Види контролю фінансів
Контроль фінансів як ключовий фактор ефективності стратегічного управління фірми
Фінансове планування і контроль – це невід’ємна частина стратегічного контролінгу будь-якого підприємства в цілому. Незалежно від типології стратегічного управління, контроль фінансів займає вагоме місце не тільки в позиціонуванні підприємства, але і в подальшому функціонуванні фірми.
Спершу слід зазначити, що контроль фінансів – це комплекс взаємопов’язаних елементів і послідовних дій, спрямованих на оптимізацію фінансових потоків підприємства, на скорочення або перегляд статей витрат. Контроль фінансів може бути розглянутий як статичну і динамічну економічне явище. Якщо при статичному фінансовий контроль йдеться про аудит або залучення фахівця з боку на фіксований відрізок часу для проведення перевірки, то динамічне управління – це ціла політика ведення справ підприємства, яка впроваджується в основну стратегію фірми. Також фінансовий контроль може виступати як оздоровчим засобом для фірми, так і способом залучення інвестиційного капіталу. У цьому випадку фінансовий контроль проводиться з метою надати підприємству підвищений рівень інвестиційного потенціалу. Незалежно від цільової спрямованості фінансового контролю, він може бути поділений на чітко визначені групи.
Коротка характеристика державного фінансового контролю та його складових
Такий вид контролю проводиться, як випливає з назви, органами державної влади. Ключовою особливістю державного контролю є його обов’язковість, яка покликана забезпечувати належний контроль за витратою національних засобів і пропорційних надходжень. Також слід відзначити той факт, що державний контроль часто виконується всіма трьома гілками влади, а саме Законодавством, Президентом і Урядом. Похідною від державного є відомчий фінансовий контроль, який є, по суті, локальним варіантом “батьківського” управління. У зв’язку з величезним зростанням кількості економічних агентів, державний контроль не може проводити аудит на місцях, саме тому існує відомчий, який проводить контроль фінансів підвідомчих організацій. Обидва контролю відрізняються консерватизмом в способах проведення перевірки, а також високим рівнем централізації фінансових потоків.
Внутрішньофірмовий контроль як фактор оздоровлення підприємства
Внутрішньофірмовий контроль має місце в ряді випадків, коли він відіграє роль оздоровчого засобу для підприємства, в тому числі і під час економічної рецесії або кризи. Найчастіше, особливо це стосується вітчизняних підприємств, у організацій малого бізнесу немає чіткої політики регулювання фінансового потоку, властивої великим компаніям з чітким терміном операційного циклу.
Однак фінансовий контроль дозволяє скасувати на підприємстві статті витрат, незатребуваний персонал і обладнання, що простоює, систематизувати витрати, привести їх до спільного знаменника. Крім того, впровадження фінансового контролю в загальну стратегію організаційного управління та корпоративну політику дозволить дисциплінувати персонал і впровадити чітку систему мотивації, що в результаті підвищить продуктивність праці. Слід також пам’ятати і про те, що підприємства з впорядкованими фінансовими потоками і прозорою документацією є більш привабливими як для інвесторів, так і для банку.
Банківський контроль – як показник надійності позичальника
Банківський контроль найчастіше використовується у випадках перевірки підприємства на предмет кредитної політики, благонадійності і рентабельності. Вельми велика система контролю дозволяє банку з точністю визначити кредитування якого підприємства є найбільш рентабельним і ефективним. Безпосередньо після видачі банком позичальникові кредитних коштів, фінансова організація не зупиняє процес контролю, спостерігаючи за тим, як клієнт оплачує рахунки і перекриває заборгованість.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)