Відділ лишайники

Related posts:

1. Лишайники Це симбиотическая асоціація гриба і водорості. Гриб у цьому випадку або сумчастий, або базидіальний, а водорість або зелена, або синьо – зелена. Поселяються лишайники зазвичай на голих скелях або стовбурах дерев. Водорість постачає гриб органічними Продуктами фотосинтезу, а гриб забезпечує водою і мінеральними солями. Лишайники ростуть дуже повільно і чутливо до забруднення навколишнього середовища, тому […]...
2. Лишайники – презентація У лишайників є важлива відмінність від всіх інших живих істот. У тілі лишайника завжди мають співмешканку два організму – гриб і водорість. Будова лишайника Тіло лишайника називається слоєвищем або талломом. За зовнішнім будовою слані лишайники поділяють на три групи: Накипні; Листоваті; Кущисті. Слоєвище будь-яких організмів царства грибів і лишайників утворено нитками грибниці, які називаються гіфами. […]...
3. Лишайники – загальна характеристика Лишайники – це група симбіотичних організмів, що налічує понад 20 тис. Видів. Різноманіття і поширення лишайників. Лишайники різноманітні за зовнішнім виглядом і забарвленням. Вони бувають рунисті, лістоватие і накипні (рис. 65). У темному ялиновому лісі зі старих гілок до самої землі спускаються кошлаті сиві бороди лишайника-бороданя. У сухих соснових борах утворюється суцільний килим з гіллястих […]...
4. Будову, харчування, розмноження лишайників Будову, харчування, розмноження лишайників. Симбіоз. Роль лишайників у природі і господарстві Лишайники – це організми, тіло яких утворено в результаті симбіозу гриба і водорості. Тіло лишайника називається талломом (слоєвіщем). Фотосинтезуючим компонентом лишайника є водорість або ціанобактерій, а гриб забезпечує поглинання води і мінеральних солей. Серед водоростей зустрічаються найчастіше зелені і жовто-зелені водорості, всього близько 100 […]...
5. Сумчасті гриби, Лишайники, Базидіоміцети Тип сумчасті гриби (Ascoraycetes). Спори у цих грибів укладені в крихітні мішечки. До сумчастих грибів відноситься синьо-зелена цвіль, звана також лимонної цвіллю, так як її сизий наліт нерідко можна бачити на плодах цитрусових культур. Один з представників цих грибів – пеніцілліум (Penicillium), з якого отримують пеніцилін. До сумчастих грибів відносяться і дріжджі, які використовуються при […]...
6. Лишайники – симбіотичні організми Забарвлення лишайників різноманітна: біла, сіра, жовта, коричнева, світло-зелена і т. Д. За зовнішнім виглядом таллом лишайників може бути Накипні (або кірковим), лістоватимі і кущистим. Наакіпние (коркові) талломи схожі на цвіль, корочку, застиглу піну. Їх неможливо відокремити від поверхні, на якій вони оселилися, не пошкодивши її. Лістоватие слоевища мають вигляд лопатей, сланких по поверхні і легко […]...
7. Доповідь про лишайники Лишайники отримали свою українську назву через візуальні подібності з проявами деяких захворювань на шкірі, званих “лишаями”. Лишайники – це асоціації грибів і мікроскопічних зелених водоростей, що живуть в симбіозі, тобто, допомагаючи виживати один одному. У цьому симбіозі мікроводорості синтезують органічні речовини, використовуючи енергію сонця з неорганічних, а гриби надають їм свої тіла для розмноження, але […]...
8. Морфологія лишайників Тіло лишайника диференційовано на органи і являє собою слань (талом). Часто лишайники пофарбовані в різні кольори через присутність пігментів (фіолетові, сині, зелені, коричневі, червоні), які відкладаються в оболонках або в цитоплазмі гіф. Забарвлення слоевища також можуть визначати властиві тільки цим організмам лишайникові кислоти (вони відкладаються у вигляді кристалів на поверхні гіф). Яскравість забарвлення залежить від […]...
