Вікові та індивідуальні особливості пам’яті
У онтогенезі всі види пам’яті формуються досить рано. Раніше всіх моторна, або рухова пам’ять, яка вкрай необхідна для нормального розвитку дитини. Афективна пам’ять, або пам’ять на емоції, з’являється вже у піврічного немовляти. До двох років формується образна пам’ять, що досягає найвищого розвитку до юнацького віку. До трьох років запам’ятовування у дитини мимовільне. В процесі гри у нього формується довільне запам’ятовування, засноване на механічної пам’яті. Пізніше інших складається і починає діяти словесно-логічна пам’ять. Вона є у дитини вже в три-чотири роки в порівняно елементарних формах, але сягає нормального рівня лише в підлітковому і юнацькому віці. Її вдосконалення відбувається на основі навчання людини основам наук. Л. С. Виготський вважав, що вдосконалення пам’яті в онтогенезі пов’язане зі зміною зв’язків мнемической функції з іншими психічними процесами і станами людини. А. Н. Леонтьєв показав, як один мнемический процес – безпосереднє запам’ятовування – з віком поступово заміщається іншим, опосередкованим.
Пам’ять у людей проявляється по-різному, вона відрізняється змістом і обсягом відображеної і зберігається. Відмінності стосуються сили пам’яті, швидкості запам’ятовування і відтворення, міцності збереження і точності відтворення. Важливою властивістю пам’яті людини є її здатність швидко і до місця пригадати потрібну інформацію. Індивідуальні відмінності пам’яті виявляються і в специфіці виду уявлень при запам’ятовуванні. Одні краще запам’ятовують те, що можуть побачити, інші те, що почути, треті те, що виконували практично. Відповідно до цього розрізняють зоровий, слуховий і руховий типи пам’яті. Найчастіше зустрічається змішаний тип пам’яті. Є люди, що володіють унікальною пам’яттю, відомої як “фотографічна пам’ять”. Прикладом може служити людина, яка після одноразового сприйняття матеріалу і дуже невеликий розумової обробки, продовжує “бачити” матеріал і чудово відновлює його навіть через тривалий термін. Такий вид пам’яті є у багатьох людей, але може зникнути через недостатню тренування. Він, як правило, розвинений у художників, музикантів, де потрібне точне відтворення побаченого. У кожної людини найбільше розвинені ті види пам’яті, які їм чаші використовуються. Історики стверджують, що Олександр Македонський і Юлій Цезар знали в обличчя і по імені всіх своїх солдатів, а їх кількість була більше тридцяти тисяч людей. Такими ж здібностями володів знаменитий Фемістокл, який знав в обличчя і по імені кожного з двадцяти тисяч жителів грецької столиці Афіни. Академік А. А. Чаплигін міг на спір вивчити будь-яку книгу, безпомилково назвати номер телефону, за яким п’ять років тому дзвонив випадково і всього один раз. Пам’ять залежить від індивідуальних особливостей особистості, а саме від:
– від інтересів і схильностей особистості (інформація, пов’язана з інтересами, запам’ятовується краще, ніж з інших областей);
– ставлення особистості до тієї чи іншої діяльності;
– емоційного настрою (пам’ять оптимістична за природою: приємні переживання утримуються в пам’яті довше, ніж неприємні);
– вольових зусиль і багатьох інших факторів. Індивідуальні особливості хорошої пам’яті пов’язані зі швидкістю та обсягом запам’ятовування, тривалістю збереження, легкістю і точністю відтворення (схема 14).
Виходячи з цього, можна виділити чотири групи людей з різними особливостями пам’яті. Належать до першої групи швидко запам’ятовують, довгостроково зберігають, легко відтворюють. У таких людей, як правило, немає проблем з заучування матеріалу. У другій групі люди повільно запам’ятовують, довгостроково зберігають, їх необхідно спонукати заучувати матеріал шляхом активних повторень, вчити застосовувати різні мнемічні прийоми, слухати, записувати, використовувати наочний матеріал, схеми. Люди в третій групі швидко запам’ятовують і швидко забувають, тому їм треба виховувати установку на тривале запам’ятовування, звичку самостійно повторювати пройдений матеріал через певний час. Учитель, що знає про такі особливості пам’яті своїх учнів, повинен при поясненні нового матеріалу давати індивідуальні завдання – повторювати те, що з минулих знань пов’язано з новим матеріалом. У четвертій групі люди повільно запам’ятовують і швидко забувають, тому їм необхідно вчитися прийомам раціонального заучування. Слабка продуктивність пам’яті іноді є наслідком захворювань, перевтоми. Відсутність уваги – одна з важливих причин поганого запам’ятовування.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)