Види комерційних організацій
Товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, акціонерні товариства – розглянемо їх докладніше.
ТОВ (товариства з обмеженою відповідальністю) – товариство, чий статутний капітал розділений на частки, які визначають установчі документи.
Учасники не відповідають за зобов’язаннями і несуть ризик збитків в межах своїх вкладів. Для ТОВ, як і для інших товариств, фіксується мінімальний розмір капіталу – 100 мінімальних розмірів оплати праці за місяць (на відміну від інших організаційно-правових форм організацій, де такої фіксації немає). Якщо після закінчення фінансового року вартість активів нижче статутного капіталу, суспільство оголошує про зменшення капіталу, а якщо вартість менше встановленого мінімуму, суспільство ліквідується. Статутний капітал – це межа активів, яка забезпечує гарантію інтересів кредиторів.
Установчий договір не обов’язковий, але статут повинен бути завжди. У статуті прописуються заходи відповідальності ТОВ перед третіми особами. Орган управління – загальні збори учасників. Учасники можуть продавати свої частки або їх частини іншим учасникам, частка може відчужуватися на користь третіх осіб (якщо статут не забороняє цього).
Вийти з товариства учасник може в будь-який момент без згоди інших учасників. При виході виплачується розмір частки учасника у статутному капіталі. Частки можуть передаватися у спадок або в порядку правонаступництва.
Ліквідація відбувається за одноголосним рішенням учасників або за рішенням суду.
Товариства з додатковою відповідальністю функціонують так само, як і ТОВ, але відповідальність учасників інша: вони несуть всім своїм майном, не тільки в розмірах вкладу до статутного капіталу.
Акціонерні товариства – їх статутний капітал розділений на певне число акцій, учасники не відповідають за його зобов’язаннями і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій. Акціонерні товариства бувають відкриті і закриті. У відкритих АТ учасники можуть відчужувати акції без згоди інших учасників. У закритих АТ акції розподілені між засновниками або заздалегідь певним колом осіб.
Майнові гарантії в АТ існують у формі статутного капіталу, який визначає мінімальний розмір майна АТ і гарантує виконання інтересів кредиторів. Внесок в майно АТ може бути фінансовий, у вигляді цінних паперів, майнових прав або інших прав, які можуть мати грошову оцінку. Мінімальний статутний капітал – 1000 мінімальних розмірів оплати праці за місяць. Акції, що випускаються АТ, – іменні. Керуючий орган АТ – рада директорів, який захищає інтереси учасників, володіє контролюючими та розпорядчими функціями. Рада директорів обов’язково створюється в суспільствах, в яких більше 50 учасників, в менших товариства установа ради директорів залишається на розсуд учасників.
Ліквідація АТ відбувається або за рішенням учасників, або за рішенням суду, в результаті банкрутства.
Виробничі кооперативи
Виробничі кооперативи – добровільне об’єднання громадян для ведення спільної господарської діяльності, заснованої на їх особистій участі та об’єднанні майнових пайових внесків.
Пайові внески стають власністю кооперативу. Підприємницька діяльність кооперативів здійснюється тільки на увазі досягнення загальних цілей. Управління відбувається шляхом голосування на загальних зборах учасників, які є найвищим органом управління. У кожного учасника є один голос. Виконавчі органи кооперативу – правління або голова (або разом). Прибуток розподіляється між учасниками в залежності від розміру трудової участі (так само і з майном в разі ліквідації).
Учасники можуть вийти з кооперативу в будь-який час, також можуть бути виключені на загальних зборах. Після виходу колишні учасники отримують вартість свого паю (або майно, що відповідає розміру паю). Пай передається третім особам тільки за згодою кооперативу, інші учасники мають переважне право купівлі паю.
Ліквідація кооперативів відбувається в результаті рішення на загальних зборах (добровільна) або за рішенням суду, після процедури банкрутства.
Унітарні підприємства
Унітарні підприємства (державні і муніципальні) – організації, які не наділені правом власності на закріплене за ними майно. Майно належить державі (суб’єктам федерації) або є муніципальним. Воно неподільне. Існує два типи УП:
Засновані на праві господарського відання (у них ширше економічна самостійність, часто діють як товаровиробники; власник майна не відповідає за їх зобов’язаннями);
засновані на праві оперативного управління (казенні підприємства; держава несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями організації в разі, якщо майна недостатньо для виконання основних функцій).
Статут УП затверджується державними або муніципальними органами влади, на відміну від інших форм організаційно-правової діяльності. Статутний фон повністю оплачується власником до реєстрації підприємства (тобто, державою або муніципальними органами влади). Мінімальний розмір статутного фонду – 1000 розмірів мінімальної оплати праці за місяць. Унітарне підприємство може створювати дочірні підприємства, передаючи їм частину майна в господарське відання.
Ліквідація відбувається за рішенням власника майна (держави чи інших органів влади), за рішенням суду, в результаті банкрутства.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)