Відродження Візантії

У 1204 православна Візантія загинула під ударами західних одновірців-католиків, які виступили в похід, щоб повернути християнські святині на Сході. На її території виникли держави хрестоносців, найзначнішим з яких була Латинська імперія з центром у Константинополі. У цих державах встановилися порядки, що панували в Західній Європі.
Селяни опинилися у владі нових господарів – західноєвропейських феодалів. Розорені лицарями міста прийшли в занепад. Хрестоносці передали контроль над торгівлею, яка приносила великий прибуток, своїм союзникам – венецианцам. Грецькі купці більше не могли торгувати з країнами Сходу. Православне духовенство зазнавало переслідувань, а константинопольська церква була підпорядкована римському папі. Здавалося, весь християнський світ опинився у владі Риму.
Згадайте, які держави існували на території Балканського півострова в Х – XII століттях.
Однак ромеї не здалися. Після падіння Константинополя патріарх, родичі імператора, багато знатні люди бігли на схід, в місто Никею в Малій Азії. Тут виникла Нікейський імперія, яка поступово розширювала свої кордони, відтісняючи хрестоносців. Ворожість з боку підкореного населення, невдачі у війнах із сусідами, внутрішні розбрати підірвали сили західноєвропейських лицарів. У 1261 полководець нікейського імператора стрімким ударом захопив Константинополь, необачно покинутий військом хрестоносців і венеціанським флотом. У пограбованому завойовниками соборі св. Софії відбулася коронація нового візантійського імператора – Михайло VIII Палеолога. Так була відновлена ​​Візантійська імперія.

Незважаючи на удачу, византийцам не вдалося повернути втрачених позицій. Після вигнання хрестоносців Константинополь являв собою жалюгідне видовище. Багатства міста були розграбовані, імператорський палац виявився непридатним для життя. Візантія XIII-XIV століть була лише тінню колишньої великої держави. Її територія зменшилася в кілька разів, імперія більше не панувала на морях, де господарювали Венеція і Генуя. Армія Візантії більше не вселяла страху сусідам. Селяни, що потрапили в залежність від великих землевласників, вже не могли служити в армії. Імператору доводилося набирати військо з найманців, які були вірні тільки до тих пір, поки їм платили гроші. Грошей в казні ставало все менше: доходи від зовнішньої торгівлі скоротилися, ремесло занепало. Щоб звести кінці з кінцями, уряду доводилося підробляти монету і навіть продавати коштовності, що прикрашали імператорську корону.

Римський папа і європейські лицарі не полишали надій повернути собі землі Візантійської імперії. Венеціанці та генуезці, що підпорядкували багато острови Середземного моря, прагнули диктувати свою волю візантійському імператорові. Вони навіть намагалися атакувати Константинополь, але безуспішно.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Відродження Візантії