ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ – ПРИГОДИ І РОМАНТИКА
“Дитинство – щоденне відкриття світу Потрібно, щоб це відкриття стало перш за все пізнанням людини і Вітчизни”
(В. Сухомлинський).
Пригадай!
У якому творі розповідається про лісових чоловічків стовусів і тривусів, що боролися з печерними приблудами на чолі з Магавою Першим? Які ще герої діють там? Якою постала Земля Світлячків після тривалої та наполегливої боротьби? Хто написав цю казкову повість?
Подумаймо разом
Чи притаманна тобі допитливість? Тебе манять таємниці довколишнього світу? Чи погоджуєшся, що прочитані книжки допомагають їх відкривати? Кожна людина несе у світ свою неповторність, енергію, любов, тому може прикрасити його власною працею, діями і вчинками, зробити ще більш загадковим. Адже людина – це також велике диво, таємниці її душі ніколи не звідані до кінця. А скільки всього може вона придумати, уявити, відчути! Особливо це прикметно в молоді роки, коли спрага пізнання і творчості не має меж, коли майбутнє видається прекрасним і звабливим. Саме про це йдеться у повісті “Звук павутинки” В. Близнеця.
Віктор Близнець (1933-1981) – український прозаїк. Народився в рік голодомору в с. Володимирівці на Кіровоградщині. Його багатодітна родина селян-колгоспників зазнала багато горя. Був дуже здібним та допитливим учнем. Успішно закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Працював редактором. Написав твори “Паруси над степом”, “Землянка”, “Древляни”, “Звук павутинки”, “Мовчун”, “Женя і Синько”, “Як народжувалася стежка”, “Золота гора до неба”, “Золота павутинка”, “Земля Світлячків” та ін. Для дітей переклав із давньоруської сучасною українською мовою літопис “Повість минулих літ”.
Ключик розуміння
У повісті “Звук павутинки” автор прагнув відтворити красу і дивовижність довколишнього світу, який оточує людину. Однак не всі це можуть побачити. Його головний герой розповідає про те, яким він сприймає, уявляє світ, скільки незвичайного там є. У сюжеті твору химерно переплелося дійсне та уявне, мрія і реальність – іноді навіть важко провести межу між ними. Пригадай, як Льонька сам себе запитує, чи ж була насправді в його житті Ніна. Вчений Адам, мама, бабуся Сіроха – це реальні персонажі. Срібний чоловічок, Вишневі Пушинки, Сопуха, Ніна – придумані Льонькою, вони оживають у його сприйманні, уяві, він навіть спілкується із ними. Через це хлопець не почуває себе самотнім і слабким, він упевнений і рішучий. У цій романтичній повісті є й багато прихованих змістів – підтекстів, які треба прочитувати між рядками звичайної оповіді. Деякі з них бувають повчальними. Так, розповідаючи про вченого Адама, який займався атомни-
Ми дослідженнями, важко захворів і помер у молодому віці, автор говорить про складність, багатогранність людського життя, яке може обірватися будь-якої миті. Читач мимоволі робить висновок про його цінність, про те, що варто берегти й освячувати добром і любов’ю кожну мить. Бо кожна хвилина життя – неповторна і прекрасна. Саме так його сприймає Льонька.
Запам’ятай!
Підтекст – прихований зміст твору, який прочитується за основними епізодами, безпосередньою оповіддю, між рядками.
Як підтекст у цій повісті сприймаються й деякі образи. Ніна – це не тільки образ уявної подружки Льоньки, а й образ надії. Звук павутинки – не лише найтонші, найніжніші відчуття людини, які вона має, спілкуючись зі світом, це ще й уміння по-особливому його бачити, розуміти, вміння відкривати найглибші таємниці. Очевидно, почути такий звук спроможна лише вразлива, розвинена душа – такий підтекст тут приховується.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)