайніми – першим і третім – у наступній строфі (аба бвб вгв гдг і т. д.), завершуючись окремим рядком, римованим з другим рядком попередньої строфи. Вперше застосована у “Божественній комедії” Дайте Аліг’єрі, широко […]...
- Руни Руни – 1. (нім. Runen) – знаки давньогерманської писемності (III ст. н. е.); рунічні знаки вирізьблювалися на дереві, металі, пізніше – на могильних каменях; 2. (фін. runо – пісня) – карельські й фінські народноепічні пісні, де мовиться про подвиги легендарних героїв, життя і побут рибалок, мисливців, рільників тощо. Ці твори імпровізувалися і співалися у супроводі […]...
- Наша пісня “Наша пісня” – збірка популярних українських пісень, видана 1916 у Вецлярі заходом “Союзу визволення України” за участю Б. Лепкого. Відкривається гімном “Ще не вмерла Україна”, далі друкуються історично-маршова пісня “Гей, не дивуйте!” (музика М. Лисенка), “Січова пісня” І. Франка, “Марш гайдамаків” (під цією назвою вміщено вірш 0. Маковея, приписаний М. Бачинському), “Ми гайдамаки”, “Січовий марш” […]...
- Короткий переказ – Добрий вечір Добрий вечір тобі, пане господарю, Радуйся! Ой радуйся, земле. Син Божий народився. Застеляйте столи та все килимами, Радуйся! Ой радуйся, земле. Син Божий народився. Та кладіть калачі з ярої пшениці, Радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Бо прийдуть до тебе три празники в гості, Радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Ой перший же […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – А. ЧЕХОВ, Ч. ДІККЕНС – ЛІТЕРАТУРА І МОРАЛЬНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛЮДСТВА – 6 клас 1.”У нього ж особливий талант – людяний” (творчість А. Чехова). 2.Оповідання А. Чехова “Хамелеон”, “Товстий і тонкий”. 3. Яку проблему порушує А. Чехов в оповіданні “Хамелеон”? 4.Повчальне значення оповідання А. Чехова “Товстий і тонкий”. 5. Яку науку я мав (мала) з оповідань А. Чехова? 6. Художні особливості оповідань А. Чехова. 7.”Найбільший оптиміст століття” (відомості про […]...