Відстань планет до Сонця
- Меркурій – 58 млн. км; Венера – 108 млн. км; Земля – 150 млн. км; Марс – 228 млн. км; Юпітер – 778 млн. км; Сатурн – 1,43 млрд. км; Уран – 2,87 млрд. км; Нептун – 4,5 млрд. км; Плутон – 5,95 млрд. км.
Відстань планет до центру Сонця (зірки, яка їх породила), також як і їх обертання, пов’язане з формуванням Поля Відштовхування (ефірного щита) в області, що нагрівається планети.
Однак на відміну від швидкості обертання планети, відстань обумовлена не швидкістю прогрівання, а безпосередньо величиною Поля Відштовхування, яке виникає у відповідь на нагрів сонячним випромінюванням.
Чим більша величина Поля Відштовхування, тобто чим більша швидкість випускання ефіру, тим далі від зірки розташовуватиметься планета.
У всіх планет Сонячної системи зараз є той або інший кут нахилу осі їх обертання до площини екліптики. Нахил осі обертання відбувається через те, що речовина планети прогрівається сонячним випромінюванням (накопичує частинки з Полями Відштовхування).
Речовина планети в площині екватора прогріте в найбільшій мірі. Пояснюється це тим, що на самому початку життя планети, коли вона тільки почала обертатися, вісь її обертання була перпендикулярна прямій, проведеної через центр Сонця і центр планети.
Так от, нахил осі вказує на те, що у планети в області екватора і в прилеглих областях сформувалося постійно існуюче Поле Відштовхування.
Поле Відштовхування планети формують частинки з Полями Відштовхування, які накопичуються на поверхні хімічних елементів атмосфери.
Власне, саме через виникнення цього постійного Поля Відштовхування планети і “нахиляються”.
До чого це було сказано? Та до того, що коли ми говоримо про Поле Відштовхування (ефірний щит), величина якого обумовлює відстань планети до Сонця, то мова йде саме про Поле Відштовхування, яке існує в області екватора планети, так як воно найбільше за величиною.
Тобто величина саме цього Поля Відштовхування, яка виникає в площині екватора, якраз і служитиме мірилом відстані, яке встановлюється між планетою і Сонцем. Чим більше величина цього Поля Відштовхування – тобто чим з більшою швидкістю екватор планети випускає ефір, тим більша відстань встановлюється між планетою і Сонцем.
Планети в Сонячній системі можна порівняти з повітряними кулями. Повітря всередині купола кулі нагрівається полум’ям пальника і завдяки цьому куля віддаляється від поверхні планети (тобто від її центру). Тільки у випадку планет в якості пальника виступає саме Сонце.
Давайте подумаємо, чому планети взагалі віддаляються від Сонця.
Слід нагадати собі, що чим далі від Сонця, тим менше число сонячних частинок, які досягають даної точки.
Так от, у міру прогріву речовини в області екватора, Поле Відштовхування цієї області стає все більше. Збільшення Поля Відштовхування говорить про те, що швидкість випускання ефіру стає більше швидкості, з якою ефір рухається до Сонця (тобто більше величини Поля Тяжіння Сонця в даній точці).
Раз планета випускає ефір швидше, ніж його встигає притягувати до себе Сонце, вона починає віддалятися. Однак, як уже говорилося, з ростом відстані до Сонця, зменшується кількість сонячних частинок, які досягають планети. Це означає, що швидкість віддалення будь-якої планети від Сонця плавно зменшується з ростом її відстані до Сонця.
Тобто віддалення планет сповільнюється, у міру того як вони віддаляються.
Можна сказати, що існує механізм зворотного зв’язку. Чим далі від Сонця, тим менше сонячних частинок досягає планети, через що зменшується величина Поля Відштовхування, яке формується планетою. У підсумку не відбувається швидкого відльоту планети від Сонця. Всі планети віддаляються плавно, Повільно.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)