Відділ риніофіти
Відділ риніофіти (Rhyniophyta) об’єднує найдавніші й найпри-мітивніші вищі рослини. Він поділяється на один клас – рініопсида, в якому є два порядки: ринієві та псилофітові. Ці рослини росли наприкінці силурійського – до середини девонського періодів. Риніофіти були невеликими рослинами без листків та коренів, з дихотомічним розгалуженим спорофітом. Різні за розміром та формою спорангії з численними спорами містилися на верхівці. Риніофіти жили на вологих та болотяних місцях, деякі з них були водяними рослинами, їх вважають предками мохо-, хвоще – та папоротеподібних.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Відділ папоротеподібні Відділ папоротеподібні (Polypodiophyta, синонім Pteridophyta). Представники цього відділу були дуже поширені в девонському періоді, зокрема, їх деревоподібні форми, які тепер збереглися в тропічних широтах. У помірних широтах переважають трав’янисті форми, які ростуть у вологих, тінистих мішаних і широколистих лісах, на болотах. У сучасних трав’янистих формах листки переважають за розмірами стебло, яке часто буває повзучим, і […]...
- Відділ мохоподібні Відділ мохоподібні (Bryophyta) утворюють рослини з примітивною будовою тіла. Вегетативне тіло – гаметофіт – має вигляд слані або простого чи розгалуженого пагона, так званого стебла, позбавленого кореня. Талом з нижнього боку, а стебло здебільшого в основі (крім сфагнових мохів) вкриті ризоїдами1 (грец. рі^а – корінь і siSog – вигляд). Крім розмноження спорами, яке переважає, мохоподібним […]...
- Відділ плавуноподібні Відділ плавуноподібні (Lycopodiophyta). Сучасні представники цього відділу – це багаторічні трав’янисті рослини з розгалуженими стеблами, густо вкритими листками, що стеляться по землі. Ростуть вони у хвойних лісах, на болотах помірної зони, ще більше їх у тундрі. У силурі та карбоні палеозою росли деревоподібні форми, які наприкінці палеозою – на початку мезозою вимерли. Деякі види в […]...
- Відділ Плауноподібні (Lycopodiophyta) Плауновидні – одна з найбільш древніх груп рослин. Перші плауновидні були трав’янистими рослинами. У кам’яновугільному періоді з’явилися деревовидні види, але вони вимирали, і залишки їх утворили поклади кам’яного вугілля. Більшість плауновідних до теперішнього часу вимерли. Збереглися лише деякі види плаунів і селагинелл. Всі сучасні представники плауновідних – багаторічні трав’янисті, зазвичай вічнозелені рослини. Деякі з них […]...
- Відділ хитрідіомікотові гриби і Слизевики Це переважно водні організми, вельми різноманітні за будовою і особливостям репродуктивних процесів. Їх налічують близько 600 видів. Більшість з них мікроскопічно малі. Загальна риса хитрідіомікотові гриби – єдиний гладкий базальний ундуліподій суперечка і гамет. “Гіфи” міцелію цих грибоподібних організмів ценоцітние, стінки їх гіф утворені головним чином хітином, а також глюканів. Мітоз і мейоз в цілому […]...
- Відділ голонасінні – коротко Відділ голонасінні. Голонасінні – це вищі рослини. Їх насіння відкриті, знаходяться в шишках (ялина, кедр, сосна і т. д.). У цьому відділі немає трав. Листя у більшості видів у вигляді лусочок або голок. У голонасінних присутні чоловічі і жіночі шишки. У чоловічих шишках спермії (нерухомі клітини) – відповідно, розмноження може відбуватися без води, а запиленням. […]...
- Відділ моховидні: характеристика Моховидні – найбільш відособлена група вищих рослин. Наука, що займається їх вивченням, носить назву бріології. Сучасні моховидні представлені приблизно 25 000 видами. З них близько 1500 видів зустрічається на території Росії. Найдавніші викопні форми мохів відомі з карбону, але, швидше за все, вони з’явилися значно раніше, можливо, одночасно з риниофитов і незалежно від них. Моховидні […]...
