Види відчуттів
Відчуття ми отримуємо за допомогою органів чуття. Існують наступні види відчуттів – зорові, слухові, нюхові, смакові та ін.
Зорові образи відчуттів – це відчуття світла і кольору. Все, що ми бачимо, має який-небудь колір. Безбарвним може бути тільки абсолютно прозорий предмет, який ми не бачимо. Кольори бувають ахроматические (білий, чорний і проміжні між ними відтінки сірого) і хроматичні (т. Е. Різні відтінки червоного, жовтого, зеленого, синього).
Зорові відчуття виникають в результаті впливу світлових променів (електромагнітних хвиль) на чутливу частину нашого ока. Світлочутливим органом ока є сітківка, в якій знаходяться клітини двох типів – палички і колбочки, названі так за їх зовнішню форму. Таких клітин в сітківці дуже багато – близько 130 паличок і 7 млн??колбочок.
При денному освітленні активні тільки колбочки (для паличок таке світло занадто яскравий), в результаті ми бачимо кольору, т. Е. Виникає відчуття хроматичних кольорів – всіх кольорів спектра. При слабкому освітленні (в сутінках) колбочки припиняють роботу (світла для них недостатньо) і зір здійснюється тільки апаратом паличок – людина бачить в основному сірі кольори (всі переходи від білого до чорного, т. Е. Ахроматичні кольори). Ось чому кажуть: “Вночі всі кішки сірі”.
Є захворювання, при якому порушується робота паличок і людина дуже погано бачить або нічого не бачить в сутінки і вночі, а вдень його зір залишається відносно нормальним. Це захворювання називається “куряча сліпота”, так як кури не мають паличок і в сутінках майже нічого не бачать. Сови, кажани, навпаки, мають в сітківці тільки палички – днем??ці тварини майже сліпі.
Колір по-різному впливає на самопочуття і працездатність людини, на успішність навчальної діяльності. Психологи відзначають, що найбільш прийнятний колір для фарбування стін навчальних приміщень оранжево-жовтий, створює бадьорий, піднесений настрій, і зелений, що створює рівний, спокійний настрій. Червоний колір збуджує, темно-синій пригнічує, і той і інший стомлюють очі.
У деяких випадках у людей спостерігається порушення нормального відчуття кольору. Причинами цього можуть бути спадковість, захворювання і травми очей. Найчастіше зустрічається червоно-зелена сліпота, звана дальтонізм (по імені Дальтона, вперше описав це явище). Таку особливість зору, як дальтонізм, слід враховувати при виборі професії. Дальтоніки не можуть бути шоферами, льотчиками, художниками-живописцями і модельєрами та ін. Повна відсутність чутливості до хроматичним кольорам зустрічається дуже рідко.
Чим менше світла, тим гірше бачить людина. Тому не можна читати при поганому освітленні, в сутінках, щоб не викликати зайву напругу в роботі очей, що може бути шкідливо для зору, сприяти розвитку короткозорості, особливо у дітей і школярів.
Вчителю слід звернути увагу на дітей, які скаржаться на часті головні болі. Нерідко це стан зумовлено поганим зором або постійною напругою при роботі в умовах недостатньої освітленості. Погано що бачить дитина повільніше інших працює на уроці, подовгу вдивляється в те, що написано на дошці, помиляється при списуванні з дошки і т. П. Тому, аналізуючи причини слабкої успішності того чи іншого учня, не можна не взяти до уваги можливі порушення в роботі зорового аналізатора.
Слухові відчуття виникають при допомозі органу слуху. Розрізняють три види слухових відчуттів: мовні, музичні та шуми. У цих видах відчуттів звуковий аналізатор виділяє чотири якості: силу звуку (гучний – тихий), висоту (високий – низький), тембр (своєрідність голосу або музичного інструменту), тривалість звуку (час звучання), а також темпорітміческіе особливості послідовно сприймаються звуків.
Слух до звуків мови називається фонематичним. Він формується залежно від мовної середовища, в якій виховується дитина. Оволодіння іноземною мовою передбачає вироблення нової системи фонематичного слуху. Розвинений фонематичний слух дитини помітно впливає на безпомилковість письмової мови, особливо в початковій школі.
Дитина з погано розвиненим фонематичним слухом допускає при листі вельми характерні помилки: плутає схожі за звучанням приголосні, пропускає голосні. Розвиненість фонематичного слуху у молодшого школяра можна визначити за допомогою запропонованої Н. І. Гуткиной (1996, 2000) методики “звукові хованки”, суть якої полягає в наступному. Дорослий пропонує дитині пограти в “хованки” зі звуком, показавши попередньо, як потрібно виділяти звук, який дитина повинна буде відшукати в словах, і вимовляє кілька слів. Дитина повинна відповісти, є розшукуваний звук у цих словах чи ні. Зазвичай дитину просять по черзі шукати звуки о, а, ш, с. Всі слова необхідно вимовляти дуже чітко, виділяючи кожен звук, а голосні звуки навіть тягнути. Можна запропонувати дитині самій вимовити слово і послухати його. Одне і те ж слово можна повторити кілька разів.
Подібні ігри можуть бути використані не тільки для діагностики, але й для розвитку фонематичного слуху дитини. Незайвим буде і проведення таких ігрових занять з усіма першокласниками на уроці.
Музичний слух дитини виховується і формується так само, як і мовний слух. Тут велике значення має раннє прилучення дитини до музичної культури людства.
Шуми можуть викликати у людини певний емоційний настрій (шум дощу, шелест листя, виття вітру), служити сигналом наближення небезпеки (шипіння змії, грізний гавкіт собаки, гуркіт поїзда, що йде) або радості (тупіт ніжок дитини, кроки наближається коханої людини, грім салюту) . У шкільній практиці частіше доводиться стикатися з негативним впливом шуму: він стомлює нервову систему людини.
Вібраційні відчуття відображають коливання пружного середовища. Такі відчуття, наприклад, отримує людина при дотику рукою до кришки звучного рояля. Вібраційні відчуття зазвичай не грають у людини важливої??ролі і розвинені дуже слабо. Вони, однак, досягають вельми високого розвитку у багатьох глухих, яким частково замінюють відсутній слух.
Нюхові відчуття. Наша здатність відчувати запахи називається нюхом. Органами нюху є спеціальні чутливі клітини, які знаходяться в глибині носової порожнини. Окремі частинки різноманітних речовин проникають в ніс разом з повітрям, яке ми вдихаємо, і дратують чутливі клітини, т. Е. Рецептори. Так ми отримуємо нюхові відчуття. У сучасної людини нюхові відчуття грають порівняно невелику роль. Але сліпо-глухі люди користуються нюхом, як зрячі користуються зором і слухом: визначають по запахам знайомі місця, дізнаються знайомих людей, отримують сигнали про небезпеку та ін.
Нюхові відчуття попереджають людину про небезпечну для організму повітряному середовищі (запах газу, гару). Запахи предметів мають вплив на емоційний стан людини. Існування парфумерної промисловості цілком зобов’язана естетичної потреби людей у??приємних запахах.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)