9. Відділ справжні гриби Відділ справжні гриби (Mycota, Fungi). Всі справжні гриби – гетеротрофні організми, котрі позбавлені хлорофілу. Вегетативне тіло грибів називають міцелієм (грец. pvK^q – гриб), або грибницею. Розмноження в них вегетативне або спорове. Тіло грибниці складається із системи тонких ниток-гіф, які мають верхівковий ріст, можуть бути розгалуженими або нерозгалуженими. Прямі сонячні промені негативно впливають на ріст і […]...
10. Відділ мохоподібні Відділ мохоподібні (Bryophyta) утворюють рослини з примітивною будовою тіла. Вегетативне тіло – гаметофіт – має вигляд слані або простого чи розгалуженого пагона, так званого стебла, позбавленого кореня. Талом з нижнього боку, а стебло здебільшого в основі (крім сфагнових мохів) вкриті ризоїдами1 (грец. рі^а – корінь і siSog – вигляд). Крім розмноження спорами, яке переважає, мохоподібним […]...
11. Будова, життєдіяльність, розмноження Грибів Основні терміни і поняття, що перевіряються в екзаменаційній роботі: гриби, дріжджі, мукор, борошниста роса, Пеницилл, цвілеві гриби, сапрофіти, симбіоз, ріжки. Гриби – це царство одноклітинних і багатоклітинних еукаріотичних гетеротрофних організмів, що відрізняються як від рослин, так і від тварин особливостями будови і розмноження, способом життя. Царство включає близько 100 тис. видів. Клітинна стінка грибів складається […]...
12. Ліхенологія Термін “ліхенологія” відбувається поєднання двох грецьких слів – “leichen”, що означає “лишай, лишайник” і “lоgos”, що зазвичай перекладають як “наука”. Таким чином, ліхенологія це наука про лишайниках. Сферою її інтересів є вивчення росту, розвитку і розмноження лишайників, їх екологія, використання в побуті, медицині і в якості корму для тварин. Перші відомості про лишайниках датуються 4-3 […]...
13. Особливість лишайників Характерна особливість лишайників – утворення органічних сполук, які називаються лишайниковими кислотами. Ці сполуки невідомі у інших груп організмів. Лишайниковим кислотам властиві два залишку полізамещенних фенолів або фенолкарбонових кислот, пов’язаних один з одним в різних комбінаціях. Біологічна роль лишайникових кислот не цілком зрозуміла. Припускають, що, отлагаясь на оболонках гіф, вони надають їм гидрофобность, ніж створюється внутрішня […]...
14. Відділ папоротеподібні Відділ папоротеподібні (Polypodiophyta, синонім Pteridophyta). Представники цього відділу були дуже поширені в девонському періоді, зокрема, їх деревоподібні форми, які тепер збереглися в тропічних широтах. У помірних широтах переважають трав’янисті форми, які ростуть у вологих, тінистих мішаних і широколистих лісах, на болотах. У сучасних трав’янистих формах листки переважають за розмірами стебло, яке часто буває повзучим, і […]...
15. Розмноження лишайників Розмноження лишайників настільки ж своєрідно, як і вся їхня організація. Кожен з компонентів таллома здатний розмножуватися індивідуально, наприклад, клітини водорості час від часу діляться, проте подальший розвиток нового таллома можливо лише в разі повторної зустрічі гриба і водорості. Тому більш перспективним (в усякому разі, для мікобіонта) буде такий спосіб розмноження, при якому генеративні структури містять […]...
16. Місця проживання і різноманітність лишайників Лишайники ростуть у горах на скелях і каменях, в лісах на грунті, стовбурах і гілках дерев, і в багатьох інших місцях. За зовнішнім виглядом лишайники схожі на накип, лишаї (звідси їх назва), а також на листочки, кущики. Накипні лишайники зустрічаються на скелях і каменях. Вони мають найрізноманітнішу забарвлення: чорну, сіру, буру, червону, зелену. Крупний лістоватимі […]...
