Вікова анатомія і фізіологія

Анатомія – наука, що вивчає будову людського організму і досліджує закономірності його розвитку у зв’язку з функцією і навколишнім середовищем. Анатомія вивчає організм людини як цілісну систему, яка знаходиться в єдності з умовами існування, тому вона досліджує, як склався людський організм в його історичному розвитку – філогенезі. Для цього дослідження використовуються дані порівняльної анатомії та враховуються принципи еволюційної морфології, яка розкриває рушійні сили еволюції і зміни в процесі пристосування організму до конкретних умов навколишнього середовища. Велика увага приділяється процесу становлення і розвитку людини у зв’язку з розвитком загально-ства-антропогенезу.

Анатомія накопичує факти, описує і пояснює їх. Вона являє собою комплексну науку, до складу якої входять: систематична анатомія, що вивчає окремі системи організму людини; топографічна, або хірургічна, анатомія, яка розглядає просторове співвідношення органів у різних областях тіла; динамічна анатомія, що вивчає будову опорно-рухового апарату і динаміку рухів; пластична анатомія, що представляє собою прикладну анатомію для художників і скульпторів і вивчає тільки зовнішні форми і пропорції тіла; вікова анатомія.

Вікова анатомія розглядає процес розвитку індивіда – онтогенез – протягом усього його життя: ембріональної (утробний період) і постембріонального (позаутробний період) від народження до моменту смерті. З цією метою використовуються дані ембріології і геронтології.

Фізіологія – наука про функції живого організму як єдиного цілого, про процеси, що протікають в ньому, і механізми його діяльності. Анатомія і фізіологія розглядають один і той же об’єкт – структуру живого, але з різних позицій: анатомія – з точки зору форми та організації живого, а фізіологія – з точки зору функції і процесів в організмі. В системі фізіологічних наук в даний час виділяють загальну фізіологію, порівняльну та еволюційну фізіологію, фізіологію людини, фізіологію тварин і вікову фізіологію.

Вікова фізіологія вивчає особливості життєдіяльності організму в різні періоди онтогенезу; розглядає функції органів і систем, а також організму в цілому в міру його росту і розвитку та особливості цих функцій на кожному віковому етапі. Предметом вікової фізіології є особливості розвитку фізіологічних функцій, їх формування та регуляції, життєдіяльності організму і механізмів його пристосування до зовнішнього середовища на різних етапах онтогенезу. Розділами вікової фізіології є геронтологія та геріатрія. Геронтологія – наука про старіння організмів, основна мета якої – пошук засобів продовження активної і повноцінного життя людини. Геріатрія вивчає хвороби людей похилого та старечого віку, розробляє методи діагностики, профілактики та лікування захворювань. Дані вікової фізіології надзвичайно важливі для гігієни з метою розробки санітарно-гігієнічних вимог.

Основні завдання вікової анатомії і фізіології:

– з’ясування основних закономірностей розвитку людини; – встановлення параметрів вікової норми; – визначення вікової періодизації онтогенезу; – виявлення сенситивних і критичних періодів розвитку; – вивчення індивідуально-типологічних особливостей росту і розвитку; – виявлення основних факторів, що визначають розвиток організму в різні вікові періоди.

В даний час одним з найважливіших завдань є виховання та розвиток здорового молодого покоління. Вирішення цієї проблеми неможливе без знання вікових особливостей структури, функції та регулювання діяльності кожного органу, його взаємозв’язків з іншими органами, тобто вікових особливостей функціонування організму. Організація навчальних занять, занять фізичною культурою, праці та відпочинку дітей вимагає знання функціональних можливостей дитячого організму, які визначаються віковими особливостями його структури і функції. У зв’язку з цим вікова анатомія і фізіологія необхідні для успішного розвитку педагогіки, психології, фізіології харчування, праці і спорту, гігієни та інших дисциплін.

Для працівників дошкільних і шкільних установ знання морфофункціональних особливостей організму дитини особливо важливо, тому що саме в період його становлення при неправильній організації умов життя і навчання особливо швидко виникають різні патологічні порушення функцій нервової системи, опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи та ін. необхідно розширення знань у галузі вивчення розвивається організму дитини для підвищення педагогічної ефективності процесу навчання. Остання залежить від того, наскільки методи педагогічного впливу адекватні віковим фізіологічним особливостям школярів. Педагогічна ефективність визначається також відповідністю умов організації навчального процесу можливостям дітей і підлітків. Особливої уваги заслуговують періоди розвитку дитини з підвищеною чутливістю і зниженою опірністю організму. У зв’язку з цим вікова анатомія і фізіологія є необхідним компонентом знань молодого фахівця, який працює з дітьми: вихователя, вчителя, психолога, соціального педагога, соціального працівника, гігієніста.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Вікова анатомія і фізіологія