Відкриття складу жирів

Учитель звертається до класу з проханням дати визначення жирам, як складних ефірів гліцерину і жирних карбонових кислот, а потім повідомляє, що шлях пізнання хімічної природи жирів був непростий. Люди почали використовувати жири в повсякденному житті набагато раніше, ніж задумалися про їх хімічному будову. Тваринні і рослинні жири є одним з основних компонентів їжі, їх використовували як мастила, косметичного засобу, палива для освітлення вулиць і жител.

По уроку “Багатоатомні спирти” учні пам’ятають історію відкриття гліцерину. У 1779 р вже шведський хімік К. Шеєле, нагріваючи оливкова олія з кислотою, отримав в’язку жовтувату рідину, солодку на смак. Нова речовина було названо гліцерином. Незабаром з’ясувалося, що гліцерин входить до складу всіх жирів.

Початок систематичних досліджень жирів пов’язане з ім’ям французького хіміка Мішеля Ежена Шевреля. У 1811 р Шеврель показав, що при гідролізі жирів як тварини, так і рослинного походження утворюється гліцерин і карбонові кислоти. Так були відкриті вісім невідомих раніше карбонових кислот: стеаринова, олеїнова, масляна, капронова та ін. Однак висновок про те, що жири є складними ефірами гліцерину і жирних кислот був зроблений не Шеврелем, а Жаном Батистом Дюма і П’єром Жозефом Пельтьє в 1839 р Шеврель також заперечував можливість зворотного синтезу жирів з продуктів їх омилення. Такий процес був вперше здійснений Марселеном Бертло в 1854 р


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Відкриття складу жирів