- Відділ голонасінні Відділ голонасінні (Pinophyta або Gimnospermae). Найхарактернішою ознакою голонасінних є те, що насінні зачатки (макроспо-рангії) і насіння розташовані в них на плодолистках, а не замкнені в зав’язі, як у покритонасінних рослин. Усі голонасінні – різноспорові рослини. Перші з них – насінні папороті – з’явилися наприкінці девонського періоду. Багато видів, родів і навіть цілі порядки відомі винятково […]...
- Відділ харові водорості Відділ харові водорості (Charophyta) є своєрідними рослинами, розміри яких сягають 20-30 см, максимальні – до 1-2 м. Багатоклітинна слань має вигляд зелених розгалужених чагарничків з верхівковим ростом, прикріплених до субстрату відростками нижньої частини талому або ризоїдами. Клітини цих водоростей бувають двох типів: одноядерні дрібні – утворюють вузли, багатоядерні великі (до кількох сантиметрів) – міжвузля. Хлоропласти […]...
- Відділ водорості – доповідь Відділ водорості (або тип водорості) Нижчі рослини. Відомо близько 30 000 водоростей. Рослини з відділу водорості, як правило, живуть у воді. Але зустрічаються і в грунті. Можуть бути одноклітинними і багатоклітинними. Є помітні тільки під мікроскопом, а є довшим 20-поверхового будинку. Найімовірніше, вони одні з перших почали давати Землі кисень і органічні речовини. Будова водоростей […]...
- Відділ Хвощеподібні Загальна характеристика хвощевидних. В даний час Хвощеподібні – це самий нечисленний відділ серед папоротеподібних. Єдиний рід Хвощ включає 32 види, з яких 17 зустрічаються на території нашої країни. Хвощі ростуть на болотах, луках, у лісах і водоймах. Широко поширені по всій земній кулі, за винятком Австралії та Нової Зеландії. Найбільшого розвитку хвощевідниє досягали в кам’яновугільному […]...
- Відділ лишайники Відділ лишайники (Lichenophyta). Лишайники є своєрідною групою нижчих рослин, що складаються з двох інших організмів – гриба (мікобіонта) і водорості (фікобіонта). Досі вважали, що ці організми мають у складі лишайника симбіотичні (натуралістичні) відношення, тобто фотосинтезуюча водорість постачає гриб органічними речовинами, а гриб своїми гіфами захищає водорість від перегрівання й надмірного освітлення, забезпечує водою й мінеральним […]...
- Відділ покритонасінні, квіткові Відділ покритонасінні, квіткові (Angiospermae, Magnoliophyta). Це найчисленніший відділ вищих насінних рослин і найвища ступінь в еволюції рослинного світу. Вони виникли наприкінці юрського – на початку крейдяного періодів. Найхарактернішою ознакою покритонасінних є наявність квітки (звідси й назва квіткові), а також плоду, всередині якого міститься насіння (звідси покритонасінні). Запилення покритонасінних відбувається за допомогою вітру, комах, птахів, води, […]...
- Відділ папоротникоподібні Папоротникоподібні, або папороті, відносяться до числа найбільш древніх груп спорових рослин. За своїм віком вони дещо поступаються тільки риніофітів, зостерофілловим і плауновідних і мають приблизно один геологічний вік з хвощевидних. Їх найдавніші викопні форми відомі з девону. У карбоні великі деревовидні папороті нарівні з іншими споровими рослинами росли в великих вологих лісах, залишки яких утворили […]...
- Відділ Покритонасінні Загальна характеристика. Покритонасінні, або Квіткові рослини, – це найбільший відділ сучасних вищих рослин, що нараховує близько 250 тис. Видів. Однак всю різноманітність цього відділу людству ще не відомо: кожен місяць в світі описують більше 100 нових видів покритонасінних рослин. В даний час покритонасінні відіграють вирішальну роль у формуванні рослинного покриву Землі. Вони ростуть у всіх […]...
