ВІКТОР ЗАБІЛА – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Віктор Миколайович Забіла народився на хуторі під Борзною на Чернігівщині в родині дрібного поміщика. Навчався в Ніжині, служив у Київському драгунському полку, потім жив на хуторі. З творчого доробку поета-романтика, який налічує майже сорок творів, за життя письменника було опубліковано лише п’ять, у тому числі його знаменитий “Соловей” (“Не щебечи, соловейку…”). Свій біль, тугу за щастям, гіркі роздуми про майнову нерівність, що губить людське щастя, поет виливав у романтичних творах. До віршів “Соловей” і “Гуде вітер вельми в полі” написав музику російський композитор Михайло Глинка, після чого пісні набули широкої популярності.

Поезія “Соловей” у формі уявного монологу ліричного героя із соловейком оспівує не згасле до кінця життя кохання, його страждання через втрату “милої дівчиноньки”. Через образи природи, на фоні якої змальовано стан душі юнака, посилюється психологізм твору.

Багата мова, наспівний ритм, близькість поетики на народної пісні, глибокий ліризм твору В. Забіли “Соловей” сприяли тому, що він став улюбленим народним романсом “Не щебечи, соловейку”.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

ВІКТОР ЗАБІЛА – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА