Віктор Миколайович Забіла – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.)
Творчість Віктора Миколайовича Забіли була позначена сумною зіркою нещасливого кохання. Дівчину, до якої він сватався, віддали за іншого. У своїх поезіях він виливав увесь біль кохання, яке проніс крізь життя, тугу за щастям та сумні роздуми про майнову нерівність, що руйнує долі людей. Талант Віктора Забіли, прониклива глибина і ліризм його віршів, гарна мова і близькість поетики до народнопісенної – все це привернуло увагу літераторів до його творчості.
Сам поет не переймався друкуванням своїх віршів, тому широкого розповсюдження його поезія не набула, і скоріше мала камерний характер. Деякі твори В. Забіли з’явилися в альманасі “Ластівка” 1841 року та в “Черниговских губернских ведомостях” 1857 року. Збірка “Співи крізь сльози” існувала в рукописних списках, і тільки її частина була надрукована окремим виданням на початку 40-х років XIX століття. Ця збірка збереглася лише в одному примірнику, знайденому Є. П. Кирилюком.
Знайомства В. М. Забіли в літературно-мистецькому колі сприяли розвиткові його творчості та посиленню інтересу до його творів. Він приятелював з Т. Шевченком, спілкувався з художником В. Штернбергом, з уславленим композитором М. Глінкою. Ритміка поезій В. Забіли була близька до пісенної і сприяла тому, щоб його твори були покладені на музику. Дві його поезії – “Соловей” (“Не щебечи, соловейку”) і “Гуде вітер вельми в полі” – поклав на музику М. Глінка. Це одні з найкращих його романсів. До деяких своїх пісень В. Забіла сам писав музику. Відомо також, що мелодію до вірша “Човник” склав Т. Шевченко.
Related posts:
- Михайло Миколайович Петренко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Творча спадщина Михайла Миколайовича Петренка, що дійшла до нашого часу, налічує лише 19 поетичних творів. Вони були надруковані в альманасі “Сніп” (1841 р.), у збірнику “Молодик” (1843 р.) та окремою добіркою “Думи та співи” в “Южном русском сборнике” (1848 p.). Творчість М. Петренка жанрово різноманітна: у його доробку є вірші про кохання (“Тебе не стане […]...
- Руська трійця – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) На такому соціально-політичному і культурному тлі у 30-х роках XIX століття з’явився гурток, заснований українською прогресивною інтелігенцією, – “Руська трійця”. Ініціаторами створення гуртка стали три студенти філософського факультету Львівського університету – Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич. Усі троє були дітьми сільських священиків. “Руська трійця” гуртувалася навколо Маркіяна Шашкевича, який особливо виділявся організаторськими здібностями […]...
- Історичні умови – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Велике значення для розвитку культури на Україні наприкінці XVIII – у перших десятиліттях XIX століття мало відкриття у ряді міст вищих і середніх світських навчальних закладів. У 1805 році завдяки В. Н. Каразіну було засновано Харківський університет, 1820 року відкрилася гімназія вищих наук у Ніжині, яка 1832 року була реорганізована у ліцей, у 1834 році […]...
- Проза – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) У більшості світових літератур проза з’явилася після поезії, і тільки потім – драматургія. У давній українській літературі не було художньої прози, на грунті якої могла б розвиватися нова проза, тому драматургія розвинулася раніше. Не останню роль у слабкому розвитку української літератури відіграла відсутність можливостей для друкування. Тому значна частина творів, які були написані у 20-30-х […]...
- Микола Іванович Костомаров – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Микола Іванович Костомаров був одним з найталановитіших культурних діячів XIX століття. У його доробку понад 300 історико-наукових, публіцистичних, літературно-критичних та художніх творів. До найкращих творів М. Костомарова належать збірки балад та ліричних поезій “Українські балади” (1839 р.) та “Вітка” (1840 p.), стаття “Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке” (1843 p.). Як поет-романтик М. Костомаров віддавав […]...
- Амвросій Лук’янович Метлинський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Амвросій Лук’янович Метлинський за життя вів дуже різнобічну діяльність. Окрім того, що він був літературознавцем та науковцем (з 1843 по 1849 рік – професор руської словесності Харківського університету, з 1849 по 1854 – професор Київського університету), А. Метлинський був ще й поетом, і видавцем. Хоча ним були видані найцінніші збірки того періоду – “Южный русский […]...
- Значення творчості та вшанування пам’яті І. П. Котляревського – Іван Петрович Котляревський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Значення творчості І. П. Котляревського полягає в тому, що він перший звернувся до народної мови, до фольклорних традицій і, поєднавши їх з книжною мовою, суттєво збагатив українську літературну мову. “Енеїда” і “Наталка Полтавка” стали підтвердженням самобутності української нації, її культури і мови та її права на самостійний розвиток як рівної серед рівних народів. Михайло Коцюбинський […]...
- Історичні умови на Західній Україні – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Виявом народного протесту проти гноблення на Західній Україні стала масова втеча селян у глухі землі на Буковині, на незайняті східноукраїнські землі, на Кубань і Дон. Іноді активний протест виливався у народні повстання: повстання селян Волі Якубової (1819 р.) та інших сіл Самбірщини (1823 p.), Сколівщини (1824 p.), Чортківщини (1838 р.), Стрийщини (1842 p.), масові заворушення […]...
- Іван Петрович Котляревський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Життєвий і творчий шлях Не питайте, чому Моє серце сумне – Як в чужині умру, То згадайте мене. Богдан Лепкий Богдан Аепкий народився 9 листопада 1872 р. в селі Крегулець біля Гусятина в сім’ї священика Сильвестра Лепкого, відомого як письменник Марко Мурава. У батьковій бібліотеці було чимало старовинних книг, а стіни дому прикрашали картини на […]...
- Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Григорій Федорович Квітка увійшов в історію української літератури як зачинатель і перший класик художньої прози. Г. Ф. Квітка народився 18 (29) листопада 1778 року у дворянській родині в слободі Основа поблизу Харкова, і прожив усе своє життя у Харкові. Життя письменника було сповнене протиріч. Він вчився тільки в монастирській школі, і через патріархально-релігійне оточення на […]...
- Драматургія і театр – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Новий український театр виник, як і вся нова українська література, на тлі занепаду феодально-кріпосницького ладу і появи нових соціально-культурних відносин у суспільстві. Українські шкільні театри, які досягли піку свого розвитку в першій половині XVIII століття, зникли вже у середині століття внаслідок заборони, а також реорганізації духовної академії. Але традиції шкільного театру після його занепаду не […]...
- Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) 1. Розкажіть про розвиток освіти в Україні кінця XVIII – перших десятиліть XIX століття. Як він вплинув на розвиток науки? 2. Чому період розвитку української літератури кінця XVIII – перших десятиліть XIX століття отримав назву нової літератури? 3. Чому друга половина XVIII століття стала часом розвитку національної культури та піднесення національної свідомості? Яка роль української […]...
- Формування літературно-естетичних поглядів – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Світогляд письменника формувався у складних суспільно-політичних та культурних умовах. Вели кий вплив на нього мали просвітительська російська література кінця XVIII – початку XIX століття (твори І. Крилова, В. Капніста, Д. Фонвізіна та М. Карамзіна) і представники української літератури, зокрема Г. Сковорода та І. Котляревський. Життя і творчість Григорія Квітки припали на часи загострення класових суперечностей, […]...
- Наталка Полтавка – Іван Петрович Котляревський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) П’єса “Наталка Полтавка” – це перший драматичний твір нової української літератури, який, за влучним висловом видатного українського драматурга Івана Карпенка-Карого, є “праматір’ю українського народного театру”. Іван Петрович Котляревський написав “Наталку Полтавку” в 1819 році, але майже два десятиріччя п’єса не друкувалася і поширювалася серед народу в рукописному вигляді. До сьогодні дійшло кілька переписаних варіантів “Наталки […]...
- Бурлескно-реалістичні твори – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) У творчому доробку Г. Ф. Квітки-Основ’яненка є вісім бурлескно-реалістичних творів, написаних українською мовою. Це оповідання: “Салдацький патрет” (1833 p.), “Мертвецький Великдень” (1834 р.), “От тобі і скарб” (1837 p.), повість “Конотопська відьма” (1837 р.) і невеличкі оповідання “Пархімове снідання” (1841 р.), “На пущання, як зав’язано” (1841 p.), “Купований розум” (1842 р.) і “Підбрехач” (1843 p.). […]...
- Маруся – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) До сентиментально-реалістичних творів Г. Квітки-Основ’яненка належать сім повістей: “Маруся” (1834 p.), “Добре роби, добре й буде” (1837 p.), “Козир-дівка” (1838 р.), “Щира любов” (1839 р.), “Божі діти” (1840 p.), “Сердешна Оксана” (1841 р.) та “Перикотиполе” (1843 p.). Повість “Маруся” з’явилась 1834 року внаслідок полеміки Г. Квітки з тими представниками офіційних кіл і критики, які скептично […]...
- Тема 7. Іван Котляревський – Літературний процес кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. – Нова українська література Біографічні відомості 29 серпня (9 вересня за н. ст.) 1769 р. народився Іван Петрович Котляревський у родині незаможнього дворянина. Навчався у церковноприходській школі, духовній семінарії. Іван навчався відмінно, прекрасно складав вірші (товариші прозвали його “рифмачем”), вивчив латинську, французьку, російську, польську мови, що давало змогу читати в оригіналі твори зарубіжних митців. Після смерті батька сім’я опинилася […]...
- Тема 8. Григорій Квітка-Основ’яненко – Літературний процес кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. – Нова українська література Григорій Квітка-Основ’яненко перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова и література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її з лиця землі”, вона “подужає противників […]...
- Забіла Віктор Миколайович (1808 – 1869) Віктор Забіла Забіла Віктор Миколайович (крипт. – Ол-др.) – український поет. Народився 1808р. на хуторі Кукуріківщина, тепер с. Забілівщина Борзнянського р-ну Чернігівської області, в сім’ї дрібного поміщика, нащадка старовинного козацько-старшинського роду. Навчався в 1822 – 1825 рр. в Ніжинській гімназії вищих наук. В 1825 – 1834 рр. служив у війську. Вийшов у […]...
- ЗАБІЛА ВІКТОР ЗАБІЛА ВІКТОР (псевд. – Ол-др; 1808, х. Кукуріківщина, тепер с. Забілівщина Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – листопад 1869, Борзна Чернігівської обл.) – поет. Походив із старовинної козацької родини. Здобув освіту в Ніжинській гімназії вищих наук (1822 – 1825). У 1825 – 1834 рр. перебував на військовій службі. Вийшовши у відставку, жив на своєму родовому хуторі […]...
- ЕНЕЇДА (1798) – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ (1769-1838) – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Поема (Скорочено) ЧАСТИНА ПЕРША Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятіший од всіх бурлак. Но греки, як спаливши Трою, Зробили з неї скирту гною, Він, взявши торбу, тягу дав; Забравши деяких троянців, Осмалених, як гиря, ланців, П’ятами з Трої накивав. Він, швидко поробивши човни, На синє море […]...
- ВІКТОР ЗАБІЛА (1808-1869) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Син Чернігівської землі, Віктор Миколайович Забіла народився в родині дрібного поміщика. Був певний час військовим, та згодом полишив службу. Сподівання на особисте щастя теж не справдилося – кохану віддали за іншого, заможнішого. На згадку про особисту драму лишилася поетична збірка “Співи крізь сльози”. Проте щастило з друзями, серед яких – Тарас Шевченко, Михайло Глинка. Видатний […]...
- Життєвий і творчий шлях – Володимир Миколайович Сосюра – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС початку XX століття (1900-1930 pp.) Володимир Миколайович Сосюра – видатний поет, тон кий лірик і творець розгорну тих ліро-епічних полотен. Перу поета належать по над 80 збірок поезій, поеми, роман “Третя Рота”. З творчістю Володимира Сосюри українська література поповнилась новими тема ми героїчної і трагічної боротьби нашого народу за свободу і незалежність, за краще життя, збагатилась зразками високої громадянської й […]...
- Віктор Забіла (1808 – 1869) Поезія Віктора Забіли є тим явищем, яке на тлі поетичної творчості багатьох інших авторів найбільш промовисто засвідчує феномен стихійної активізації художнього мислення в Україні першої половини XIX ст. на його “серединному” рівні. Ідеться про активізацію, що включала в себе як увагу до такого ж рівня тривалої поетичної традиції (анонімних і напіванонімних поетів-елегіків, творців книжної й […]...
- Реалізм “Лісової пісні” – Леся Українка – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС кінця XIX – початку XX сторіччя М. Рильський назвав “Лісову пісню” діамантовим вінцем Лесі Українки. Крізь усе життя пронесла поетеса любов до народної творчості. Ремарки до “Лісової пісні” – це справжня поезія в прозі, надзвичайно точні, стислі і разом із тим поетичні замальовки поліських пейзажів. У цьому виявилося, зокрема, новаторство Лесиної драматургії. “Лісова пісня” нібито переливається різноманітними барвами, які відбивають розмаїття […]...
- Життєвий і творчий шлях – Леся Українка – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС кінця XIX – початку XX сторіччя Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) – українська письменниця, яка писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала у сфері фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі. Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 р. в місті Новограді-Волинському. Мати, Олена Петрівна Драгоманова-Косач – письменниця, […]...
- Біографія – Василь Семенович Стефаник – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС кінця XIX – початку XX сторіччя Народився Василь Семенович Стефаник 14 травня 1871 р. в с Русові (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) в сім’ї заможного селянина. Проте хлопець змалку знається на селянській праці, допомагає батькам, пасе вівці. Хлопець зростає в атмосфері народної творчості: знав від селян багато казок, переказів, пісень. Від матері та сестри Марії навчився співати. Три роки хлопець відвідував […]...
- ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1. Розгляньте репродукції картин і дайте відповіді на запитання. В. Назарук. Слово про похід Ігорів; М. Пимоненко. Суперники; Т. Шевченко. Катерина; В. Фаворський. Ярославна A. Кого зображено на репродукціях картин? Б. Герої якої картини є персонажами творів давньої літератури? B. Чи знаєте ви твори давньої літератури, у яких головними героями є прості люди з народу, […]...
- Значення творчої спадщини Лесі Українки – Леся Українка – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС кінця XIX – початку XX сторіччя Винятково велике значення творчості Лесі Українки в історії української літератури полягає в тому, що вона збагатила українську поезію новими темами й мотивами; досконало володіючи катренами й октавами, сонетами й оригінальними строфічними будовами, використовуючи гекзаметр, верлібр, п’ятисто-повий вірш тощо, вона збагатила строфіку, ритміку й метрику української поезії. На зламі 19-20-х століть, використовуючи сюжети світової літератури, Леся […]...
- ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС кінця XIX – початку XX сторіччя Кінець XIX – початок XX століття характеризувався посиленням капіталістичних відносин. Небаченими темпами розвивались металургія, машинобудування, видобуток вугілля. Швидко зростала велика промислова буржуазія. Значною частиною національних багатств царської Росії володіли іноземні капіталісти. На півдні України більшість підприємств була в руках англійських, американських, французьких, німецьких, бельгійських та інших капіталістів, а працівники не мали ніяких політичних та соціальних […]...
- Інші твори – Ольга Юліанівна Кобилянська – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС кінця XIX – початку XX сторіччя У подальші плани письменниці входив розгляд питання становища жінки в суспільстві з позицій соціальних. Остаточним відходом від традиційного фемінізму став етапний твір Ольги Кобилянської “Царівна”. Над цією повістю письменниця працювала кілька років. Головна героїня твору Наталка Веркович – дівчина-сирота, людина непривілейованого стану – перемагає в боротьбі за право на людське щастя. Вона стає володаркою (царівною) […]...
- Літературний процес кінця XIX – початку ХХ століть – Українська література 10-х років Суспільно-політичні умови. Літературний процес кінця ХІХ – початку ХХ століть припадає на період інтенсивного розгортання національно-визвольного руху в Україні. Так, ще на початку 1890-х років було створене “Братство тарасівців”, програма якого передбачала повне об’єднання України, оскільки “жодні географічні межі не можуть роз’єднати одного народу”. 1897 року в Києві заходами Володимира Антоновича та Олександра Кониського відбувся […]...