- Відділ: Зелені водорості Тіло всіх водоростей є слань. Список представників: Хламідомонада – підвид одноклітинних рухливих організмів; Спірогіра – підвид нитчастих організмів; Ульва – підвид талломовідних морських глибоководних представників; Улотрикс – підвид діатомових водоростей. На прикладі хламідомонад розберемо: з чого складаються зелені водорості, як відбуваються процеси дихання, харчування та розмноження, та ін. У неї, як в одноклітинний еукаріотичний організм, […]...
- Відділ покритонасінні, або квіткові В цей відділ входять самі високоорганізовані рослини з коли-небудь існували на нашій планеті. Від інших вони відрізняються багатьма прогресивними особливостями, але насамперед їх об’єднує наявність абсолютно нового утворення, що здійснює розмноження (причому як статеве, так і безстатеве), – квітки. Переважним поколінням у покритонасінних є автотрофний спорофит. Гаметофіт при цьому редукований, причому ступінь цієї редукції максимальна […]...
- Загальна характеристика мохів – коротко Мохи ставляться до вищим рослинам. Однак це найбільш древня і просто влаштована група. При цьому моховидні дуже різноманітні і численні і поступаються за кількістю видів тільки квітковим рослини. Налічується близько 25 тисяч видів мохів. Переважна кількість мохів є багаторічними рослинами, їх висота від декількох міліметрів до 20 см. Мохи ростуть тільки в добре зволожує місцевостях. […]...
- Відділ бурі водорості: приклади Майже всі представники цього відділу живуть в морях як донні, епіфітні, бентосні, рідше як вдруге планктонні організми (рід саргассум). Донні форми відносяться до числа найбільш масових донних макрофікот, особливо в холодних водах, де утворюються зарості з біомасою до 40-100 кг на 1 м2. Все бурі водорості (а їх налічують близько 1500 видів) – багатоклітинні організми. […]...
- Відділ жовтозелені водорості Відділ жовтозелені водорості (Xanthophyta). Раніше їх називали різноджгутиковими водоростями тому, що зооспори мають два нерівних джгутики: короткий – гладкий, а довгий – перистий. Це одноклітинні, багатоклітинні, зрідка ценобіальні та колоніальні форми. Деякі мають неклітинну будову тіла. Вільноплаваючі та прикріплені до субстрату організми. У багатьох видів жовтозелених водоростей оболонка клітин складається з двох стулок. Хроматофори здебільшого […]...
- Відділ евгленові водорості Відділ евгленові водорості (Euglenophyta). Це рухливі одноклітинні організми, які за допомогою одного або двох джгутиків, що відходять від переднього заглибленого кінця клітини (гортані), постійно рухаються субстратом або обертаються навколо своєї осі, заглиблюючись таким чином у воду. Евгленові водорості – здебільшого автотрофні організми, але залежно від умов деякі з них можуть змінювати форму живлення на міксотрофну1 […]...
- Відділ Голонасінні рослини Загальна характеристика. Голонасінні – це багаторічні вічнозелені, рідше листопадні (модрина) дерева або чагарники, рідко ліани (ефедра) (рис. 66). Всі представники відділу – наземні рослини. Водних форм серед голонасінних немає. Розміри рослин сильно варіюють від невеликих кустарничков до гігантських дерев висотою до 120 м. Тривалість життя деяких голонасінних дуже велика. Так, наприклад, вік деяких секвоядендрон (мамонтове […]...
- Відділ справжні гриби Відділ справжні гриби (Mycota, Fungi). Всі справжні гриби – гетеротрофні організми, котрі позбавлені хлорофілу. Вегетативне тіло грибів називають міцелієм (грец. pvK^q – гриб), або грибницею. Розмноження в них вегетативне або спорове. Тіло грибниці складається із системи тонких ниток-гіф, які мають верхівковий ріст, можуть бути розгалуженими або нерозгалуженими. Прямі сонячні промені негативно впливають на ріст і […]...