17. Відділ Покритонасінні, або квіткові рослини Відмінною особливістю цього відділу є наявність плоду, що розвивається з зав’язі квітки. Покритонасінні представлені: деревами, травами і проміжними формами – чагарниками і чагарничками. Виділяють два класи квіткових рослин: однодольні і дводольні. Широке поширення і різноманітність будови квіткових рослин обумовлено придбанням ними в процесі еволюції ряду прогресивних рис: наявність квітки – органу, який поєднує функції статевого […]...
18. Відділ Багрянки Ця своєрідна група водоростей іноді виділяється в особливу підцарство рослин або навіть окреме царство. У цьому підручнику визнано доцільним віднести багрянки до царства протоктістів в якості особливого відділу. Описано близько 4100 видів багрянок, що належать приблизно до 650 пологів. Найдавніші достовірні багрянки виявлені в копалин відкладеннях кембрію, що мають вік приблизно 550 млн років. Багрянкі […]...
19. Відділ Покритонасінні Загальна характеристика. Покритонасінні, або Квіткові рослини, – це найбільший відділ сучасних вищих рослин, що нараховує близько 250 тис. Видів. Однак всю різноманітність цього відділу людству ще не відомо: кожен місяць в світі описують більше 100 нових видів покритонасінних рослин. В даний час покритонасінні відіграють вирішальну роль у формуванні рослинного покриву Землі. Вони ростуть у всіх […]...
20. Відділ моховидні: характеристика Моховидні – найбільш відособлена група вищих рослин. Наука, що займається їх вивченням, носить назву бріології. Сучасні моховидні представлені приблизно 25 000 видами. З них близько 1500 видів зустрічається на території Росії. Найдавніші викопні форми мохів відомі з карбону, але, швидше за все, вони з’явилися значно раніше, можливо, одночасно з риниофитов і незалежно від них. Моховидні […]...
21. Відділ покритонасінні, квіткові Відділ покритонасінні, квіткові (Angiospermae, Magnoliophyta). Це найчисленніший відділ вищих насінних рослин і найвища ступінь в еволюції рослинного світу. Вони виникли наприкінці юрського – на початку крейдяного періодів. Найхарактернішою ознакою покритонасінних є наявність квітки (звідси й назва квіткові), а також плоду, всередині якого міститься насіння (звідси покритонасінні). Запилення покритонасінних відбувається за допомогою вітру, комах, птахів, води, […]...
22. Відділ голонасінні Відділ голонасінні (Pinophyta або Gimnospermae). Найхарактернішою ознакою голонасінних є те, що насінні зачатки (макроспо-рангії) і насіння розташовані в них на плодолистках, а не замкнені в зав’язі, як у покритонасінних рослин. Усі голонасінні – різноспорові рослини. Перші з них – насінні папороті – з’явилися наприкінці девонського періоду. Багато видів, родів і навіть цілі порядки відомі винятково […]...
23. Відділ Плауноподібні (Lycopodiophyta) Плауновидні – одна з найбільш древніх груп рослин. Перші плауновидні були трав’янистими рослинами. У кам’яновугільному періоді з’явилися деревовидні види, але вони вимирали, і залишки їх утворили поклади кам’яного вугілля. Більшість плауновідних до теперішнього часу вимерли. Збереглися лише деякі види плаунів і селагинелл. Всі сучасні представники плауновідних – багаторічні трав’янисті, зазвичай вічнозелені рослини. Деякі з них […]...
24. Відділ плавуноподібні Відділ плавуноподібні (Lycopodiophyta). Сучасні представники цього відділу – це багаторічні трав’янисті рослини з розгалуженими стеблами, густо вкритими листками, що стеляться по землі. Ростуть вони у хвойних лісах, на болотах помірної зони, ще більше їх у тундрі. У силурі та карбоні палеозою росли деревоподібні форми, які наприкінці палеозою – на початку мезозою вимерли. Деякі види в […]...
