Війна за незалежність північноамериканських колоній і утворення США
Перше англійське поселення на території колонії Віргінії засноване в 1607 р. До середини XVIII в. на захоплених у індіанців землях Атлантичного узбережжя виникло 13 колоній, де проживало крім корінних жителів близько 3 млн осіб. Аграрне перенаселення, обезземелення селян, загострення соціальних, національних і релігійних проблем викликало масову втечу населення Європи в Новий Світ. Поступово в результаті змішання переселенців складалася американська нація, ядро якої складали англійці, шотландці, ірландці. У формуванні американської нації брали участь індіанці і африканці. Склалася своєрідна культура на основі європейської і насамперед англійської культури. На неї вплинули музична та поетична творчість африканців, а також елементи культури індіанців.
Характерною ознакою розвитку англійських колоній після промислового перевороту в Англії став швидкий ріст первинного накопичення і буржуазних відносин. Тут розвивалися торгівля, мануфактура, фермерські господарства. У південних колоніях поширилися плантаціонние господарства, на яких в нелюдських умовах працювали негри-раби. Індіанське населення зазнавало варварського знищення або оттеснялось в малодоступні райони. Значна частина білих переселенців довгий час перебувала в залежності від купців, великих землевласників, підтримуваних метрополією.
Колонії управлялися англійською короною через призначуваних губернаторів і не мали в англійському парламенті свого представництва.
У колоніях розвивалася світська школа, зростала кількість друкованих видань, виникли бібліотеки, повнилися вищі навчальні заклади. Бостон, Нью-Йорк, Філадельфія перетворювалися на великі культурні центри.
Англія, зайнята європейською політикою і внутрішніми справами, мало уваги приділяла північноамериканських колоній. За 150 років вони придбали досвід самоврядування, не підкорялися торгових обмежень, що існували в Англії. Безпосередньою ж причиною загострення протиріч стала англійська політика щодо колоній після закінчення Семирічної війни. Для погашення боргів парламент збільшив податки американським поселенцям, що викликало протести. Загальне обурення зустрів закон про гербовий збір 1765 р., тому що зачіпав інтереси кожного мешканця. За будь-які друковані видання, поштові відправлення, комерційні та юридичні документи стягувалися податки в казну. Введення прямого оподаткування забирало у місцевої влади право на самостійне ведення фінансів.
Гербовий збір дав поштовх масовому демократичному руху. Гербові марки знищувалися, почався бойкот англійських товарів. У Бостоні англійські солдати відкрили вогонь по мітингувальникам, що призвело до загального обурення. Очолювали рух опору представники буржуазії та інтелігенції. Прихильниками збереження влади Англії виступили великі землевласники, які отримали пожалуваних королем землі, частина плантаторів, привілейовані купці, англіканське духовенство.
У 1773 р. англійські купці привезли в Бостон партію чаю, обкладену митом, що було сприйнято як верховенство англійського парламенту. Група бостонцев, переодягнувшись індійцями, проникли на кораблі і скинула тюки з чаєм в море. У відповідь на це британські власті застосували репресії – порт був закритий, самоврядування колоній ліквідовано. Бостонське чаювання, таким чином, поклало початок визвольній боротьбі.
У колоніях розгорнувся широкий рух солідарності з Бостоном, виникли кореспондентські комітети, які брали на себе функції місцевої влади і стали центром організації революційних сил. У вересні 1774 р. у Філадельфії відбувся перший континентальний конгрес представників колоній, який прийняв Декларацію, що проголосила право на життя, свободу і власність, і взяв на себе функції законодавчої і виконавчої влади, ставши таким чином прообразом національного уряду.
У відповідь на це англійський король віддав наказ військам придушити повстанців. Навесні 1775 р. почалася збройна боротьба колоністів проти англійських військ. Військові дії розгорнулися переважно на півночі. Армію колоністів очолив Джордж Вашингтон (1732 – 1799), рішучий прихильник боротьби за незалежність. Колоністи стали застосовувати тактику розсипного бою проти застарілих лінійних порядків англійців. Біля Бостона виник величезний партизанський табір, куди стікалися фермери, ремісники, негри. Місто, де знаходилися королівські війська, був оточений і незабаром капітулював, що послужило сигналом до повстання у всіх колоніях.
Відомий англійський просвітитель Т. Пейн, який прибув до Філадельфії, у памфлеті “Здоровий глузд” пропагував проголошення колоній самостійною державою і висував ідею природної рівності людей у правах, що сприяло успіху боротьби.
Другий Континентальний конгрес у липні 1776 р. прийняв Декларацію незалежності. Вона проголошувала створення нової держави – Сполучених Штатів Америки. В основу Декларації покладена теорія природних прав людини – життя, свобода, власність, прагнення до щастя. Декларація проголошувала принцип народного суверенітету – народ має право засновувати влада, державне правління. За народом проголошувалося право на спротив в разі порушення його прав.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)