- Мозковий відділ черепа Мозковий відділ черепа дорослої людини становлять такі кістки: лобна, потилична, клиноподібна, решітчаста, дві скроневі і дві тім’яні. Непарна воздухоносной лобова кістка складається з луски, двох горизонтальних очноямкових частин і носової частини. Лобова кістка формує лоб і несе на собі лобні горби, які є характерною особливістю людини розумної, а також утворює верхні стінки очниць, порожнини носа, […]...
- Відділ базидіомікотові Найбільш звичні нам види належать до базидіомікотові. Базидіомікотові об’єднують 25-30 тис. Видів. Назва відділу дали по особливим репродуктивним структурам – базидії, на яких утворюються базидіоспори. Зрілі базидіоспори, опадаючи, при проростанні утворюють так званий первинний міцелій. Він завжди гаплоїдний і спочатку може бути ценоцітним, але пізніше розділяється на одноядерні клітини. Досить скоро відбувається злиття вегетативних клітин […]...
- Кругообіг вуглецю в природі Вуглець – життєво важливий елемент для тварин і рослин. Рослини, використовуючи двоокис вуглецю повітря і енергію сонця, створюють органічні речовини. Травоїдні тварини, що харчуються рослинами, використовуючи ці вже готові речовини, у свою чергу служать їжею для хижаків. Рослини і тварини, відмираючи, гниють, окислюючись і частково перетворюючись на двоокис вуглецю, яка знову споживається рослинами, частково ж […]...
- Відділ Багрянки Ця своєрідна група водоростей іноді виділяється в особливу підцарство рослин або навіть окреме царство. У цьому підручнику визнано доцільним віднести багрянки до царства протоктістів в якості особливого відділу. Описано близько 4100 видів багрянок, що належать приблизно до 650 пологів. Найдавніші достовірні багрянки виявлені в копалин відкладеннях кембрію, що мають вік приблизно 550 млн років. Багрянкі […]...
- Загальна характеристика грибів – біологія Клітка переважної більшості грибів має клітинну стінку. Вона містить різні речовини, серед яких примітний хітин. У цитоплазміприсутні типові клітинні органели, за винятком пластид. У грибів немає хлоропластів, тому вони – типові гетеротрофи. Кількість ядер в клітині може бути різним. 2. Якими можуть бути плодові тіла грибів? Для освіти, захисту та поширення суперечка у грибів часто […]...
- Хвощі і плавуни Хвощі і плавуни – два самостійних відділу царства рослин. Їх часто розглядають разом, так як вони мають багато спільного. Хвощі Відділ хвощевидних включає 25 видів. Всі вони є трав’янистими рослинами, але деякі з них досягають великих розмірів. Так, хвощ гігантський, зростаючий в тропічних лісах Америки, виростає до 10-12 м. При діаметрі 2-3 см. У наших […]...
- Розмноження надземними пагонами Як вам відомо, у деяких рослин на коренях утворюються додаткові бруньки. З них розвиваються надземні пагони, від підстав яких відростають додаткові корені. Ці пагони називають кореневими нащадками. Після відмирання материнського кореня дочірні рослини стають самостійними. За допомогою кореневих нащадків розмножуються і швидко займають нові території малина, осика, іван – чай, щавель малий. Особливо багато кореневих […]...
- Опорні коріння У деяких рослин, для підтримки їх у повітряному середовищі, додатково утворюються опорні корені. Вони можуть відходити від крони і, досягнувши поверхні грунту, інтенсивно галузитися. Такі коріння характерні для тропічної рослини баньян. Вони нагадують за формою стовпи і називаються стовповидні. У кукурудзи від нижніх ділянок стебла відходять потужні додаткові корені, названі ходульними. Вони оберігають рослини кукурудзи […]...
- Повідомлення про папороть Папороті – це зелені квіткові рослини з розділеними листям, які, як правило, ростуть у вологих, тіньових областях. Папороті – давня група рослин. Вчені вважають, що наземні рослини вийшли з води близько 475 мільйонів років тому. Близько 400 мільйонів років тому судинні рослини відділилися від НЕ судинних рослин, і незабаром після цього з’явилися папороті. Близько 350 […]...