25. Відділ папоротникоподібні Папоротникоподібні, або папороті, відносяться до числа найбільш древніх груп спорових рослин. За своїм віком вони дещо поступаються тільки риніофітів, зостерофілловим і плауновідних і мають приблизно один геологічний вік з хвощевидних. Їх найдавніші викопні форми відомі з девону. У карбоні великі деревовидні папороті нарівні з іншими споровими рослинами росли в великих вологих лісах, залишки яких утворили […]...
26. Відділ покритонасінні, або квіткові В цей відділ входять самі високоорганізовані рослини з коли-небудь існували на нашій планеті. Від інших вони відрізняються багатьма прогресивними особливостями, але насамперед їх об’єднує наявність абсолютно нового утворення, що здійснює розмноження (причому як статеве, так і безстатеве), – квітки. Переважним поколінням у покритонасінних є автотрофний спорофит. Гаметофіт при цьому редукований, причому ступінь цієї редукції максимальна […]...
27. Відділ харові водорості Відділ харові водорості (Charophyta) є своєрідними рослинами, розміри яких сягають 20-30 см, максимальні – до 1-2 м. Багатоклітинна слань має вигляд зелених розгалужених чагарничків з верхівковим ростом, прикріплених до субстрату відростками нижньої частини талому або ризоїдами. Клітини цих водоростей бувають двох типів: одноядерні дрібні – утворюють вузли, багатоядерні великі (до кількох сантиметрів) – міжвузля. Хлоропласти […]...
28. Відділ хитрідіомікотові гриби і Слизевики Це переважно водні організми, вельми різноманітні за будовою і особливостям репродуктивних процесів. Їх налічують близько 600 видів. Більшість з них мікроскопічно малі. Загальна риса хитрідіомікотові гриби – єдиний гладкий базальний ундуліподій суперечка і гамет. “Гіфи” міцелію цих грибоподібних організмів ценоцітние, стінки їх гіф утворені головним чином хітином, а також глюканів. Мітоз і мейоз в цілому […]...
29. Відділ Хвощеподібні Загальна характеристика хвощевидних. В даний час Хвощеподібні – це самий нечисленний відділ серед папоротеподібних. Єдиний рід Хвощ включає 32 види, з яких 17 зустрічаються на території нашої країни. Хвощі ростуть на болотах, луках, у лісах і водоймах. Широко поширені по всій земній кулі, за винятком Австралії та Нової Зеландії. Найбільшого розвитку хвощевідниє досягали в кам’яновугільному […]...
30. Порядок ізоетопсиди і відділ зостерофілові Ізоетопсиди представлені приблизно 70 видами, що об’єднуються в один рід ізоетопси (lsoetes) єдиного сімейства ізоетопсиди (Isoetaceae). Майже всі ізоети – зануренно-водні (дуже рідко наземні) багаторічні трави з коротким вертикальним потовщеним стеблом і розеткою лінійно-шилоподібний циліндричних листя на верхівці. Підстава стебла несе дволопатеве потовщення, так званий Різофора, на якому утворюються коріння. Стебло і Різофора мають рудиментарний […]...
31. Відділ Голонасінні рослини Загальна характеристика. Голонасінні – це багаторічні вічнозелені, рідше листопадні (модрина) дерева або чагарники, рідко ліани (ефедра) (рис. 66). Всі представники відділу – наземні рослини. Водних форм серед голонасінних немає. Розміри рослин сильно варіюють від невеликих кустарничков до гігантських дерев висотою до 120 м. Тривалість життя деяких голонасінних дуже велика. Так, наприклад, вік деяких секвоядендрон (мамонтове […]...
32. Відділ жовтозелені водорості Відділ жовтозелені водорості (Xanthophyta). Раніше їх називали різноджгутиковими водоростями тому, що зооспори мають два нерівних джгутики: короткий – гладкий, а довгий – перистий. Це одноклітинні, багатоклітинні, зрідка ценобіальні та колоніальні форми. Деякі мають неклітинну будову тіла. Вільноплаваючі та прикріплені до субстрату організми. У багатьох видів жовтозелених водоростей оболонка клітин складається з двох стулок. Хроматофори здебільшого […]...
