Відкриття гелію

“Зараз, коли наповнені гелієм повітряні кульки бачиш на кожному дитячому дні народження, може здатися дивним, – пишуть брати Гарфінкл, фізик Девід і письменник Річард, – що [в 1868 р] гелій був оповитий такою ж таємницею, як сьогодні – темна матерія. Тоді це була речовина, ніколи не зустрічалося на Землі, виявлене тільки на Сонце, та й то лише побічно, за наявністю в сонячному світлі його спектральних ліній “.

Дійсно, відкриття гелію – подія визначне: вперше хімічний елемент був відкритий на неземне об’єкті до того, як його знайшли на Землі. Гелій удосталь присутній у Всесвіті, проте більшу частину своєї історії людство про нього не знало.

Гелій інертний, безбарвний, не має запаху, а його температури кипіння і плавлення – нижче, ніж у всіх інших хімічних елементів. За поширеністю у Всесвіті гелій посідає друге місце після водню – на нього припадає близько 24% маси зірок. Гелій був відкритий в 1868 р астрономами П’єром Жансеном і Норманом Локьером, заметившими у випромінюванні Сонця невідомі спектральні лінії. На Землі гелій знайшли тільки в 1895 р – британський хімік сер Вільям Рамзай виявив його в складі радіоактивного, багатого ураном, мінералу. У 1903 р в США були знайдені великі запаси геліоносного природного газу.

Через надзвичайно низької температури кипіння рідкий гелій став стандартним охолоджувачем надпровідних магнітів, що використовуються в медицині для МРТ (магнітно-резонансної томографії) і в прискорювачах частинок. При дуже низькій температурі рідкий гелій набуває властивість надплинності. Гелій також важливий для глибоководних занурень – він перешкоджає проникненню в мозок занадто великих кількостей кисню – і при зварюванні для зменшення окислення при високих температурах. Він використовується також при запусках ракет, метеозондов і для виявлення витоків в трубопроводах і котлах.

Основна частина гелію у Всесвіті – це утворився при Великому вибуху ізотоп гелій-4, що містить два протони, два нейтрона і два електрони. Інша частина гелію народилася в зірках з ядер водню в результаті ядерної реакції синтезу. На поверхні Землі гелій зустрічається порівняно рідко, оскільки він настільки легкий, що швидко летить у космічний простір. Легкість гелію використовується в аеростатах, що піднімаються в атмосферу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Відкриття гелію