- Порядок ізоетопсиди і відділ зостерофілові Ізоетопсиди представлені приблизно 70 видами, що об’єднуються в один рід ізоетопси (lsoetes) єдиного сімейства ізоетопсиди (Isoetaceae). Майже всі ізоети – зануренно-водні (дуже рідко наземні) багаторічні трави з коротким вертикальним потовщеним стеблом і розеткою лінійно-шилоподібний циліндричних листя на верхівці. Підстава стебла несе дволопатеве потовщення, так званий Різофора, на якому утворюються коріння. Стебло і Різофора мають рудиментарний […]...
- Відділ евгленові Відомо приблизно близько 1 тисячі видів евгленові. Як правило, це одноклітинні мікроскопічні організми, покриті щільною або еластичною пеллікулой, Ундуліподіев зазвичай два. Єдине ядро характеризується досить специфічним закритим митозом з тривалим збереженням ядерної оболонки і наявністю постійно конденсованих хромосом. Є апарат Гольджі і мітохондрії. У фотосинтезуючих форм є пластиди. Кількість їх варіює від одного-двох до багатьох. […]...
- Мозковий відділ черепа людини Мозковий череп утворюють непарні кістки: потилична, клиноподібна, лобова, решітчаста, і парні: тім’яні і скроневі (див. Атл.). Деякі кістки (клиноподібна і решітчаста), розташовані на кордоні мозкового та лицевого відділів, функціонально беруть участь і у формуванні останнього. Тім’яні кістки (ossa parietalia) майже чотирикутна, замикають череп зверху і з боків. Опуклі частини їх називаються тім’яними буграми. Лобова кістка […]...
- Види коренів і типи кореневих систем 1. Яку роль відіграють коріння в житті рослин? Коріння закріплюють рослину в грунті і міцно утримують його протягом всього життя. Через них рослина отримує з грунту воду і розчинені в ній мінеральні речовини. У коренях деяких рослин можуть відкладатися і накопичуватися запасні речовини. 2. Чим коріння відрізняються від ризоидов? Ризоидов – нитевидное коренеподібні освіту у […]...
- Відділ Покритонасінні, або квіткові рослини Відмінною особливістю цього відділу є наявність плоду, що розвивається з зав’язі квітки. Покритонасінні представлені: деревами, травами і проміжними формами – чагарниками і чагарничками. Виділяють два класи квіткових рослин: однодольні і дводольні. Широке поширення і різноманітність будови квіткових рослин обумовлено придбанням ними в процесі еволюції ряду прогресивних рис: наявність квітки – органу, який поєднує функції статевого […]...
- Плавуни. Хвощі. Папороті Плавуни, хвощі і папороті ростуть переважно у вологих тінистих місцях. Це багаторічні, найчастіше трав’янисті рослини. У тропічних широтах звичайні деревовидні папороті. Всі вони мають коріння, стебло і листя. У цих рослин добре розвинені провідні і механічні тканини, що дозволяє їм досягати великих розмірів. Розмножуються вони спорами і відносяться до вищих спорових рослин. Сучасні плавуни, хвощі […]...
- Який наймолодший відділ головного мозку? В еволюційному процесі наймолодшим з усіх утворень вважається кора великих півкуль, яка влаштована з декількох нейронних шарів. Велику її частину складають нейрони центральної нервової системи. Мозок це м’яз чи ні? Мозок не є м’язом, так як його структура складається з нервових волокон, а не з м’язових. Дана стаття є коротким описом будови і функцій мозку […]...
- Саговники Саговники (Cycadopsida) – вічнозелені деревоподібні рослини з бульбовидними або циліндричним стовбуром, здебільшого невеликі. В деяких видів стовбур досягає 20 м висоти з незначним дихотомічним розгалуженням. Листки великі папоротеподібні, перисті, розміщені пучком на верхівці стовбура. Це реліктова група рослин, відома з пізнього палеозою. У сучасній флорі поширені здебільшого у тропіках і субтропіках обох півкуль. Стовбури саговників […]...