33. Відділ базидіомікотові Найбільш звичні нам види належать до базидіомікотові. Базидіомікотові об’єднують 25-30 тис. Видів. Назва відділу дали по особливим репродуктивним структурам – базидії, на яких утворюються базидіоспори. Зрілі базидіоспори, опадаючи, при проростанні утворюють так званий первинний міцелій. Він завжди гаплоїдний і спочатку може бути ценоцітним, але пізніше розділяється на одноядерні клітини. Досить скоро відбувається злиття вегетативних клітин […]...
34. Екологічні групи рослин по відношенню до світла В залежності від забезпеченості рослини сонячним світлом виділяють наступні групи рослин: Геліофіти (вони ж світлові рослини, светолюбы) Це рослини, що живуть на відкритих просторах, з надлишком сонячного світла. При його недоліку швидко хиріють і навіть помирають. До них відносяться береза біла, дуб монгольський, сосна могильна, кущисті лишайники, конюшина повзуча, соняшник і т. д. Сциофиты (вони […]...
35. Відділ евгленові Відомо приблизно близько 1 тисячі видів евгленові. Як правило, це одноклітинні мікроскопічні організми, покриті щільною або еластичною пеллікулой, Ундуліподіев зазвичай два. Єдине ядро характеризується досить специфічним закритим митозом з тривалим збереженням ядерної оболонки і наявністю постійно конденсованих хромосом. Є апарат Гольджі і мітохондрії. У фотосинтезуючих форм є пластиди. Кількість їх варіює від одного-двох до багатьох. […]...
36. Відділ евгленові водорості Відділ евгленові водорості (Euglenophyta). Це рухливі одноклітинні організми, які за допомогою одного або двох джгутиків, що відходять від переднього заглибленого кінця клітини (гортані), постійно рухаються субстратом або обертаються навколо своєї осі, заглиблюючись таким чином у воду. Евгленові водорості – здебільшого автотрофні організми, але залежно від умов деякі з них можуть змінювати форму живлення на міксотрофну1 […]...
37. Відділ водорості – доповідь Відділ водорості (або тип водорості) Нижчі рослини. Відомо близько 30 000 водоростей. Рослини з відділу водорості, як правило, живуть у воді. Але зустрічаються і в грунті. Можуть бути одноклітинними і багатоклітинними. Є помітні тільки під мікроскопом, а є довшим 20-поверхового будинку. Найімовірніше, вони одні з перших почали давати Землі кисень і органічні речовини. Будова водоростей […]...
38. Мозковий відділ черепа Мозковий відділ черепа дорослої людини становлять такі кістки: лобна, потилична, клиноподібна, решітчаста, дві скроневі і дві тім’яні. Непарна воздухоносной лобова кістка складається з луски, двох горизонтальних очноямкових частин і носової частини. Лобова кістка формує лоб і несе на собі лобні горби, які є характерною особливістю людини розумної, а також утворює верхні стінки очниць, порожнини носа, […]...
39. Відділ риніофіти Відділ риніофіти (Rhyniophyta) об’єднує найдавніші й найпри-мітивніші вищі рослини. Він поділяється на один клас – рініопсида, в якому є два порядки: ринієві та псилофітові. Ці рослини росли наприкінці силурійського – до середини девонського періодів. Риніофіти були невеликими рослинами без листків та коренів, з дихотомічним розгалуженим спорофітом. Різні за розміром та формою спорангії з численними спорами […]...
40. Відділ голонасінні – коротко Відділ голонасінні. Голонасінні – це вищі рослини. Їх насіння відкриті, знаходяться в шишках (ялина, кедр, сосна і т. д.). У цьому відділі немає трав. Листя у більшості видів у вигляді лусочок або голок. У голонасінних присутні чоловічі і жіночі шишки. У чоловічих шишках спермії (нерухомі клітини) – відповідно, розмноження може відбуватися без води, а запиленням. […]...