- Микола Вороний – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Микола Кіндратович Вороний народився 24 листопада 1871 р. на Катеринославщині в сім’ї дрібного торгівця. Через півроку його родина* переїхала до Харкова. Навчався М. Вороний у Харківському, пізніше – Ростовському реальному училищах, згодом у гімназії, звідки був виключений за зв’язки з народниками, читання та поширення забороненої літератури. Емігрував, вчився у Віденському та Львівському університетах. У Львові […]...
- Значення творчості В. Стефаника – Василь Семенович Стефаник – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС кінця XIX – початку XX сторіччя Василь Стефаник – неперевершений майстер соціально-психологічної новели. “Джерелом духовних цінностей” назвав Стефаника Володимир Винниченко. Його твори слід розглядати під “соціальним” кутом. Василь Стефаник починав як романтик, хоча в його новелістиці легко знайти і впливи імпресіоністичної поетики, і навіть сюрреалізму. Проза Стефаника визначається глибоким психологізмом, ритмікою і дуже сильним ліричним струменем. Уривчасті фрази наближають його творчість […]...
- Творчість – Леся Українка – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС кінця XIX – початку XX сторіччя В історію української літератури Леся Українка ввійшла передусім як поетеса мужності й боротьби. Тематично багату її лірику трохи умовно (з уваги на взаємозв’язок мотивів) можна поділити на особисту, пейзажну та громадянську. Головні теми її ранніх ліричних поезій: краса природи, любов до рідного краю, особисті переживання, призначення поета й роль поетичного слова, соціальні та громадські мотиви. […]...
- Життєвий і творчий шлях – Ольга Юліанівна Кобилянська – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС кінця XIX – початку XX сторіччя 27 листопада 1863 р. у містечку Гура-Гумора, що на Південній Буковині в Карпатах (тепер Румунія), в сім’ї дрібного урядовця народилася Ольга Юліанівна Кобилянська. Батько Ольги Кобилян–ської рано осиротів, самотужки здобував освіту, заробляючи на неї приватними уроками (навчав грамоти дітей по різних сім’ях). Це дало змогу обійняти посаду підрядного Урядника, а згодом – мандатора. Свою кар’єру […]...
- Літературний процес кінця XIX – початку XX ст. – Нова українська література “Українська література” 9-10 клас – Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання Літературний процес наприкінці XIX – на початку XX ст. припадає на період інтенсивного розгортання визвольного руху в Російській імперії. Це визначило характерні тенденції розвитку літератури не тільки в Наддніпрянщині, але й в Галичині та Буковині, які перебували в межах Австро-Угорської імперії. Українські письменники прагнуть передати […]...
- Новела “Сини” – Василь Семенович Стефаник – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС кінця XIX – початку XX сторіччя У низці новел Василь Стефаник змалював пробудження в українців Галичини національної самосвідомості, наростання протесту проти національного й соціального поневолення. Пафос національно-визвольної боротьби, масове піднесення патріотичних почуттів, викликані подіями 1918 року на Східній Галичині, знайшли художнє втілення в новелах Марка Черемшини “Туга” і Василя Стефаника “Сини” (1922 р.). Сам Стефаник стверджував, що “Сини” написані для наших […]...
- Тема 18. Василь Стефаник (1871 – 1936) – Літературний процес кінця XIX – початку XX ст. – Нова українська література “Українська література” 9-10 клас – Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання Василь Семенович Стефаник – неперевершений майстер соціально-психологічної новели. З ім’ям Стефаника в українську прозу входить така манера письма, яка характеризувалася пошуками в передачі найтонших, найскладніших почуттів душі людини. Письменник художньо осмислював певні сторони психіки людини, з різних точок зору говорив кількома голосами від себе, від […]...
- ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1. Розгляньте репродукції картин і виконайте завдання. Ж. Б. Грьоз. Спогади Е. Віже-Лебрен. Автопортрет з дочкою В. Боровиковський. Княжни Гагаріни A. Визначте, які герої сконцентровані на собі, своїх почуттях чи переймаються суспільними проблемами. Б. У цих роботах зображено події чи почуття? B. Чи можна зображені мотиви назвати сентиментальними? 2. Прочитайте відомості про Г. Квітку-Основ’яненка й […]...